Громадські організації часто нарікають, що ЗМІ не звертають увагу на їхню діяльність і вкрай рідко висвітлюють події в третьому секторі. Буцімто «журналісти гоняться тільки за хайпом». Представники ЗМІ при цьому запевняють, що і раді співпрацювати, та ніхто їм того не пропонує. Чому ж цей пазл часто не складається?

***

ЩО ТАКЕ ЕФЕКТИВНА КОМУНІКАЦІЯ МІЖ ЗМІ І ГО

Співпраця між ЗМІ і громадськими організаціями важлива, і то дуже. Люди мають бути в курсі, що відбувається в їхньому місті, регіоні та зрештою країні. Важливо знати не лише що сказав той чи інший політик або про гучні скандали (останнє якраз здебільшого абсолютно неприкладна інформація), а й про ініціативи, які реалізуються у твоїй громаді. 

А хто ж розповідає суспільству про все, що в ньому відбувається? Правильно, ЗМІ. І якщо щось випадає з поля зору медійників, то і широкий загал такі речі майже не помічає. Тоді виходить прикра ситуація, коли громадська організація працює-працює, робить багато хороших речей, але про це знає лиш невелике коло людей.

Здебільшого громадські організації намагаються вести комунікаційну роботу власними силами – зазвичай роль інформаційних каналів виконують сторінки в популярних соцмережах Facebook та Instagram. Проте майже завжди цього недостатньо, аби роботу організації побачили багато людей. Як наслідок – немає відповідної реакції на запити ГО, громада неактивна, в ініціатив немає очікуваної підтримки. Таки треба залучати ЗМІ.

Ефективна комунікація – не просто обмін інформацією. Це налагодження взаємозв’язків. Засоби медіа корисні громадським громадським організаціям, але й громадські активісти можуть бути корисні ЗМІ. Наприклад, їх можна залучати як експертів з різних питань у суспільні дискусії, звертатися до них за фаховими коментарями тощо. Тобто якщо докласти зусиль, вигідно буде всім сторонам.

***

ЯК ПРИВАБИТИ ЗМІ?

Почати варто з того, що організації має бути комунікаційна стратегія. Навіть якщо це дуже маленька організація. Треба розуміти, кому, що і навіщо ви хочете розповідати. І робота зі ЗМІ повинна бути вписана в цю комунікаційну стратегію. 

На жаль, часто громадські організації обмежуються тим, що відправляють журналістам прес-релізи. Як правило, на них представники медіа не звертають особливої уваги, у кращому разі просто публікують десь у куточку. Відреагувати на прес-реліз можуть коли подія дійсно якась неординарна або коли сам лист до ЗМІ цікаво написаний (що насправді буває рідко). 

Круглі столи медійники теж часто оминають увагою. З прес-конференціями ситуація трохи краща, але ненабагато. 

Комунікаційник громадської організації має усвідомлювати, що прес-релізи, круглі столи та прес-конференції – це нецікаві для ЗМІ формати. Набагато цікавіше, коли є якийсь процес, щось відбувається. 

Представники ЗМІ досить охоче приходять на різні акції та події, так чи інакше пов’язані з мистецтвом, перфомансом – інсталяції, арт-виставки, театралізовані дійства тощо. І громадським активістам варто брати це на озброєння: арт – дієвий спосіб привернути увагу до проблематики, з якою працює ваша організація. Насправді в мистецькій обгортці можна подати майже будь-яку тему. А медійникам подобається, що на таких заходах виходять візуально яскраві сюжети із соціальною складовою.

***

А ЯКЩО ТРЕБА ВИКОРИСТОВУВАТИ «СТАНДАРТНІ» ЗАСОБИ?

Арт і акції – це добре, скажете ви, але хіба це єдиний спосіб зацікавити ЗМІ?

Звісно, ні. Круглий стіл або прес-конференція також можуть бути успішними. Щоб так склалося, ви маєте запропонувати щось по-справжньому цікаве на вашому заході. Це може бути:

• відомий спікер, якого журналісти охоче цитуватимуть;
• яскрава історія успіху з героєм, котрий готовий ділитися своїм досвідом і деталями (наприклад, виграна в суді справа);
• оперативна реакція на якусь суспільну подію (журналісти прийдуть до вас по експертний коментар);
• цікава аналітика чи результати досліджень (подбайте про інформативний роздатковий матеріал чи розсилку для представників ЗМІ).

Якщо вам треба надіслати прес-анонс чи прес-реліз, подбайте, аби повідомлення не було сухим і банальним. Обов’язково звертайте увагу на тему листа та заголовок – вони мають бути конкретні, інформативні, але не перенасичені деталями. Поставте себе на місце людини, котра це читатиме, і чесно собі скажіть: зачепило повідомлення чи ні? Якщо ні, то будьте певні – адресату теж воно навряд чи відгукнеться. Пам’ятайте і про те, що оптимальний обсяг такого повідомлення – одна сторінка, максимум до двох (але це якщо матеріал справді того вартий!). 

Надавайте журналістам якісні ілюстративні матеріали. Це додасть шансів, що про вас напишуть. Фото, відео, інфографіка, картинки тощо – усе може бути корисним. 

Якщо ви маєте активні сторінки в соціальних мережах – відмічайте в постах журналістів і медіа, з якими мали співпрацю. Таким чином ви популяризуєте їхню роботу, що не тільки приємно, а й має практичну користь: ви ділитеся своєю аудиторією з медіа. А збільшення аудиторії – то одна з цілей кожного ЗМІ.

***

Так, медійників треба ЗАЦІКАВЛЮВАТИ, це ключове. Це робота, яка вимагає серйозного ставлення. Її треба продумувати і планувати – але результат того вартий.

Матеріал підготовлений у співпраці з платформою Hive Mind 

Авторка: Юлія Панченко 

_________________________________________________________________________

Приєднуйтеся до спільноти змінотворців ГУРТа в соцмережах:  

• Facebook
• Telegram
• YouTube
• X
• Instagram 
• WhatsApp