Проведене дослідження виявило низку законодавчих недоліків, які негативно вплинули, в першу чергу, на можливість чималої кількості громадян реалізувати своє право на волевиявлення, а також в деякій мірі на роботу органів Держреєстру і формування самого реєстру виборців. Так, однією з основних проблем був досить низький рівень поінформованості виборців про можливості зміни виборчої адреси та відміну відкріпних посвідчень. При щоквартальному поновленні бази даних Реєстру відомості, які надавалися органу ведення Реєстру відповідальними за це органами, закладами, установами, організаціями, не завжди надавалися у формі, передбаченій законодавством. Ще однією проблемою було неузгодження в нормах низки відповідних «виборчих» законів України в частині порядку формування та внесення змін до списку виборців.

Проведення первинного уточнення персональних даних виборців показало вкрай низький рівень ефективності методу, що передбачав надсилання повідомлень кожному виборцю з пропозицією в зазначені строки підтвердити його виборчу адресу та роз’ясненням порядку проведення уточнення та порядку звернення до органу ведення Реєстру. Зважаючи на те, що база даних Реєстру не дає можливостей для кратного включення виборця, вимога надавати до заяви про зміну виборчої адреси підтверджуючі документи також не виправдала себе і лише створила перешкоди для реалізації виборцями їхніх виборчих прав.

Окрім того, не мали можливості взяти участь в голосуванні ті громадяни, які лише на короткий період (на день голосування) покидали населений пункт, в якому вони зареєстровані. Проблемою було також те, що законодавством не передбачена можливість працівникам органів внутрішніх справ, які в день голосування працювали на виборчих дільницях, скористатися своїм конституційним правом і взяти участь в голосуванні. Кількість таких осіб по всій країні складає близько 34 тисяч.

Саме система єдиного Державного реєстру виборців дає можливість уникнути кратного включення цих осіб до списку виборців (лише на одній виборчій дільниці), що дозволить їм взяти участь в голосуванні. Також, як показали результати експертизи, чисельність працівників відділів ведення Державного реєстру виборців не відповідала визначеним законодавством нормам. Така ситуація призводила до великого навантаження на інших працівників, особливо в час періодичного поновлення даних Реєстру та у виборчий період, що у свою чергу часто призводило до численних помилок та позначилось на якості Реєстру виборців. За результатами цієї експертизи фахівці РОГО КВУ розробили рекомендації для відповідних органів влади щодо поліпшення роботи відділів ведення Державного реєстру виборців.

Так, зокрема, райдержадміністраціям рекомендується вирішити питання щодо забезпечення органів ведення реєстру виборців необхідною кількістю працівників. Відділам ведення Державного реєстру виборців рекомендується вимагати від відповідальних органів, закладів, установ, організацій за надання відомостей, на підставі яких здійснюється періодичне поновлення персональних даних Реєстру, надавати їх у відповідній законодавству формі. У випадку надання неповної інформації чи не в неналежній формі, оскаржувати дії/бездіяльність таких органів у встановленому законом порядку та оприлюднювати такі факти та випадки в ЗМІ. Центральній виборчій комісії рекомендується провести широку інформаційну кампанію про можливості зміни виборчої адреси виборців та поширити інформацію про підстави та процедуру зміни виборчої адреси.

Також ЦВК має звернутися з ініціативою до Верховної Ради України щодо внесення необхідних змін до законодавства, які б усунули всі виявлені в результаті проведеної експертизи проблеми. Дослідження було проведене за проектом «Громадська експертиза роботи органів ведення Державного реєстру виборців», що реалізується в рамках програми «Посилення впливу громадянського суспільства» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».