24 квітня в Будинку Учителя відбулася друга конференція TEDx “Краса розуму: ідеї для України”, на якій були озвученні не лише ідеї, варті поширення, а й результати їх втілення. Нагадаємо, що TED (абревіатура від англ.

Technology Entertainment Design; Технології, Розваги, Дизайн) – це щорічні конференції, які проводяться з 1984 в США. Місія - поширення унікальних ідей. Теми лекцій різноманітні: наука, мистецтво, дизайн, політика, культура, наука, глобальні проблеми, технології. Свого часу в список виступаючих потрапили такі відомі особистості, як колишній президент США Білл Клінтон, Нобелівські лауреати Джеймс Вотсон, Мюррей Гелл-Манн, засновник Вікіпедії Джиммі Вейлс, Боно (гурт U2), а також невідомі люди - носії вартісних ідей.

Але повернемося до України, учасниками другої конференції TEDx “Краса розуму: ідеї для України” були озвученні інструменти, з допомогою яких можна формувати світ по-іншому, тобто пропонували альтернативи розвитку країни.

Лекторами були представники різноманітних галузей: освіта, наука, інформаційні технології,мистецтво, культура, екологія, соціальні технології. Серед них Єгор Анчишкін, ІТ-підприємець, засновник Viewdle; Євгеній Уткін, засновник Квазар-Мікро; Костянтин Могильник, мандрівник і письменник, команда EQUITES; Андрій Федорів, відомий спеціаліст у галузях маркетингу та реклами; Тарас Компаніченко, кобзар, Хорея Козацька; Влад Троїцький, організатор ГОГОЛЬFEST та ЦСМ «ДАХ».
Ведучим дійства був Єгор Соболєв, журналіст, бюро журналістських розслідувань «Свідомо».

Об’єднала цих людей ініціативність та інноваційність діяльності. Кожен з них є спеціалістом своєї справи, має досвід діяльності, з яким можна поділитись і має ідеї з відповідної галузі, реалізація яких означає розвиток не лише для певної галузі, а й країни в цілому.

Андрій Федорів , відомий спеціаліст у галузях маркетингу та реклами вважає, що Україна ніяк не позиціонує себе на міжнародному рівні, не має ні стратегії комунікації, ні фірмового стилю.Тому Андрій став бренд-менеджером Україні та оголосив про початок проекту «Україна – бренд».

Проект буде розгортатися поступово декілька років і складатися із великої кількості субпроектів. Кожен охочий може взяти участь у цій відкритій ініціативі і зробити свій внесок. Планується розробити спільними зусиллями небайдужих бренд України, який дійсно подобається, який водночас є сучасним, професійним, яскравим і головне – унікальним. Бо Андрій Федорів переконаний, що Україна – це круто, але, щоб це довести, потрібно працювати і над самопозиціонуванням також. Так, 24 березня 2010 року офіційно стартував перший щорічний конкурс молодих дизайнерів Design Tomorrow на тему «Україна – бренд». У травні журі конкурсу оголосить переможців в номінаціях Лого (знак), нові медіа, принт (універсальний постер) та дизайн футболки із брендом Києва, чиї роботи відповідатимуть ідеї сучасної візуальної ідентифікації України.

Про основи проектно-орієнтованого навчання у школах розповів Пауль Пшеничка — викладач фізики та астрономії Чернівецького міського ліцею №1 математичного та економічного профілів, почесний член Лондонського інституту фізики, один із засновників методу проектно-орієнтованого навчання у школах і лауреат премії Intel. За цим методом Пауль Францович навчав понад три тисячі учнів в Україні, більшість з яких є переможцями національних та міжнародних конкурсів.

Сучасна система освіти в Україні загалом орієнтована на теорію, але метою цього педагога є розвиток творчого потенціалу і росту особистості, які можливі за умови вирішення практичних завдань. На думку доповідача, задача освіти – дія, а не тримання в голові безліч теорій, в практичній цінності яких учень може навіть не підозрювати. Навчання має бути шляхом спроб і помилок, досвідом, який дитина отримує на основі практики.

Продовжуючи тему освіти і не лише, Роман Морозов – один з молодих людей, про яких можна сказати – їм НЕБАЙДУЖЕ. Є співорганізатором, програмним директором молодіжно-підліткового центру ШELTER+ у Кривому Розі.

Роман проводить авторські тренінги з лідерства, волонтерства, командної роботи, свідомого життя, світогляду. На конференції розказав про те, як навчити того, чого не вчать у школі – бути щасливим? В його випадку все почалося з незадоволення.Чим? Школою. Потім це переросло в максималістсько-юнацьке бажання створити власну школу. Згодом виникло бажання «підірвати» систему з середини. Ні з першим, ні з другим в нього не вийшло, але вдалось створити альтернативу. Так, з’явився молодіжно-підлітковий центр ШELTER+ у Кривому Розі. Як так вийшло? Спочатку була ідея, додались ентузіазм, однодумці і усвідомлення речей звичайних – щоб було добре не потрібно чекати чиновницької поблажливості чи їхати кудись, а варто самому починати робити щось, робити це добре і так буде.

Так вийшло з центром ШELTER+, який зараз є осередком впливу на молодь і, прошу підкреслити, впливу в гарному сенсі цього слова. Мета цієї ініціативи - за допомогою творчих методів, допомогти дітям, підліткам і молоді стати особистостями. Прості методи розвитку людини можуть її змінити, а з нею і систему освіти, і державу.

І про мистецтво. Що створює атмосферу міста? Деталі. Одним з творців таких деталей є Володимир Білоконь — художник, вуличний скульптор. Він був ковалем, а одного дня зробив металевий підсвічник, і відтоді почалося створення кованих образів. На конференції Володимир Білоконь розповів про те, як зробити життя міста більш творчим, як перетворити жорсткий урбан на поезію. Майстер створює ковані цікавості, які ми можемо спостерігати на вулицях Києва. Стільці-велосипедисти, ліхтарі-парочки на лавочках, дерево-стільці — змістовні та симпатичні нержавіючі деталі нашого міста.

Тарас Компаніченко розказав про Хорею Козацьку і збереження первинних цінностей. Українська старовинна музика і поезія є носіями цінностей і культурних традицій, які необхідні не лише для виховання, а й взагалі для існування національної ідентичності, системи цінностей світу в людині і людини в світі. Старовинна музика – це засіб комунікації між поколіннями.

Завершив свою доповідь Тарас Компаніченко старовинною піснею як подарунком щирим мотиваціям у галузях, в яких продукують вартісні ідеї учасники конференції.

Останнім ділився ідеями Влад Троїцький, організатор ГОГОЛЬFEST та ЦСМ «ДАХ» розповів про «ГОГОЛЬFEST» як приклад стратегії розвитку геополітики та культури. Витяги з доповіді Влада Троїцького можна використати як узагальнення до всього, що прозвучало на конференції, до того, що на ній і після неї задумається і реалізується.

Критерієм успіху реалізації ідей є можливість дарувати. Але для цього «не кажи, що навколо тебе темрява, - запалюй своє світло» і, врешті-решт, необхідне «вміння брати відповідальність за своє життя». Тож - банзай! Ідеям і небайдужим.