bg-img bg-img bg-img
Увiйти в ГУРТ
Забули пароль?

Ще не з нами? Зареєструйтесь зараз

«Реабілітаційний туризм» калічить наших дітей
12.07.2010

За підтримки Ресурсного центру розвитку громадських організацій «ГУРТ» в рамках проекту «Посилення ролі громадянського суспільства у захисті прав дітей», що фінансується Європейською Спільнотою в Полтаві створена і вже пів року працює «Агенції підтримки, представництва та супроводу родин з неповносправними дітьми».

Ідея створення такої агенції виникла у членів громадської організації Монтессорі-Центр реабілітації дітей-інвалідів «Соняшник» після 13 років роботи з родинами де виховуються особливі діти. Відсутність психологічного супроводу таких родин на державному рівні робить їх заручниками комерційного ринку реабілітаційних послуг. Механізм залучення клієнтів до прибуткового реабілітаційного бізнесу доволі простий.

Батьки, дізнавшись про діагноз дитини, здебільшого, відчувають глибоку провину перед дитиною за те, що не можуть захистити її від страждань, спричинених хворобою. Вони ладні на все, щоб вирвати дитя зі стану неповносправності. Вони шукають все нові і нові методи лікування, звертаються до безлічі лікарів в надії, що хтось спростує нищівний діагноз, шукають чарівну пігулку, яка здатна швидко вилікувати.

Саме тому батьки так легко піддаються спокусі спробувати ще раз, і ще, і ще… і потрапляють до спільноти так званих «реабілітаційних туристів». Відкинувши «яскраву обгортку» рекламних буклетів та проаналізувавши сучасні методи лікування та реабілітації дітей-інвалідів, досвідчений фахівець бачить дуже багато спільного в більшості з цих методів і, пори те, що вони називаються новими, в них дуже багато запозиченого з минулих років. Звісно ж наука не стоїть на місці і, дійсно, нові напрацювання є, але не завжди за ними треба їхати за сотні кілометрів, вони можуть бути поруч. Та, на жаль, знову спрацьовує стереотип «краще там, де нас немає», або «дорого – значить якісно». 

Це не означає, що батьки не можуть повезти дитину в реабілітаційний заклад в іншому регіоні чи, навіть, країні. Можуть, але… Треба тверезо підходити до кількості та якості таких поїздок. Щодо якості: тут мають співпасти бажання батьків та рекомендації лікаря стосовно обраного закладу. Щодо кількості: тут треба, все ж таки, прислухатись до здорового глузду. Треба пам’ятати про те, що від’їжджаючи від постійного місці проживання більше ніж на 80 кілометрів у дитини знижуються захисні функції імунітету. Реабілітаційні заходи в інтерактивному режимі виснажують дитину фізично і емоційно і протягом місяця, після повернення до дому, загальний стан дитини набагато гірший, порівняно із тим, що був до від’їзду. 

Найбільша кількість таких поїздок припадає на дошкільний вік тому, що мами, приблизно 8 років поспіль, мають найвищу активність, поки не виснажаться остаточно. Адаптаційний період у дитини такого віку близько 2-х місяців, тобто лише 60 днів кропіткої, щоденної роботи починають давати стабільні результати. А чи є десь такий термін реабілітації? Може і є – за ваші кошти. Доречи, про кошти. Суми витрачені батьками на курс реабілітації в гарному реабілітаційному санаторії чи центрі починаються з двохзначних чисел і, далеко не завжди ці кошти є благодійною пожертвою спонсорів.

Тож, перш ніж їхати світ заочі, замисліться над тим, чи варто занурюватися в борги заради курсу реабілітації у черговому санаторії, а потім не мати можливості забезпечити дитині належну щоденну соціальну, педагогічну, фізичну реабілітацію в колективі однолітків у рідному місті. За даними, зібраними фахівцями «Агенції підтримки, представництва та супроводу родин з неповносправними дітьми» під час обслуговування клієнтів-батьків дітей-інвалідів були виявлені наступні факти: майже 80% батьків, що мають дітей з тяжкою формою інвалідності, утримують дітей вдома і лише декілька разів на рік вивозять їх на реабілітацію.

Таким чином утворюється замкнене коло «реабілітація заради реабілітації» і діти позбавляються можливості інтегруватися у місцеву спільноту. А відтак, не маючи щоденного контакту з однолітками та педагогами досягнення, здобуті під час курсової реабілітації швидко втрачаються. Тому час спливає, а дитина лишається на тому рівні, що була раніше і, лише незначні природні вікові зміни в розвитку дитини, що відбуваються за законами природи, створюють у батьків слабку ілюзію просування в перед.

Саме тому, головною метою працівників «Агенції ППС» на найближчі роки стане налагодження системи супроводу клієнта і складання реалістичного «Індивідуального плану реабілітації» в якому на першому місці будуть щоденні реабілітаційні послуги за місцем проживання.

Соціальний менеджер «Агенції ППС» Ельвіра Попова.

 

Контакти

Коментарі

  •   Пiдписатися на новi



Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.