Новина про утворення Громадської Ради при МЗС «облетіла» чимало інтернет-видань. Помітне зацікавлення викликала постать Олександра Кормана, якого було обрано головою ГР. ГУРТ вирішив дізнатися деталі цієї історії у її ключового фігуранта.

ГУРТ: Поясніть, чому протягом засідання Ви сиділи у президії та відмовлялися її покинути?

Не протягом засіданням, а близько півгодини. Я не відмовлявся її покинути. Просто мені доводили свою думку, а я доводив їм свою. Я був обраний головуючим. Так як засідання перенесли у зв’язку з необхідністю доопрацювання проекту Положення про Громадську раду, то, загалом, я й залишаюся головуючим. Але, коли громада захопила усі мікрофони та не давала розпочати засідання і наполягла на тому, щоби був переобраний головуючий, то я пішов на поступки. Вони хотіли, щоби голосування за переобрання головуючого проводив представник МЗС – так воно й було. Більшість проголосувала знову за мене.

На засіданні було зареєстровано 100 членів ГР. 33 особи, які вийшли із зали,– це не більшість і, певно, не головна рушійна сила засідання. Вони намагалися зробити захоплення. За їхніми словами, «рейдерство». До речі, це вони й про себе кажуть. Адже відбулося голосування, головуючим обрали мене. І, якщо вони хотіли насправді працювати – погодилися б, сіли та працювали. Але продовжувалося зривання засідання. Їм цього досягти не вдалося і вони вирішили демонстративно покинули залу.

Говорять, що не було кворуму. Помиляються. За Положенням кворум повинен бути тільки на установчих зборах, а вже у процесі роботи ГР члени ГО можуть бути відсутні чи не голосувати, а рішення приймаються більшістю. А 67 осіб – більшість, яка й голосувала.

До речі, порядок денний прийняли минулого разу, протокольно. Всі учасники установчих зборів, які відбулися 25 січня, голосували за нього. Порядок денний опублікований на сайті Міністерства. Тому було розглянуто всі питання порядку денного і проголосовано більшістю – понад 50 осіб. Усе легально, в правовому колі та за регламентом. Представники Міністерства підтвердили.

ГУРТ: Спростуйте або підтвердіть слова Ірини Бекешкіної. Вона стверджує, що Ви привели із собою близько 50 осіб від різних НУО.

В якому правовому аспекті та яким законодавством регулюється положення, за яким я можу привести 50 членів різних НУО? Це неможливо. Яким чином? Я під стіни парламенту привів людей чи що? Самі ж члени ГР пишуть, що всі ГО зареєстровані офіційно, легально подали документи і вони не мають зауважень до цього. До слова, немає жодного критерію щодо їхнього, як вони кажуть, професіоналізму.

Реєстрація учасників установчих зборів відбувалася через Міністерство. На установчих зборах проголосували за прийняття всіх присутніх і саме Бекешкіна голосувала, щоб усі 165 осіб були прийняті до ГР. Тобто, коли вони голосували минулого разу, то на це не звернули увагу, а тепер, начебто, схаменулися.

На перше засіданні ГР з’явилося 100 осіб. Інші з якихось причин не прийшли. Але це їхня проблема. Інформація про збори повідомляється на сайті МЗС; членам ГР про це відомо. Нову дату про проведення засідання було повідомлено на сайті більш ніж за тиждень. Загалом, всі хто хотів – прийшли.

ГУРТ: Але ж інформація про засідання повинна оприлюднюватися не пізніше ніж за 30 днів до проведення зборів.

Це питання не до мене, а до Міністерства. Не я повідомляю.

ГУРТ: Вас було делеговано від міжнародної громадської організації «Асоціація сприяння розвитку національного лідерства». Чим Ваша організація займається, які вже суттєві кроки зробила?

Від початку заснування ми є партнером Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі. Протягом останніх трьох років ми плідно працювали саме в цьому напрямку.

Однією з визначних подій є наш форум громадських організацій 2009 року «Мораль у демократичному суспільстві: чи демократична мораль?» У роботі форуму взяли участь представники 79 НУО з різних регіонів України, депутати ВР, представники Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту і політичних партій; головував Л. М. Кравчук. У результаті було підписано меморандум між громадськістю та Національною експертною комісією України з питань захисту суспільної моралі. Меморандум було надіслано до Кабінету Міністрів, Верховної Ради та Президента України.

Ця подія стала поштовхом до того, що наша асоціація почала розширювати сферу своєї діяльності. Для прикладу, виходити на міжнародний рівень. Нині ми співпрацюємо з різними урядовими та неурядовими організаціями в 8 державах.

На наш форум, повторюю, було делеговано понад 70 організацій. От і відповідь, звідки я знаю представників цих ГО і звідки вони знають мене. Ми з ними неодноразово співпрацювали, брали участь у різних заходах. Підняли шум стосовно того, що організації з різних регіонів. Але ж потрібно співпрацювати. Ще їм не сподобалися назви організацій. Вибачте, кожен називає дітей, як їм заманеться. Працювали ж, давайте й надалі працювати. Вас що з ГР вигнали?

ГУРТ: Ви також є Пастором «Посольства Божого»?

Я член «Посольства Божого» вже 15 років. Ніколи цього не цурався і зрікатися не збираюся. Закон говорить, що ні політичні, ні релігійні переконання не можуть бути перешкодою професійній діяльності. Крім того, за положенням 996 до складу Громадської ради можуть бути обрані представники різних НУО. До того ж, я був делегований «Асоціацією сприяння розвитку національного лідерства». Як мені відомо, в ГР є людина, яку делегувало «Посольство Боже».

Не цураюся того, що я людина, яка сповідує Бога. Я не буду вчиняти те, з чим бореться Україна, для прикладу – корупція і т.п.

Пастором я став у вересні минулого року, після того, як я отримав у Лос-Анджелесі освіту почесного доктора теології в Латиноамериканському теологічному університеті.

Як громадський діяч я працюю вже 10 років і дуже багато своїх програм реалізовував через різні соціальні служби. Наприклад, школа для батьківства, школа дошлюбних стосунків, школа для вагітних. Це мої програми в Київському центрі соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді. Я працював у Національному центрі естетичного виховання дітей та молоді при Міністерстві освіти та науки України. Свого часу я ще виграв конкурс на заміщення вакантних посад при Міністерстві України у справах сім’ї, молоді та спорту. В мене дуже великий досвід, крім КМ та НЕКу.

ГУРТ: Ваша позиція щодо загалу, який покинув приміщення. Чи будете Ви з ними співпрацювати?

Їм потрібно зі мною співпрацювати, головою обрано мене.

ГУРТ: Вам відомо, що було направлено відкритий лист у МЗС із проханням того, щоб перше засідання ГР визнали таким, що не відбулося?

Звісно. Мені також відома офіційна позиція МЗС. ЇЇ було оголошено Олександром Дикусаровим. Якщо Міністерство втрутиться в перерахування голосів, то це викличе міжнародний скандал. Правда, в нашій державі скандал продовжується. Україна, яка хоче позиціонувати як країна громадськості, може втратити цю позицію, тому Міністерство немає втручатися в цей процес. Це виключно прерогатива ГО.

ГУРТ: Якими мотивами керувалася ваша асоціація, делегуючи Вас?

Кожна ГО, яка делегує свого представника, впевнена у його професіоналізмі та має, як мінімум, амбітні цілі чи плани реалізації певної політики. Я думаю, кожен член ГР має певну мету, ціль, завдання, які вони хочуть впроваджувати за допомогою Громадської Ради при Міністерстві закордонних справ України.

ГУРТ: А які цілі вашої ГО?

Я думаю, що ми почнемо працювати і в нас буде можливість з Вами ще раз поспілкуватися.

Підготувала Євгенія Кравченко , волонтерка ГУРТа.

Це інтерв'ю є частиною кампанії з висвітлення діяльності громадських рад при органах державної влади. Читайте більше на governance.org.ua