14 травня відбулося обговорення необхідності реформування прокуратури як органу кримінальної юстиції. У фокус групі взяли участь представники правозахисних організацій Львівщини.

Під час обговорення було висловлено позицію та обґрунтування з погляду правозахисних громадських організацій, чому існує потреба вдосконалення діяльності прокуратури, виявлено ряд проблем, які зумовлюють необхідність реформування прокуратури.

Зокрема, більшість учасників погодилися, що багато теперішніх функцій прокуратури – це пережиток з радянських часів. Також серед причин було відзначено неефективність діяльності прокуратури, її бездіяльність у багатьох сферах. Багато учасників переконані, що на даний час прокуратура є засобом політичного впливу, а не завжди органом, який покликаний забезпечувати законність.

Крім того, учасники відзначили значну завантаженість прокуратури через велику кількість функцій, що прямо впливає на ефективність її роботи.

Учасники обговорення не підтримали тезу щодо продовження виконання прокуратурою функції загального нагляду за дотриманням закону. Зокрема, одностайною було позиція, що ця функція є зайвою та потребує скасування.

Водночас, на думку окремих правозахисників, за прокуратурою слід залишити таку функцію як нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, оскільки на даний час немає іншого механізму захисту прав громадян. Проте учасники погодилися, що таким механізмом міг би бути інститут Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, який би мав ефективно виконувати покладені на нього функції.

Серед думок, висловлених представниками неурядових організацій, переважали такі:

• прокуратура повинна бути в першу чергу елементом кримінальної юстиції, а потім вже органом, на якого покладені інші функції;
• навіть великий і чисельний орган не може реалізовувати усі функції, які є у прокуратури (через це мають місце випадки, коли права людини не захищаються повною мірою в конфліктах з органами влади, в кримінальній юстиції), деякі функції «конфліктують» в кримінальній юстиції одне із одним (наприклад, прокуратура сама порушує кримінальні справи, сама ж розслідує, відсутній нагляд за розслідуванням), невизначеним є статус (навіть до жодного з органів державної влади не відносять цей орган).

Більшість правозахисників скаржились на те, що не порушуються кримінальні справи, які належать до компетенції розслідування прокуратури за зверненнями громадян та організацій. Сам перелік злочинів, передбачених у Кримінальному кодексі України, вказує на те, що більшість із них стосуються громадської сфери, підвищеного суспільного інтересу, і прав, які сьогодні найчастіше порушуються.

Наприклад, досудове слідство провадиться слідчими прокуратури у справах про злочини щодо виборчих прав, порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або релігійних переконань;

• порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер;
• перешкоджання законній діяльності професійних спілок;
• перешкоджання законній професійній діяльності журналістів;
•  грубе порушення законодавства про працю, в тому числі завідомо незаконне звільнення; 
• порушення права на отримання освіти, порушення права на безоплатну медичну допомогу; 
• незаконна приватизація державного, комунального майна, недотримання особою обов’язкових умов щодо приватизації державного, комунального майна або підприємств та їх подальшого використання;
•  порушення екологічних прав, зловживання владою або службовим становищем, перевищення влади або службових повноважень, службова недбалість, одержання хабара; 
• примушування давати показання, постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови, невиконання судового рішення та інші.

Правозахисники відзначили, що сьогодні прокуратура займає позицію як один з найбільш закритих органів влади, і навіть суди відкриті для моніторингу. Натомість організації громадянського суспільства хочуть дізнатись більше про її роботу.

Учасники обговорили можливість функціонування прокуратури при суді, як це є в деяких європейських країнах (Італія, Франція, Німеччина тощо), виходячи із того, що основною її функцією є участь в кримінальному судочинстві.

Більше того, в кримінальному процесі повинен бути контроль суду за прокурором, який в свою чергу контролює слідство, що здійснюється відповідними органами, але в будь-якому разі не прокуратурою.

Загалом учасники обговорення підсумували, що прокуратура може функціонувати чи при суді, чи при виконавчій владі, але повинна робити це ефективно, спрямовуючи свої зусилля на захист прав громадян та підтримання законності. Ці та інші результати обговорень та досліджень будуть презентовані на всеукраїнській науково-практичний конференції, яка проводитиметься Центром громадської адвокатури та юридичним факультетом Львівського державного інституту новітніх технологій та управління ім. В. Чорновила в рамках проекту «Вдосконалення діяльності прокуратури України – шлях до реформування кримінальної юстиції» за підтримки програми «Верховенство права» Міжнародного Фонду «Відродження».