Вперше у Луцьку за ініціативи Волинського прес-клубу відбулися публічні консультації з питань участі громадськості в прийнятті місцевих програм і бюджетів.

Чи залучає місцева влада громадськість до прийняття рішень, чи бажає сама громадськість брати активну участь у формуванні місцевих програм і бюджетів, чи готова вона контролювати ці процеси і яким чином?

Ці та інші питання активно обговорювалися під час зустрічі представників департаментів та управлінь Луцької міської ради, депутатів, громадських діячів і журналістів регіональних ЗМІ. Як зазначив депутат Луцької міської ради Андрій Козюра, «влада не готова обговорювати проекти, особливо з наболілих проблем». За його словами, жодних обговорень ані підвищення тарифів на комунальні послуги, ані вартості проїзду в міському транспорті зініційовано не було.

Однак проблема тут полягає не лише в небажанні влади залучати громадськість, а й в пасивності самої громади. Причину цього підприємець і депутат Луцької міської ради Олександр Пиза вбачає в ментальності громадян, які виростали ще в радянські часи і знали, що держава про все за них подумає. Молодь же тільки починає активізовуватися.

Цю думку підтримав виконавчий директор Волинської обласної спілки промисловців і підприємців Юрій Анцух, який вважає, що «основна маса громадянського суспільства не здатна брати участі у прийнятті рішень». Однак навіть тих, хто компетентний у певних питаннях, «влада не готова слухати». Вони, «як вода в пісок».

За словами начальника управління охорони здоров’я Федора Кошеля, «на жаль до формування бюджету ані місцева влада, ані громада не причетна: бюджет формується «зверху – донизу» і доки так буде, доти нічого на місцях не вирішуватиметься». Причина такого стану справ полягає, на переконання Олександра Пизи, в очікуванні подачок з Києва. Однак «ми самі повинні генерувати надходження в міський бюджет».

На думку ж Григорія Козюри, «проблема в тому, що кожна мітла мете по-своєму. В нас нема програм стратегічного розвитку, які би були дороговказом і виконання яких було б обов’язковим, незалежно від політичних та інших уподобань влади».

Учасники публічних консультацій підтвердили, що механізми участі громадськості в розробці та реалізації програм місцевого розвитку територіальних громад, а отже – і в фінансовому розподілі дохідної частини бюджету, на сьогодні досі чітко не випрацювані. Більше того, залучення громадськості до бюджетного та програмного процесів – справа порівняно нова, і жодна зі сторін не знає (або недостатньо добре орієнтується), які механізми взаємодії можуть бути на цьому рівні. Окрема проблема – брак доступу до інформації щодо розробки місцевих програм, формування і розподілу бюджетних коштів тощо.

З огляду на це, в результаті публічних консультацій учасниками було напрацьовано кілька рекомендацій:

1) для ОМС:

• привабливі інвестиції віддавати в концесію, вирішувати проблеми спільно з бізнесом і громадськістю;
• при формуванні програм звертати увагу насамперед на нагальні проблеми (наприклад спочатку подбати про місцеві садочки, а потім – про фонтан);
• покласти повноваження на відділ зв’язків з громадськістю систематично оприлюднювати усі рішення, які приймаються міською владою;
• співпрацю з громадою будувати за принципами прозорості та відкритості;
• зробити загальнодоступною інформацію про надходження в місцевий бюджет і витрати на товари та послуги;
• якісно надавати послуги за бюджетні кошти;
• активно залучати громадськість до прийняття рішень на місцевому рівні;
• напрацювати нормативн-правові документи, які б регулювали співпрацю влади з громадськістю, зокрема – щодо проведення громадських слухань.

2) для громадськості:

• активно долучатися процесів прийняття рішень;
• контролювати діяльність ОМС і у процесі формування, і в процесі реалізації місцевих програм і бюджетів;
• ініціювати зустрічі, «круглі столи», інші заходи задля вирішення актуальних питань.

Публічні консультації відбулися в рамках проекту Волинського прес-клубу «Сприяння активній участі громади у формуванні та реалізації місцевих програм і бюджетів» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження»