bg-img bg-img bg-img
Увiйти в ГУРТ
Забули пароль?

Ще не з нами? Зареєструйтесь зараз

Україна представила в Санкт-Петербурзі досвід запровадження механізму гейткіпінгу (відео)

Дитина не потрапить в дитячий будинок, якщо вчасно допомогти батькам, які опинилися у скрутній ситуації, - переконує досвід ПБО «Кожній дитині» в Київській області, де з 2009 року спільно із місцевими органами влади розбудовується інноваційний для України та пострадянського простору механізм гейткіпінгу – системи прийняття рішень в інтересах дітей.

Під час свого виступу на міжнародній практичній конференції «В інтересах дитини. Сучасні підходи до профілактики соціального сирітства: російський і міжнародний досвід», що проходила 3 червня в м. Санкт-Петербург, В. Кузьмінський – директор ПБО «Кожній дитині» озвучив наступні цифри:

Запровадження механізму гейткіпінгу у Київській області призвело до попередження розміщення дітей в установи інтернатного типу - 2674 дітей – 2006 рік, 2660 дітей - 2007 рік, 2420 – 2008 рік, зокрема зниження кількості дітей, розміщених в інтернатні установи обласного підпорядкування, укріплення тенденції розміщення дітей у сімейні форми виховання, збільшення випадків попередження відмови від новонароджених, істотного зменшення кількості дітей, розміщених в будинки дитини (для дітей від 0 до 3х років) - 75 дітей – 2007 рік, 62 дітей – 2008 рік, 25 дітей – 2009 рік”.

Гейткіпінг (від англійської gates – ворота, to keep – стримувати) -процес оцінки та планування послуг, заснований на потребах дитини, перед прийняттям рішення про її розміщення в інтернатний заклад, повернення в біологічну сім’ю або розміщення в сімейну форму виховання, про перехід у самостійне життя. На перший погляд, нічого складного.

Потрібно забезпечити наявність чотирьох складових в системі соціального захисту, аби зберегти сім’ю:

  • відповідального органу, що гарантує проведення повної оцінки потреб дітей та їхніх сімей (за єдиною узгодженою методикою), і координує надання всіх послуг для підтримки сім’ї;
  • спектру послуг за місцем проживання, які відповідають на потреби вразливих дітей та їх сімей, а також набору альтернатив інтернатним формам виховання дітей;
  • єдиного органу, куди надходять всі направлення на влаштування в інтернатні установи; де ухвалюються рішення на підставі оцінки; де є чіткі пріоритетні уявлення про те, яка форма влаштування найбільш відповідає інтересам дитини. Лише якщо службам не вдається зберегти дитину в сім’ї у безпеці, в якості альтернативи може розглядатися приймаюча сім’я або інтернатний заклад;
  • інформаційної системи, що дозволяє проводити моніторинг і прогнозувати потреби у створенні нових та покращенні існуючих послуг.

Також учасникам конференції розповіли про функціонування в Київській області психо-медико-педагогічних консультацій (ПМПК), міжвідомчої групи з моніторингу та оцінки дітей при Київському обласному будинку дитини (м. Біла Церква), міжвідомчої команди з розробки та впровадження індивідуальних планів опіки для випускників інтернатних установ (у 2-х пілотних територіях Київської області), команди фахівців, задіяних у процесі оцінки (наприклад, залучення шкільних соціальних педагогів у м. Бровари).

Ці міжвідомчі органи впливають на те, що тепер рішення про позбавлення батьківських прав приймають не тільки органи опіки. До уваги приймаються думки педагогів, міліції і найважливіше - вислуховують самих батьків, щоб зрозуміти, чого їм не вистачає, щоб гідно виховувати дітей.

«Як не парадоксально, для збереження дітей в сім’ї – фінансова допомога відіграє далеко не основну роль», - зазначила в своєму виступі, присвяченому інтегрованим соціальним послугам для дітей та сімей заступник директора ПБО «Кожній дитині» Василина Дибайло.

Набагато важливіше, на її переконання, забезпечити вчасний доступ до соціальних та інших послуг для членів родини. В своїй презентації вона зупинилася на досвіді запровадження в м. Бровари Київській області єдиного вікна звернень – єдиної для клієнтів контактної особи, яка призводила їх до повного пакету соціальних послуг, які надаються на місцевому рівні.

Співробітники соціальних служб допомагають батькам скористатися тими послугами, які для них передбачені, але про існування яких вони не знають. Найчастіше – це державна допомога та благодійні програми.

«Зазвичай, сім’я, перебуваючи у складних життєвих обставинах, потребує вирішення не однієї а цілого комплексу проблем, де одного виду допомоги може бути не достатньо», - пояснила В. Дибайло.

«Через недосконалість системи, батьків відвідують різні фахівці, внаслідок чого їм доводиться звертатися в різні інстанції, розташовані в різних місцях. Це, звичайно, не сприяє установленню гарних робочих відносин, заснованих на довірі, між батьками, дітьми та соціальними працівниками, і як наслідок - діти продовжують потрапляти в систему інституційного виховання», - підсумувала вона.

У Конференції «В інтересах дитини. Сучасні підходи до профілактики соціального сирітства: російський і міжнародний досвід» взяли участь представники законодавчої та виконавчої влади Російської Федерації: комітету Державної Думи у справах жінок, сім’ї та дітей, Ради Федерації, Міністерства освіти і науки РФ, Міністерства охорони здоров’я і соціального розвитку РФ, представники органів виконавчої влади суб’єктів РФ, що відповідають за роботу з профілактики соціального сирітства та сімейного влаштування дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків, Дитячого фонду ООН, Уповноваженого при Президентові РФ з прав дитини і регіональні уповноважені з прав дитини, члени Громадської Палати РФ, провідні російські і міжнародні експерти в області захисту дитинства, представники НДО в області захисту прав дітей, ЗМІ.

Відео з конференції:

Контакти

Share
Чи вважаєте цей матеріал корисним + Так 0  - Нi  

Коментарі

  •   Пiдписатися на новi



Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.
<