Здавна у світі створювали трибунали – спеціальні суди для розслідування найтяжчих злочинів, які загрожують миру, безпеці та добробуту людства. Однак згодом світова спільнота дійшла висновку, що необхідно створити єдиний постійний міжнародний суд для розслідування найбільш кричущих злочинів. Тому у 1998 році 120 держав підписали Римський статут і заснували Міжнародний кримінальний суд (МКС). Нині учасницями є більше 190 країн. 

Україна досі не ратифікувала Римський статут МКС, але ми подали 2 декларації про визнання юрисдикції МКС. Друга з них стосується міжнародного збройного конфлікту на Сході України і ситуацію вже вивчає Офіс прокурора МКС. Тож, якщо той розпочне розслідування, відсутність ратифікації не зашкодить переслідуванню винних осіб незалежно від їх громадянства.  

Разом з тим, МКС повинен керуватися принципом компліментарності та брати до уваги спроби притягнення до відповідальності за міжнародні злочини на національному рівні. Як саме національні процеси впливають на переслідування міжнародних злочинів у МКС?  

Відповідь на це питання знає Ґаяне Нуріджанян, яка має чималий досвід роботи у міжнародних і українських організаціях. 4 роки вона працювала юристкою в Європейському суді з прав людини, рік – у Міжнародній дорадчій групі з питань України у Раді Європи, а у 2019 році Ґаяне вдалось попрацювати в Міжнародному кримінальному суді у якості запрошеної спеціалістки (Visiting Legal Professional). До того ж, її докторська робота присвячена дослідженню правових питань діяльності Міжнародного кримінального суду.  

Під час вебінару Ґаяне Нуріджанян розповість про релевантність різних національних процесів - судових та несудових (амністія, комісії правди, інші елементи перехідного правосуддя перехідного періоду, національна концепція якого нині доопрацьовується) з точки зору прийнятності справ перед Міжнародним кримінальним судом. 

Спікер: Ґаяне Нуріджанян, магістр та доктор права, старший викладач на кафедрі міжнародного та європейського права Факультету правничих наук у  Національному університеті «Києво-Могилянська Академія».   

Участь безкоштовна.  

Просимо попередньо зареєструватися за посиланням https://forms.gle/vZVxTD8ty5sbooJ46 до 15.00 11 червня 2020 року. 

Організатор: Українська Гельсінська спілка з прав людини у партнерстві з Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим  

Коли: 12 червня з 14:00 до 15:00  

Де: Фейсбук. Сторінка Української Гельсінської спілки з прав людини https://www.facebook.com/Ugspl та сторінка Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим https://www.facebook.com/ppu.gov.ua/ 

Довідково.  
Перехідне правосуддя – це система правових заходів, судових та несудових, які застосовуються для переходу держави від збройного конфлікту до пост-конфліктного періоду та миру через подолання його наслідків і встановлення запобіжників, які унеможливлять повторення конфліктів. Напрями перехідного правосуддя: відшкодування збитків жертвам конфлікту, неупереджене судочинство щодо воєнних злочинців, правдиве відтворення фактів та подій під час війни, інституційні реформи задля мирного майбутнього. Кожна країна, яка пережила конфлікт, розробляє власну концепцію та модель перехідного правосуддя, адаптуючи іноземний досвід та передові практики із врахуванням місцевих особливостей. Більше дізнатись про українську концепцію можна тут: https://bit.ly/2yEriXA. Нині її доопрацьовують в робочій групі з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Комісії з питань правової реформи при Президентові України.