Микола Поліщук - голова Національної ради з питань охорони здоров’я, доктор медичних наук, професор, розпочав прес-конференцію з озвучення найбільш хвилюючих питань здоров’я населення України та тривалості життя українців. 

За його словами, фактори які впливали на тривалість життя за останні роки були такими: 2005 рік - урядом було збільшено соціальні виплати, 2006 рік - збільшилась народжуваність, 2009 - за всю незалежність цей рік став роком із найменшим показником рівня смертності - на 43 тисячі менше ніж у 2008 році. М. Поліщук зауважив, що катастрофа здоров’я українців є не такою сильною, адже на сьогоднішній день прослідковується зменшення тютюнопаління з 37% до 25%,а також ми бачимо тенденцію зменшення онко- та серцевосудинних захворювань.


Цікавим буде зазначити як ведуть на сьогоднішній день українці свій здоровий спосіб життя. Відомим є факт, що на здоров’я людини впливають: 20% - екологія, 20% - спадковість і 55% - умови та спосіб життя. Згідно останнього фактору, українці за останній рік: з’їли - на одну людину риба і рибом’ясні продукти - 23 кілограми м’яса - 58 кілограмів випили - на одну людину горілки - 11 літрів вина - 5,5 літрів пива - 65 літрів Тобто, скільки випили - скільки з’їли. Якщо в довоєнні роки на людину було 800 міліграм чистого спирту, то зараз 8 - 12 літрів. Тому зараз в ряді розроблена і скоро буде прийнята загальнодержавна програма “Здорова нація”. Згідно якої очікується вирівнення східних і західних областей за показниками тривалості життя (на сході тривалість життя на 3 - 4 роки менша ніж на заході).

Завідуючий кафедрою управління охороною суспільного здоров’я Національної академії державного управління, доктор медичних наук, професор - Іван Солоненко наголосив на тому, що громадське здоров’я в Україні є кризовим - середньоочікувана тривалість життя на 10 - 12 років в Україні нижча ніж в країнах ЄС, а рівень смертності населення працездатного віку в 3 - 4 рази перевищує показники країн ЄС. Рівень кризового стану охорони здоров’я України знижує свій світовий рейтинг на соціально-економічному рівні. Шляхи для вирішення цієї проблеми є, але вони повинні вирішуватися перш за все на регіональному рівні, чого зараз не робиться. Багато хто вважає, що все повинно формуватися в Києві, але Іван Солоненко пояснив, що Київ це правове поле, а реалізація державної політики здійснюється на місцях, проблема у тому, що в регіонах немає людей які відповідають за громадське здоров’я людини.

Недопустимим на сьогоднішній день є той фактор, що тривалість життя в Україні є різною по регіонам. Бачення вирішення цієї проблеми - активізація ролі регіонів, для цього розроблена міжгалузева комплексна програма на 2002-2011 роки, концепцією якої є - об’єднання таких секторів, як: освіта, економіка, агрокомплекс, промисловість, екологічні служби для вирішення проблем стану охорони здоров’я на регіональному рівні.

Як панацею вирішення проблеми охорони здоров’я в Україні на світовому рівні бачить заступник голови громадської колегії МОЗ - Андрій Гук. З його слів: “МОЗ треба реформувати в МОЗ та соціальну політику”. Кожен громадянин має право на якісну медичну допомогу, але в Україні цього немає. МОЗ повинне працювати разом з владою - щоб не було диференціації на сході і на заході, що не відповідає поняттям України як унітарної держави. В уряді повинна бути чітко виписана програма реформування медицини, яка буде зрозумілою простій людині. У владі не повинно бути непогодженостей або незрозумілостей щодо питань охорони здоров’я, від чого залежить індекс людського життя.

Згідно успішного досвіду таких країн як Нова Зеландія та Франція, система охорони здоров’я української нації буде налагоджена тоді, коли багатий буде платити за бідного, а здоровий - за хворого.