Обговорення та лобіювання законопроекту виходить за межі благодійницького співтовариства. Документ подаватиметься не Кабміном, а народними депутатами. В чому суть нової стратегії просування проекту Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про благодійництво та благодійні організації”, що може завадити його ухваленню? Коментують члени оновленої робочої групи, яка зустрілась 11 листопада 2009 року.

Анна Гулевська-Черниш, директор Українського форуму благодійників

Чому Форум підтримує “друге дихання” розробки законодавчих змін. «Я особисто дуже рада, що процес роботи над законопроектом отримав “друге дихання”. Адже однією зі стратегічних цілей діяльності Форуму є сприяння в удосконаленні законодавчої та нормативної бази у сфері благодійності в Україні. І Форум готовий підтримувати будь-які ініціативи, які дійсно відповідають інтересам українських благодійників, втілюють їхні очікування та сподівання та пропонують якісні продукти. І завдання Форуму полягає в тому, щоб допомогти зробити всі ці процеси прозорішими, публічними та зрозумілими для всього сектору благодійників. І тому наразі ми долучаємося до роботи нової робочої групи, яка має на меті провести експертну ревізію розробленого документу, зняти протиріччя та зробити необхідні кроки, для того щоб запропоновані зміни були законодавчо затверджені».

Переваги залучення зовнішньої експертизи. «Півтора року законопроект обговорювався в середовищі благодійників. За цей час ми мали можливість почути різні думки та погляди благодійників щодо його наповнення та доцільності, зібрати пропозиції та рекомендації щодо можливих та необхідних змін. І сьогодні Форум вітає те, що дискусія вийшла із замкненого кола й до неї долучилося потужне експертне співтовариство з досвідом лобіювання - фахові юристи й народні депутати. Зовнішня експертиза дає змогу по-новому подивитися на плюси й мінуси закону й обрати оптимальну стратегію внесення змін».

Як ефективно вносити зміни до законодавства? «Розробники проекту Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про благодійництво та благодійні організації” намагалися задовольнити всі зацікавлені сторони середовища благодійників. Однак міжнародна практика свідчить, що ефективніше вносити зміни поступово, приділяючи увагу кожній проблемі окремо. Тоді вірогідність досягнути якісних результатів значно підвищується».

Максим Лациба, керівник програм Українського незалежного центру політичних досліджень

Від урядовців до парламентаріїв: чому змінилися ініціатори законопроекту? «Над законопроектом уже працюють народні депутати різних фракцій: Ірина Акімова (Партія регіонів), Олеся Оробець («Наша Україна – Народна самооборона»), Олександр Фельдман (БЮТ). Досі йшлося про те, що законопроект має подаватися від Міністерства культури і туризму України. Мінкульт розіслав документ, підготовлений благодійниками й залученими експертами, на погодження до органів виконавчої влади. Згоди на його подання не дали Міністерство юстиції, Податкова адміністрація та Міністерство фінансів. Вони не погоджуються зі значною частиною правок, які стосуються створення сприятливого податкового режиму для благодійників і благодійних організацій. Наприклад, не підтримується європейська практика можливості включення до валових витрат підприємств благодійних внесків у розмірі, що не перевищує 0,5% їхніх валових доходів. Також не підтримується скасування оподаткування безплатної передачі благодійним організаціям цінних паперів для формування едавменту або на благодійну діяльність.
Крім того, уряд не сприяє швидкому й позитивному розгляду законопроектів, які подає. Народні ж депутати схвалили наші новації. Та й досвід показує, що нинішній склад Верховної Ради краще сприймає законодавчі ініціативи, внесені парламентаріями, ніж урядовцями. Нова стратегія просування передбачає поділ законопроекту на три законопроекти. Перша – це власне нова редакція Закону України „Про благодійництво та благодійні організації”. Цей законопроект забезпечує покращення регулювання питань створення, реєстрації, діяльності, управління і звітності благодійних організацій.
  Другий законопроект буде подаватись одночасно з першим і вноситиме зміни до податкового законодавства, які не викликали особливих заперечень та, перш за все, зменшують тиск на одержувача благодійної допомоги. Третій законопроект буде містити податкові зміни, які викликають значні дискусії з фіскальними органами, і більше стосуються податкових пільг для благодійників. Ці зміни будуть вноситися пізніше і, можливо, вже в складі проекту Податкового кодексу України.

Богдан Шаповал, партнер юридичної компанії Jurimex

Юридична оцінка документу. «У цілому юридичний рівень законопроекту оцінюю позитивно і маю підстави сподіватися, що він здобуде підтримку в депутатському корпусі. Видно, що його розробники опрацювали багато матеріалу, врахували досвід інших країн, зокрема країн ЄС, Канади і США, у сфері благодійності. Зауваження є до визначень деяких юридичних термінів, що вживаються законопроектом. Також необхідно привечти у відповідність до чинного законодавства певні норми проекту. Однак ці дрібні недоліки відредагуємо, а на зміст вони суттєво не впливають. Законопроект враховує інтерес як отримувачів благодійної допомоги, так і бізнесу та інших благодійників, готових спрямувати частину своїх капіталів у цю сферу».

Що може завадити ухваленню? «Основним каменем спотикання можуть бути статті законопроекту, в яких ідеться про зміни правил оподаткування як отримувачів благодійної допомоги, благодійних організацій, так і благодійників. Ця тема викличе ряд заперечень серед народних депутатів і у фіскальних органах, оскільки таким чином зменшується база оподаткування. Тому ми вирішили відділити податкові питання в окремий законопроект, щоб не гальмувати просування законопроекту».

Світлана Панюшкіна, керівник проектів Благодійного фонду Ріната Ахметова «Розвиток України»

«Першочергово ми вболіваємо за те, щоб верстви населення, які потребують допомоги, її отримували вчасно і без перешкод. Законодавство України в цій частині недосконале. Тому потрібно всім організаціям об’єднатись і докласти зусиль заради того, щоб з’явився новий проект закону. Він створить сприятливі умови для отримання допомоги тим, хто її дійсно потребує».

Галина Дудар, директор Київського представництва фонду Олександра Фельдмана

Під час кризи податкові пільги для благодійників особливо актуальні. «Незважаючи на всю законодавчу казуїстику, благодійність пускає глибокі корені в соціальний ґрунт. І це видно з роботи благодійних фондів, які вже понад 10 років системно займаються соціальними інвестиціями. Однак в умовах фінансової кризи перерозподіл ресурсів від багатих до бідних дедалі ускладнюється. Стимулюванням благодійності з допомогою податкових пільг займається весь цивілізований світ».

Законопроект покликаний зняти податковий тягар із отримувачів допомоги і прописати механізми взаємодії між бізнесом, владою і суспільством. «Нині спільними зусиллями громадських організацій, благодійних фондів, експертів, юристів уже накопичений великий емпіричний матеріал. Він здатний привести у відповідність до європейських норм українське законодавство, яке регулює благодійну діяльність. Слід констатувати, що податковий тягар відчувають на своїх плечах перш за все ті, хто потребує допомоги. І цей законопроект буде спрямований першочергово на захист інтересів благоотримувачів. Нам необхідно сформувати цивілізоване податкове законодавство, в якому будуть прописані прозорі механізми взаємодії між бізнесом, владою і суспільством. Де ефективно працюватимуть принципи соціальної відповідальності й загальної зацікавленості всіх суб’єктів процесу в побудові громадянського суспільства.
 

Благодійникам і державі варто бути партнерами в соціальній політиці «Обговорення законопроекту продемонструвало консолідовану позицію всіх учасників робочої групи. Це запорука подальшої плідної роботи. Бізнес і благодійні фонди готові активно займатися соціальною політикою. І тут держава повинна виступити партнером, а не опонентом».

Анна Гулевська-Черниш, директор Українського форуму благодійників

Заклик до благодійних організацій цікавитися долею профільних документів, які регулюватимуть їхню діяльність і можуть спростити життя бенефіціаріям: «Легітимізація благодійної діяльності, безперечно, потрібна. Однак не менш важливим є включення благодійних фондів та організацій у цей процес. Робоча група з розробки законопроекту констатує, що досі найсуттєвіші зауваження та пропозиції висловлювали представники бізнесу. Форум закликає благодійні організації активніше долучатися до адвокаційної кампанії зі створення сприятливого законодавчого середовища».

Підготувала Леся Ярошенко