Прагнете дізнатись, скільки коштів з місцевого бюджету пішло на проведення ремонтних робіт у вашому під’їзді? Бажаєте оновити дитячий майданчик, розташований неподалік та самі готові докласти до цього зусиль, проте не знаєте, хто із співробітників комунальної сфери має вам допомогти із цими роботами? Або у вашому будинку не проводили ремонт більше ніж 10 років і ви не знаєте, до кого необхідно звертатись для вирішення відповідної проблеми? Тоді ця пропозиція саме для вас – 3-го жовтня о 10:00 у Дружківці пройде тренінг щодо можливостей впливу мешканців на процеси всередині громади. Під час заходу ви дізнаєтесь, чому бути активним легко, які  форми участі у житті громади існують та як їх використовувати для досягнення позитивних змін.

А для тих, хто сумнівається в ефективності  інструментів впливу, ми наводимо декілька прикладів, коли мешканці та мешканки Дружківки скористались відповідними можливостями та досягли бажаного.

Чому офіційне звернення краще, аніж публікація у соціальних мережах?

Співробітники органів місцевого самоврядування у своїй роботі керуються чинним законодавством України, яке передбачає та зобов’язує їх реагувати на звернення громадян, а також визначає відповідальність за його порушення. Зокрема, у таких випадках посадові особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством. Якщо ж ви обмежитесь лише публікацією про вашу ситуацію у соціальних мережах, то є дуже висока вірогідність, що це допоможе набути широкого розголосу, а ось вирішити проблему – навряд чи. Співробітники не зобов’язані моніторити публічні сторінки, наприклад, у Фейсбуці, та надавати коментарі/роз’яснення. Звісно, відкритість та готовність чиновників використовувати цей інструмент взаємодії – це гарна практика,  проте – не обов’язкова. Тож, радимо скористатись досвідом, який здобули наші спікери в процесі вирішення своїх проблем.

Приклад 1.

Історія Ганни Павленко, урбаністки, експертки проєкту «Від участі до дії», архітекторки за фахом.

«Я змогла запевнитись у тому, що інструменти локальної демократії працюють, вже на власному досвіді. Неподалік від будинку, де мешкаю, почало накопичуватись промислове сміття, яке ДКТП не вивозило, бо по факту вони і не мали цього робити. Але ця кіпа зростала, і з часом почала нагадувати маленьке звалище у центрі міста. Зрозуміло, що цю проблему створили самі люди, але її все одно необхідно було вирішувати. Я не могла спокійно дивитись на те, що територія нашого подвір’я занепадала і вирішила діяти. Спершу – зробила фотографії, потім – описала у звернені до заступниці Дружківського міського голови Ганни Бузової поточну ситуацію і попросила, якомога швидше вирішити відповідну проблему. Направила на офіційну електрону адресу звернення, і з нетерпінням чекала подальших дій з боку виконавчих органів міської влади. Пам’ятаю, що попереду були вихідні, тож не була певна, що на моє звернення відреагують надто оперативно, проте сподівалась, що протягом тижня маю отримати відповідь. Уявіть моє здивування, коли вже у понеділок сміття вивезли, а у середу цього ж тижня я отримала офіційну відповідь, що проблему вирішили. Не певна, чи пов’язано це із моїм зверненням, але сміття з нашого подвір’я продовжують вивозити системно, вже без окремих звернень до чиновників».

Приклад 2.

Історія Світлани  Агаджанян, журналістки, координаторки проєктів ГО «Україна можливостей» 

«Досвід, про який я розкажу, не мій особисто. Проте  він цікавий з точки зору саме досвіду людей, які домоглися результату. У під’їзді, де мешкає моя родина, дуже активні бабусі: вони ініціювали проведення додаткового прибирання, самі відшукали людину, яка тепер це робить; збирали підписи у мешканців та мешканок для того, аби «Комсервіс» провів ремонт сходів, що ведуть до під’їзду, ходили на офіційний прийом до заступника директора підприємства. У підсумку, ремонті роботи провели, тепер команда активних поважних мешканок намагається вирішити питання щодо заміни старих вікон у під’їзді. Вже зібрали підписи, я віднесла це звернення до міської ради, і всі причетні до цієї ініціативи очікують на результат. Час покаже, чи зможемо ми досягти поставленої мети, то вже буде інший кейс».

Приклад 3.  

Історія Віктора Сотнікова, відеографа, члена ГО «Нова Дружківка»

«Я, як автор проєкту «Паркові гойдалки», побачивши що цей об’єкт за півроку експлуатації почав руйнуватися, і комунальні установи не проводили поточні ремонтні роботи, вирішив актуалізувати запит на реконструкцію гойдалок. Це місце стало доволі популярним серед містян: як молоді, так і людей старшого віку, тому їхнє відновлення було вкрай важливим. Я оформив звернення на ім’я в.о. Дружківського міського голови Володимира Григоренка, описав поточну ситуацію (в якому стані перебували гойдалки) та попросив їх відремонтувати. Протягом кількох тижнів об’єкт відновили, і мешканці та мешканки нині  продовжують насолоджуватись часом, який проводять там».

«Всі вище наведені коментарі носять прикладний характер та доводять, що ця взаємодія є ефективною. Головне, знати, як правильно використовувати подібні підходи, застосовувати їх та не зупинятися, якщо раптом отримаєте відмову чи не зовсім той результат, на який розраховували», – вважає голова ГО «Нова Дружківка» та координатор проєкту «Від участі до дії» Сергій Пронкін. – «До речі, такі підходи можна використовувати і для вирішення більш масштабних проблем: облаштування парковки неподалік від вашого помешкання або озеленення прибудинкової території. Тож запрошуємо мешканців Дружківки оволодіти цими навичками під час навчанні 3-го жовтня о 10:00. Для цього просимо зареєструватись за посиланням https://forms.gle/ce6vfz2E7JuNvXZm7.

Захід відбудеться в рамках проєкту «Від участі до дії», що реалізується громадською організацією «Нова Дружківка» за підтримки Європейського Фонду за Демократію (EED). Зміст публікації не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.