Роками бізнес та громадський сектор протиставляли — адже вони мали різні цілі, методи та організаційний статус. Однак останнім часом межі між прибутковими та неприбутковим сектором дедалі розмиваються.

Громадські організації створюють соціальні підприємства — і завдяки цьому можуть не залежать від грантів та ефективніше виконують свою соціальну місію. А компанії декларують небайдужість до найгостріших проблем суспільства та розвивають програми корпоративної соціальної відповідальності — і завдяки цьому покращують репутацію та стають ближчими до своєї цільової аудиторії.

«Мені здається, що з часом соціальним стане весь бізнес — судячи з моїх вражень від спілкування з новим поколінням. Адже молоді люди не хочуть просто заробляти гроші, їм потрібно реалізувати себе, бути затребуваними, змінювати світ», — коментує СЕО Української соціальної академії Михайло Мельник.

Так чи інакше лідери громадських організацій стикаються з процесами та практиками, які виникли в бізнес-середовищі — від декларації місії до управління коштами, маркетингу та реклами, бюджетування та пошуку фінансування. Відтак, подібно до того, як компанії шукають нових ідей у неприбутковому секторі, громадські організації будуть набагато ефективнішими, якщо запозичать практики, які довели свою ефективність у бізнесі.

До речі, в Українській соціальній академії восени стартує програма «Менеджмент соціальних інновацій». Це програма з організаційного розвитку та соціального підприємництва для керівників громадських та благодійних організацій, які прагнуть одночасно досягти соціальної місії та фінансової стійкості організації. Реєстрація на програму вже стартувала — а поки в академії розповіли про бізнес-практики, якідадуть змогу покращувати процеси у вашій організації вже сьогодні.

Навчіться мислити стратегічно

Кожна суспільна ініціатива починається з ідеї та величезної мотивації розв’язувати соціальні проблеми та змінювати суспільство. Як тільки ви перетворите цю ідею на місію та сформулюєте перелік кроків для її втілення, ви побачите чимало можливостей та рішень, які раніше не спадали вам на думку.

І зрозумієте, що набагато ефективніше працювати не від проєкту до проєкту — а мати візію, яка дозволить зробити свою діяльність системнішою та забезпечить зростання в майбутньому. Це особливо важливо для громадських організацій, адже вони мають обмежені ресурси. І щоби максимізувати свій соціальний вплив, їм потрібно ретельно планувати, як найефективніше їх використовувати.

Думайте масштабно

Коли бізнесмен дізнається про потребу великої кількості споживачів, яку він потенційно може задовольнити — він бачить у цьому можливість для розвитку й масштабування свого бізнесу. На жаль, поки що українським неприбутковим організаціям рідко вдається масштабуватися. Зазвичай це пов’язано з нестачею фінансування — і, зрештою, призводить до того, що громадський сектор пропонує здебільшого тимчасові способи розв’язання проблем.

Досвід найвідоміших бізнесменів доводить, що амбітні цілі приваблюють сміливих людей. 20 років тому Білл Гейтс сказав, що персональні комп’ютери мають стояти на кожному столі та в кожному будинку — на той час це здавалось чимось неймовірним. Тому радимо знайти вашу «велику ідею» — і планувати свої дії так, щоби кожен крок наближав вас до цієї мети.

Зрозумійте, що може стати ROI для вашої організації

Один із показників, які найчастіше використовують підприємці — коефіцієнт рентабельності інвестицій (ROI). ROI показує, скільки коштів довелося витратити для того, щоби заробити певну суму.

Звісно, виміряти рентабельність інвестицій для громадських організацій може бути набагато складніше — адже результати їхньої роботи зазвичай нематеріальні і їх часто неможливо виразити в числах.

Для того, щоб оцінювати ефективність роботи організацій, експерти радять використовувати поєднання кількісних та якісних показників. Для того, щоби порахувати кількісні показники, варто зрозуміти, які дані ви можете використовувати для того, щоби вимірювати ефективність вашої роботи. Це може бути динаміка кількості людей, які скористались вашим продуктом чи послугою, число фоловерів та залученість вашої аудиторії в соцмережах та офлайн, кількість публікацій та охоплення в медіа — у співвідношенні до коштів, витрачених на досягнення цих показників.

Проте використання кількісних показників не означає, що ваша організація має прагнути виключно до їх збільшення. У багатьох випадках для вас буде обрати менш ефективний варіант. Наприклад, може бути дешевше і простіше брати на роботу людей, які живуть поруч, говорять тією ж мовою, освічені та не мають проблем зі здоров’ям. Однак, якщо мета вашої організації — допомогти вразливим групам населення, буде логічніше надати перевагу людям із цих груп.

Звісно, не можна забувати і про якісні показники. Це зазвичай історії про те, як вам вдалося змінити життя людей із вашої цільової групи. Адже дуже часто, допомігши одній людині, ми впливаємо на життя її близьких — або навіть усієї спільноти.

Не забувайте про маркетинг

Керівники громадських організацій часто вважають, що якомога більше часу та ресурсів потрібно спрямовувати допомогу цільовій групі людей. Це здається логічним, але в довготривалій перспективі цей підхід важко назвати далекоглядним.

Зараз більшість українських громадських організацій уже мають власний логотип, сайт та ведуть соцмережі. Але кошти на маркетинг у неприбутковому секторі усе ще виділяються переважно за залишковим принципом. Тож керівникам неприбуткових організацій варто задуматись — якщо підприємства можуть використовувати рекламу для продажу своїх товарів, чому громада не має їх використовувати, щоби поділитися важливістю своєї роботи? Адже навіть невеликі інвестиції можуть збільшити вплив вашої організації та допомогти знайти нові можливості фінансування.

Не покладайтесь виключно на донорів

На жаль, керівникам багатьох українських неприбуткових організацій часто буває не до формування стратегічних пріоритетів. Адже вони змушені більшість часу займатись пошуком донорів, поданням на гранти та написанням проєктів. Конкуренція на ринку некомерційних організацій зростає з кожним роком, умови участі в конкурсах стануть жорсткішими, а вимоги донорів щодо проєкту можуть не збігатися з вашим баченням розвитку організації.

Чудовий спосіб розв’язання проблем із фінансуванням — заснувати власне соціальне підприємство. Адже соціальний бізнес дає змогу вашій організації не залежати від пожертв, грантів та донорів.

Зараз більшість українських соціальних підприємств становлять саме неприбуткові організації (60 %). Адже за законом неприбутковий статус громадської організації не перешкоджає веденню бізнесу (ст. 21 Закону 475, ч. 2, п.п. 2). Це можливо, якщо підприємницька діяльність прописана в установчих документах організації. Водночас, підприємство звільняється від податку на прибуток, а отриманий дохід використовується на операційну діяльність та реалізацію обраної суспільної мети.

Інвестуйте в зростання в майбутньому

Громадські організації часто настільки зайняті інвестуванням свою цільову групу, що забувають інвестувати в себе. Дуже важко залишатися ефективними, якщо ви не інвестуєте у свою команду та рішення для покращення її продуктивності. Натомість досвід найуспішніших підприємців свідчить про те, що вкладати кошти в нові технології, навчання та покращення робочого середовища все жварто.

Запрошуємо на програму «Менеджмент соціальних інновацій»

В Українській соціальній академії восени стартує програма «Менеджмент соціальних інновацій». Це програма з організаційного розвитку та соціального підприємництва для керівників громадських та благодійних організацій, які прагнуть одночасно досягти соціальної місії та фінансової стійкості організації.

Детальніше про програму

Українська соціальна академія навчить заробляти стабільно та вирішувати при цьому соціальну проблему.