Шляхи ефективного працевлаштування людей з інвалідністю показали фахівцям з 7 центрів зайнятості експерти проекту Програми розвитку ООН та Міжнародної організації праці «Соціальна інтеграція людей з інвалідністю шляхом забезпечення доступу до зайнятості».

40 державних службовців, не зважаючи на 40-градусну спеку, активно шліфували свої навички працевлаштування людей з інвалідністю 5 серпня у приміщенні Київського обласного центру зайнятості.

Наріжним каменем навчального дня була тема підвищення рівня обслуговування клієнтів: роботодавців та людей з інвалідністю. «Відсутність конкуренції на ринку надання послуг з працевлаштування державними органами не повинна бути приводом зупинятися в своєму професійному розвитку», - наголошувала під час своєї частини тренінгу Консультант Проекту Людмила Миколаївна Фокас.

Тренери семінару розглядали практичні аспекти співпраці з клієнтами та шукали причини гальмування працевлаштування фахівців з інвалідністю. Основна з них – стереотипні уявлення про професійні здібності інвалідів у роботодавців, зокрема, що з працівниками, які мають інвалідність, важче розірвати трудові відносини у разі недостатньої якості або продуктивності праці, що необхідно вкладати кошти в облаштування робочого місця тощо.

Дані анонімного опитування роботодавців та людей з інвалідністю, проведеного в 3 районних центрах зайнятості Києва «Як Ви вважаєте, чому виникають проблеми у працевлаштуванні людей з інвалідністю?», розробленого Консультантом Проекту з моніторингу та оцінювання Надією Комаровою показало: переважно інваліди значно перебільшують небажання роботодавців приймати їх на роботу, а також той факт, що їм пропонують роботу тільки низької кваліфікації, а це призводить до збільшення психологічного бар’єру на шляху до отримання роботи. Натомість, роботодавці вважають, що люди з інвалідністю самі не хочуть працювати. Крім того, в той час, як сучасне законодавство передбачає право на працю будь-якої людини, багато хто з опитаних вважає, що наявність певної групи інвалідності забороняє цим людям офіційно працювати.

З огляду на такі дані, викладачі семінару акцентували важливість використання в своїй роботі ефективних комунакацій як дієвого інструменту розвінчання міфів та вирішення конфліктних ситуацій. Тепер у центрах зайнятості звернуть більше уваги на якість спілкування з клієнтами та інформаційно-роз’язнювальну діяльність. «У сучасному інтегрованому світі, де ефективність співпраці на всіх рівнях залежить від вміння людей професійно, оперативно та ефективно спілкуватися, комунакація набула вирішального значення, зокрема й під час обслуговування клієнтів в центрах зайнятості. Тому негласним девізом сьогоднішнього семінару є «Хто володіє відмінними навичками комунакації – володіє професійною долею людей з інвалідністю», - підсумувала навчальний день Керівник Проекту Олена Іванова.

Учасники семінару представляли 7 центрів зайнятості, де з березня 2010 року клієнтів обслуговують за новим стандартом. Це Оболонський, Святошинский, Дарницький в м. Києві, Києво-Святошинський і Бориспільський – в Київській області, а також Чернігівський міський та Ніжинський міськрайонний центри зайнятості. Кожному клієнту заводять особисту справу, де міститься повна інформація про освіту, професійний досвід та кваліфікацію, а також особливості стану здоров’я і обмеження, якщо це особа з інвалідністю. Коли до центру зайнятості звертається роботодавець, від нього вимагається вичерпна інформація про вакансію та можливості роботи на ній людини з інвалідністю. Фахівці залучених центрів зайнятості періодично проходять додаткове навчання на базі Проекту, перед яким ПРООН та МОП поставили завдання розширити доступ до зайнятості людей з інвалідністю в Україні.

Під час семінару, на якому були присутні представники Міністерства праці та соціальної політики України, яким запроваджено Централізований банк даних з проблем інвалідності (ЦБДІ), фахівці Міністерства провели консультації з учасниками. Зокрема, їх цікавало питання «Які дані про працівника з інвалідністю необхідно включити до ЦБДІ, щоб зробити процес працевлаштування людей з інвалідністю більш ефективним?». Учасники семінару висловили чисельні побажання щодо вдосконалення ЦБДІ, серед яких включення до нього детальної інформації про професію і спеціальність, досвід роботи, а також функціональні обмеження людини з інвалідністю та рекомендації медико-соціальних експертних комісій.