21 жовтня 2010 року у Києві Український незалежний центр політичних досліджень провів семінар „Європейські практики правового регулювання статусу та діяльності громадських організацій”.

• Доповідачами семінару виступили провідні експерти з некомерційного права: Наталія Борджелі, Міжнародний центр некомерційного права (м. Вашингтон);
• Олександр Вінніков, Мережа розвитку Європейського права;
• Тетяна Яцків, Центр громадської адвокатури;
• народний депутат України, голова підкомітету з питань конституційного статусу Президента України, Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади Еліна Шишкіна.

Загалом у семінарі взяли участь 22 представники громадських організацій. Під час семінару експерти співставили кращі європейські практики правового регулювання діяльності громадських організацій з українськими реаліями. У підсумку експерти сформували рекомендації щодо запровадження європейського досвіду в нашій державі. Учасники семінару обговорили такі актуальні проблеми громадських організацій: процедура створення; територіальні статуси; права та господарська діяльність; державний контроль за діяльністю ГО, а також припинення діяльності ГО.

Говорячи про свободу створення та діяльності ГО у Європі, Н. Борджелі зазначила: “Діяльність ГО у Європі основана на свободі. В Україні основа інша: визначено територіальні обмеження, обов’язкові з’їзди. Закон інтерпретується не на користь ГО”.

Зокрема, експерт підкреслила, що у Європі реєструючи органи не можуть „розтягувати” підстави для відмови в реєстрації, як це відбувається в Україні. “Реєструючий орган не вичитує цілі ГО. Він не може оцінювати наміри. Основне правило при реєстрації ГО: прибутковість не може бути метою”, - зазначила Н. Борджелі.

Заборона юридичним особам створювати громадські організації також не відповідає європейській практиці. “У всіх державах дозволяється заснування ГО як фізичними, так і юридичними особами. Але є нюанс: для суміжного членства має бути дозволене створення колегіального органу. Окрім того, іноземцям дозволено бути засновниками. Європейські стандарти передбачають рівність прав - і для громадян, і для іноземців”, - сказала Н. Борджелі.

За її словами, у Європі для ГО не існує поняття “територіальний статус”. ГО може поширювати діяльність на всю територію країни, а не лише на певне місто чи район. О. Вінніков пропонує вирішувати проблему “виходу за територію своєї діяльності” за допомогою добровільного визначення територіального статусу.

Під час семінару експерти підняли ще одну проблему: можливу перереєстрацію ГО при внесенні змін до законодавства. “Найстрашніше те, що перереєстрація може бути використана як спосіб позбутися небажаних організацій. Існує загроза страшної бюрократії для успішної перереєстрації. У Європі організації зміною закону не залякати – там немає поняття реєстрації”, - сказала Н. Борджелі.

Т. Яцків у свою чергу зазначила, що для поліпшення діяльності ГО необхідно:

• визначити єдиний орган легалізації (органи місцевого самоврядування або органи юстиції);
• обмежити кількість документів, необхідних для реєстрації (чим більше документів, ти більше підстав для відмови у реєстрації);
• зменшити кількість регулюючих актів, адже чим більше законів, тим більше обмежень.

Н. Борджелі підкреслила, що у Європі реєструючий орган в жодному разі не здійснює перевірок ГО. “Жодних спеціальних повноважень. З моменту внесення інформації у реєстр, у реєстратора закінчується відповідальність. Проводити розвідку щодо правдивості інформації, що надається, - не у функціях реєструючого органу”.

Всі експерти погодилися, що законодавство для громадських організацій не може бути дискримінаційним порівняно із законодавством для інших юридичних осіб. “Як мінімум законодавство не повинно бути гіршим, ніж для комерційних організацій. Для ГО умови мають бути набагато простішими, бо тут немає комерційних інтересів”, - пояснила Н. Борджелі.

О. Вінніков пояснив, що чинний закон несе наступні дискримінаційні обмеження для ГО: перелік реєстраторів, їх відповідальність, перелік документів, підстави для відмови та залишення без розгляду, термін реєстрації та її плата. Експерт також зауважив, що звичайні юридичні особи не зазначають місце реєстрації, натомість в статуті для ГО існує таке обмеження. Існує і проблема з реєстрацією представництв.

За результатами обговорення всі учасники погодились, що Україні потрібен новий закон, що регулюватиме право на свободу об’єднання відповідно до Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи державам-членам стосовно правового статусу неурядових організацій в Європі № СМ/Rec(2007)14.