Сьогодні ми спрямовуємо свої зусилля на забезпечення того, щоб до процесу виконання Цілей розвитку тисячоліття було залучено людей, які мають інвалідність. Це необхідно для розширення можливостей як їх особистих можливостей, так і спільнот, у яких вони живуть.

У глобальному масштабі, кожна десята людина – тобто близько 650 мільйонів – має інвалідність; 470 мільйонів із них — це люди працездатного віку. Майже 80 відсотків цих людей проживають у країнах, які розвиваються. Інвалідність — це і причина, і наслідок бідності. За деякими оцінками, інваліди складають 20 відсотків найбіднішого населення у всьому світі. Очевидно, що мета скорочення рівня бідності вдвічі до 2015 року вимагає включення інвалідів до програм зниження бідності та соціально-економічного розвитку.

Незважаючи на доведену наявність потенціалу, інваліди мають недостатнє представництво у складі робочої сили і переважно займаються низькооплачуваною роботою в неформальних секторах економіки. Багато з них позбавлені можливостей мати гідну та продуктивну працю лише внаслідок суспільного ставлення до інвалідності, що є однією з численних перешкод, які заважають їхній повній та рівноправній участі у житті суспільства.

Програма гідної праці МОП, спрямована на забезпечення гідної роботи, є програмою розвитку із загальним рівноправним залученням, що базується на правах і реальній економіці. Програма гідної праці МОП визначає підходи МОП до всіх працівників, включно з тими, які мають інвалідність. Вона базується на відсутності дискримінації та на розширенні можливостей працевлаштування та підприємництва, а також доступу до професійного навчання. Гідна праця також передбачає розширення соціального захисту, підтримку тих, хто не може працювати, і сприяння початку роботи або повернення до роботи для тих, хто має такі можливості. Фундаментальними елементами в цьому є право на об’єднання, висловлення думки та діалог.

Вони мають вагу і ключове значення для забезпечення того, щоб проблеми інвалідності займали своє місце на порядку денному і входили до політики та програм соціально-економічного розвитку.

Міжнародні конвенції та закони, доповнені Практичним посібником з управління проблемами інвалідності на робочому місці МОП, вказують на те, що саме можна зробити для створення робочих місць і виробничого середовища для осіб з інвалідністю. Вони створюють структуру для виконання практичних програм з професійної реабілітації, зокрема, реабілітації на рівні громади, підвищення професійної кваліфікації, зайнятості та самозайнятості, а також досліджень і визначення передового досвіду.

Багато було зроблено протягом останніх років, але ще потрібно пройти довгий шлях. Сьогоднішня економічна криза штовхає мільйони осіб із найуразливіших груп населення всього світу до безробіття та неповної зайнятості, до неформальних секторів економіки та бідності: саме серед цих осіб знаходяться інваліди.
У всьому світі визнано, що економічний прогрес не може бути стабільним, якщо більшість людей виключаються, а не включаються до цього. У червні цього року тристоронні партнери МОП ухвалили Глобальний договір про робочі місця – який отримав широку підтримку – в якому показано застосування Програми гідної праці у контексті кризи.

В Договорі підкреслено необхідність надання допомоги вразливим групам, які постраждали найбільше. Він заклав міцну основу для застосування інтегрованого підходу, із забезпеченням загальної та рівноправної участі, до проблем інвалідності протягом періоду оздоровлення економіки та після нього.
Нещодавно ухвалена Резолюція ООН про виконання Цілей розвитку тисячоліття для осіб, які мають інвалідність, надасть нового стимулу діям на забезпечення процесів із загальним і рівноправним залученням, а також надання можливостей особам із інвалідністю та їхнім громадам.

МОП із готовністю робить свій внесок у досягнення цієї мети, здійснюючи заходи, спрямовані на те, щоб інваліди могли реалізовувати свій потенціал і знаходити вихід із бідності і свій шлях у світі праці.

Сьогодні ми вітаємо всіх, хто веде боротьбу за права людей, що живуть із інвалідністю.