Наприкінці серпня цього року громадській організації «Монтессорі-Центр реабілітації дітей – інвалідів дошкільного віку «Соняшник» розпорядженням Полтавського міськвиконкому для здійснення діяльності було виділено нежитлове приміщення загальною площею 131,2 м кв. Відверто кажучи, приміщення – зовсім не палац, розташоване в цокольному поверсі, потребує капітального ремонту із заміною вікон, дверей, відновлення постачання опломбованих комунальних послуг т. Ін., на що необхідна сума близько 100тис.грн. Договір оренди підписано. І все ж позитиву в цій події було набагато більше, аніж негативу.

Приміщення досить велике, розташоване майже в центрі міста, а головне - вже має весь комплекс комунальних благ: опалення, освітлення, воду й каналізацію, тільки все це опломбоване і потребує переоформлення на нового орендаря, тобто на нашу неприбуткову громадську організацію для дітей-інвалідів. Бачу ціль-перешкод не бачу! Цей вислів давно став лозунгом працівників Монтессорі-Центру. Завзято організували благодійний ярмарок, кинулись шукати спонсорів, будівельників, постачальників. І знайшли їх! Жіноча Рада Полтави, Страхова компанія «Залізничні шляхи», Дирекція ПП «Мінімаксі», ПП Касьянов В.І., Лучко С.Б. дирекція ПП «Вектор» частково допомогли коштами, будматеріалами, послугами, приватні підприємці Приступа Д.А., Рябуха П.Є в борг надали оздоблювальні матеріали, виконали частину ремонтних робіт. Сусіди дозволили тимчасово підключити до своєї електро-розетки нашу переноску. Відділення отримало фінансування від Всеукраїнського благодійного фонду «Крона» та Антикризової гуманітарної програми Міжнародного фонду “Відродження». Його діяльність підтримала ВГО «Коаліція захисту прав інвалідів та осіб із інтелектуальною недостатністю». Подяка всім та низький уклін за розуміння!

Все закрутилось, і на очах стареньке приміщення почало перетворюватись в зручне, нове, відповідно до свого призначення. Вже заїхало ексклюзивне обладнання, з’явились перші відвідувачі, клієнти, гості, батьки. Навіть сонечко пробивалось через забиті фанерою та залізом рами. Життя потихеньку налагоджувалось і здавалось прекрасним!

Паралельно з початком ремонту ми звернулись до ВАТ «Полтаваобленерго» та ВАТ «Полтавагаз» для переоформлення документів на підключення опалення та електрики. В «Полтаваобленерго» тяжко, але справа поволі просувається, сподіваємось, що днями, нарешті, в нас з’явиться освітлення . Дуже-дуже сподіваємось! А от в «Полтавгазі» , не зважаючи на щире бажання окремих службовців допомогти громадській організації, повна безгосподарність, безлад, відсутність узгодженості в роботі служб призвели до того, що з нами ( громадською організацією), взагалі не знали, що робити, куди відіслати, потім почали направляти до різних кабінетів, підрозділів, які знаходяться в різних кінцях міста. З’ясувалось, що в архіві газового господарства відсутній проект сучасного стану газифікації будинку, а перший і останній спогад про його газифікацію як житлового датується 1958 роком.

Нашій неприбутковій громадській організації, яка є лише орендарем на два роки, було запропоновано зробити цей проект вартістю декілька тисяч гривень. Ми, звичайно, обурились та відмовились. Про те, що приміщення виведено з житлового фонду, що в цьому нежитловому цокольному приміщенні більше десяти років знаходився дитячо-юнацький клуб, який мав власне опалення, в «Полтавгазі» документи відсутні.. Серед всього іншого нам виставили умову: пройти навчання на платних курсах для відповідальних за газове господарство. І тільки після всього цього, нарешті, наше приміщення оглянула начальник проектного відділу, яка й зробила висновок, що в існуючому приміщенні за існуючих умов не допускається розміщення газових приладів. І ось 21 жовтня, коли Полтавщина з гордістю звітувала на всіх рівнях про всеполтавський початок опалювального сезону, ми одержали від «Полтавгазу» офіційний лист про неможливість відновлення газопостачання в нашому приміщенні. І ще, «враховуючи нагальну необхідність обігріву даних приміщень», нам турботливо запропонували замінити газове обладнання на електричне. Щиро вдячні за турботу! Втрачено дорогоцінний час, кошти, нерви – хто це поверне ?!

Приміщення швидко охолоджується та сиріє. В таких нелюдських умовах ми вимушені призупинити свою роботу. І тепер розпочнемо все з початку: з’ясовувати, чи можливо в приміщенні електроопалення, як довго нам його будуть монтувати, якщо це можливо, знов ходити по різних кабінетах, з’ясовувати, погоджувати, підписувати і чекати… Найголовніше - де терміново взяти кошти на опалювальний котел ??? А вже дощі, холод, завтра випаде сніг . І разом з нами чекають наші діти, їх батьки, які знову починають втрачати віру в справедливість… Хто нам допоможе? Отак добра справа, зроблена місцевою владою, може загинути в нетрях архівів, законів, кабінетах чиновників, політичних інтригах т.інш…

Сьогодні нам терміново потрібно замінити старий газовий котел на сучасний енергозберігаючий електричний, виконати проектні та пусконалагоджувальні роботи та підключити опалення, на що потрібно біля 12 тис. грн Міняються партії, депутати, кандидати, президенти, лунають чергові казкові обіцянки, а кількість хворих дітей в Полтаві і Україні невпинно зростає. Вони не належать до партій, не можуть голосувати, в більшості своїй навіть не можуть висловити свою думку. Дитячі майданчики, ковзанки, свята в великих залах не для них, але вони мають право на повноцінне життя. Держава згадує про цих дітей лише на свята солодкими подарунками. А їм потрібно зовсім інше – чуйне ставлення, розумний підхід до системної реабілітації, їм потрібне наше відділення! А головне – велике бажання дорослих допомогти. Можливо, в нашому випадку все робиться згідно закону. Можливо. Але чому цей закон запрацював саме зараз, саме на громадській організації для дітей-інвалідів, саме в передвиборчий час…І чому при нашому першому зверненні до «Полтавгазу» до нас не направили фахівця, який би зразу і надав свої негативні висновки? Час, кошти і нерви не пропали б дарма. Питань багато, а де шукати відповідь?