Поезію Богдана-Ігоря Антонича, українських футуристів, неокласиків, представників так званого «розстріляного відродження» тепер зможуть почути незрячі – завдяки ініціативі студентів Київського університету.
 

Студенти-волонтери, а також двійко професійних акторів у радіостудії Інституту журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка начитують вірші для людей із вадами зору. Студени вже подарували незрячим першачок – аудіокнигу віршів Богдана-Ігоря Антонича, на часі – українські футуристи. У студії завершують запис останніх віршів.

Ідея видати для людей з вадами зору аудіокнигу з українською поезією 20-30 років належить студенткам Євгенії Вятчаніновій та Єлизаветі Олійник. Річ у тім, що від радянських часів в українських бібліотеках для сліпих залишилася, як зауважили дівчата, «купа пропагандистського мотлоху», натомість кричуще бракує якісних аудіо книг українською мовою. 

«Ці автори є «білою плямою» в іторії української літератури й небагато освічених людей, які живуть в Україні, знають ці імена. Ми гадали, що необхідно донести до незрячого слухача важливість і значущість творів цих авторів, адже вони справді є перлиною української літератури», - пояснює Євгенія. З цим погоджується й директор Центральної бібліотеки для сліпих ім. Островського Юрій Вишняков: «Подібної літератури до цього часу в бібліотеці не було. Вона не видавалася в друкованому варіанті, не озвучувалася. Кожна книжка це подія для біліотеки, бо аудіокниг на Україні дуже мало».

Записані студентами аудіокниги планується поширити в мережі бібліотек для сліпих, а також усюди, де є в тому потреба: наприклад, у школах-інтернатах для дітей із вадами зору, які за шкільною програмою вивчають твори обраних на запис авторів.

До начитування віршів організаторки проекту Єлизавета та Євгенія залучили професійних акторів – Оксану Цимбал та Тараса Кищуна, які працюють над постановкою голосу, допомагають знайти «ключ» до сенсу тих чи інших віршів, проводять для студентів-волонтерів тренінги з акторської майстерності. На думку Цимбал, прослухати записи варто не тільки людям з вадами зору: «Аудіокниги цікаві й широкому загалові. Думаю, як почують ці вірші, поети стануть набагато відомішими».

Для волонтерів проекту, студентів-журналістів, практика начитки віршів – цінний досвід у тренуванні акторських і ораторських здібностей. «Цікаво позайматися зі своїми можливостями голосу й водночас зробити щось корисне. Нехай це пафосно звучить, але є люди обділені, і їм також хочеться щось цінне отримувати. Не так багато чогось хорошого, коштовного для людей з вадами зору. Якщо з нашою допомогою це трохи відкриє для них ширму, закритий від них світ, щось нове дізнаються, почують», - ділиться своїми враженнями студент 5 курсу Сергій Наконечний.

До речі, реалізувати проект аудіокниг для незрячих стало можливим завдяки перемозі Євгенії Вятчанінової та Єлизавети Олійник у конкурсі студенських ініціатив Київського університету імені Тараса Шевченка. Отримані за перемогу гроші студенти кинули на запис аудіокниг.

Автор: Ольга Біленська

Джерело