Основами економік України та Грузії є використання земельних ресурсів, а земельні реформи – одні з ключових економічних реформ в цих країнах. Земельна реформа в Україні, що розпочата у 2001 р., продовжується й насьогодні. За оцінками соціологічної агенції «InMind» (Україна) земельна реформа стала джерелом розвитку корупції (про це кажуть 72% українців), а надання у користування земельних ділянок – стало закритим та непрозорим процесом (стверджують 68% респондентів).

Дані результати опитувань населення та експертів підтверджуються постійними гучними земельними конфліктами, які знаходять відображення у ЗМІ, коментуються політиками. На думку експертів Інституту сталого розвитку, головною причиною даної ситуації є відсутність в Україні дієвого механізму участі громадян у прийнятті рішень в сфер використання земель (це підтверджують 74% українців – за даними дослідження коаліції громадських організацій «Прозора земля»).

Слід зазначити, що рішення в сфері використання земель приймають органи державної влади та, в окремих випадках, якщо йдеться про землі населених пунктів, - органи місцевого самоврядування. Найбільше від даної проблеми страждають громадяни сіл та селищ, які не можуть впливати на рішення із використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення та водного фонду на території сільських рад, в межах якої проживають.

Дані факти свідчать про відсутність діалогу між громадськістю та владою в галузі управління земельними ресурсами. Підтвердженням цьому є громадські акції на території України у 2008-2010 р.р.: 14 акцій супротиву щодо будівництва відведення земель для будівництва об’єктів без узгодження із місцевими громадами; 27 пікетів проти будівництва автозаправних станцій біля житлових будинків; 34 заходи щодо боротьби зі зносом зелених насаджень, зокрема парків; 52 громадські дії проти приватизації земель громадського використання. При цьому 7 громадян зазнали тілесних ушкоджень…

Яскравим прикладом цьому можуть стати акції громадянської непокори щодо зносу парку в м. Харків у 2010 р. В даному випадку було прийнято рішення про виділення земельної ділянки із земель загального користування зі зміною цільового використання (із земель лісового фонду на землі транспорту) для будівництва автодороги без погодження із громадянами. В той час, в Грузії зусиллями органів місцевого самоврядування та громадських організацій, за підтримки Уряду, забезпечені прозорі механізми доступу громадян до прийняття рішень в сфері землекористування (за даними Transparency International, за рівнем антикорупційних дій Грузія займає 11 місце у Світі).
Функції із підготовки та прийняття первинних рішень покладено на органи місцевого самоврядування. Саме тому Інститут сталого розвитку та «Civitas Georgica» започаткували ініціативу щодо обміну досвідом у галузі забезпечення участі громадян в прийнятті рішень в сфері земельних відносин. Так, міжнародним проектом «Фасилітація транскордонного діалогу для забезпечення участі громадян в прийнятті земельних рішень» передбачається ознайомлення українських експертів із досвідом громадських організацій, органів місцевого самоврядування, Уряду Грузії в даній галузі.

Крім того, за участі грузинських експертів буде розроблено дієвий інструментарій щодо забезпечення участі громадян у розробці та прийнятті рішень в сфері земельних відносин. Передбачено широке громадське обговорення та тестування розробленого інструментарію. За результатами проекту, інструментарій у вигляді проекту нормативно-правового акту буде переданий на розгляд Парламенту України та органів державної влади. Маємо надію, що дана ініціатива стане суттєвим кроком щодо забезпечення прозорих та відкритих земельних відносин в Україні.

Точка зору та пропозиції, що висловлені у друкованих або електронних публікація не обов’язково поділяються Black Sea Trust for Regional Cooperation.

За інформацією «Інституту сталого розвитку»