3 лютого 2011 року  о 14.00 в конференц-залі Донецького прес-клубу відбувся круглий стіл на тему:«Якість освіти журналістів та підвищення їхньої кваліфікації. Яких стандартів навчають у вишах та чому деякі ЗМІ організують власні «школи молодого журналіста?», участь в якому взяли представники Донецької громадської організації «Альянс». Скажемо наперед, що зазначена тема викликала реальну дискусію серед учасників заходу.

Розглянуті питання, дійсно актуальні з огляду на якість сучасної журналістики. Проаналізуємо їх по черзі.

Якість освіти - де вона починається? На думку заступника головного редактора сайту «Остро. В» Ярослава Колгушева, «якісна освіта журналіста починається, не в університетах, а в школі». В свою чергу доцент кафедри журналістики Олена Тараненко, зазначила, що так звана «медіаосвіта» справжнього журналіста являє собою одразу трискладові, якими є: по-перше, класична університетська освіта, по-друге, проведення творчих майстерень та майстер-класів провідними журналістами України і по-третє, самоосвіта журналіста. Тільки в гармонійному поєднанні цих трьох складових можна говорити про якісну медіаосвіту.

Хто має працювати у ЗМІ: журналіст за фахом чи за покликом душі? Старший викладач кафедри журналістики ДонНУ Олена Самойленко висунула сміливу думку щодо необов’язкової фахової освіти серед працівників ЗМІ. В цьому її підтримала виконавчий директор телеканалу «Юніон» Наталія Захарченко, яка зазначила, що протягом декількох років в своєму штаті не мали журналістів за освітою. Виявляється, що сьогодні в цій професії журналістів за покликом набагато більше, ніж за освітою. І цей факт змушує замислитися, особливо молодь, яка планує вступати у виші.

Можливості вишів для підготовки медіа спеціалістів (творчі майстерні, спецкурси, стажування тощо). Щодо можливостей вишів Олена Тараненко зазначила: «Система творчих майстерень існує, але головна проблема в цьому сенсі – кадри… Спеціальних фондів на оплату роботи «медіа зірок» університет, природно не має. Значить єдиний вихід – зустріч інтересів вузу в якісній освіті високопрофесійній підготовці майбутніх фахівців та інтересів журналістів як роботодавців». Олена Самойленко поділилася не менш правдивою думкою. «Зараз багато можливостей підвищувати рівень своїх знань. Тому фраза «нас цьому не вчили» - не виправдання. Адже, вчитися треба самостійно та постійно». Ця думка нагадує відомий вислів про гору та Магомета. В нашому ракурсі гора – це студенти-журналісти, а Магомет – медіа освіта. Треба не чекати дива, а йти і оволодівати навичками професії власноруч.

Чому регіональні ЗМІ організовують власні медіа школи? В проведенні ефективних медіа шкіл мають досвід «Донецькі новини», про можливість їх проведення на своєму каналі заявила Наталя Захарченко. На питання «чому» вона відповіє, що вони хочуть зростити кваліфіковані кадри у своєму регіони, з максимальним залученням до праці на «Юніоні».

Що зумовлює «джинсу»: низький рівень освіти чи бажання заробити «тут і зараз»? Майже всі регіональні ЗМІ явище «джинси» розглядають як легкий засіб виживання серед жорстких умов конкурентності та кризи. Як зауважила Олена Тараненко: «Головна небезпека так званої «джинси» та інших способів маніпулювання полягає у втраті довіри аудиторії до ЗМІ…» Та цей факт не дуже турбує власників ЗМІ. Але тоді постає питання, якщо не зважати на свою аудиторію, тоді заради кого їм виживати? На круглому столі підіймалися й інші важливі питання щодо медіа освіти. Ми окреслили найголовніші, та найболючіші.

Наталія Звягінцева, прес-секретар ДГО «Альянс»