148 учасників з України, Польщі, Білорусі, Росії, Сербії, Норвегії та Молдови протягом двох днів обмінювалися досвідом та інформацією щодо існуючих прикладів ініціатив, проектів, програм щодо освіти в галузі прав людини в Україні та за кордоном; обговорювали існуючу ситуацію щодо розвитку освіти в галузі прав людини в Україні; готували рекомендації щодо вироблення стратегій та можливих форм розвитку формальної та неформальної освіти в галузі прав людини; розробляли механізми співпраці і взаємодії у розвитку освіти в галузі прав людини в Україні.

З вітальними словами перед учасниками конференції виступив координатор всеукраїнської освітньої програми «Розуміємо права людини» Сергій Буров, керівник освітнього департаменту Норвезького Гельсінського Комітету Енвер Джуліман, Директор програми «Верховенство права» Міжнародного фонду «Відродження» Роман Романов.

Сергій Буров під час своєї промови визначив цілі, завдання,очікуванні результати та головні принципи конференції.

Енвер Джуліман наголосив на важливості освіти як такої, а освіту з прав людини назвав вдвічі важливою. Ці знання та навички п. Джуліман назвав неоцінимим соціальним ресурсом, заради здобуття якого всі ми маємо наполегливо працювати. Він позитивно оцінив 2 роки співпраці Норвезького Гельсінського Комітету з українськими партнерами та анонсував плани співпраці на наступні 3 роки. «Я щасливий бути сьогодні разом з вами, і пишаюся тим, що також зміг зробити свій скромний внесок в те, що тут відбувається», зазначив Енвер Джуліман.

На початку свого виступу Роман Романов переніс учасників на два роки назад, у 2007 рік, коли активісти правозахисного руху вперше зібралися для пошуку спільних стратегій навчання з прав людини в Україні. Він зазначив, що ініціатив з навчання правам людини завжди існувало багато, але вони були несистемні, неконсолідовані та не створювали умов для розвитку. Підходи, які використовує програма «Розуміємо права людини», на думку п. Романова, є доволі нестандартними для країни, і два роки роботи програми дають можливість помітити її вплив на ситуацію.

«Вражає динаміка, яку ми сьогодні спостерігаємо в галузі освіти з прав людини. Україна має величезний потенціал, і нам дуже важливо зрозуміти на якому етапі ми знаходимося і чого досягли. І ваші презентації - це зріз тих можливостей, які ми маємо», сказав Роман Романов.

З вітальним словом до учасників конференції звернувся і педставник Української гельсінської спілки з прав людини Микола Коробко. «Сьогодні великий день для всіх нас», сказав пан Коробко, - «Це день, коли всі просвітяне-правозахисники України мають можливість зустрітися та обговорити нагальні проблеми розвитку освіти з прав людини. Спостерігаючи за учасниками конференції, помічаєш як вони вітаються між собою. І це багато про що говорить - ще рік назад вони навіть не знали один одного, а зараз вже стають єдиною великою командою». Микола Коробко ще раз зробив наголос на тим, що наші співвітчизники дуже мало знають про свої права та про механізми їх захисту. І саме це, на його думку, говорить про необхідність впровадження освітніх програм з прав людини.

Одразу після вітальних промов координатор всеукраїнської освітньої програми «Розуміємо права людини» Сергій Буров презентував результати першого дворічного етапу плану дій програми. «Останнім часом в Україні відбулись важливі події. Про них відомо далеко не всім, оскільки їх масштаб не був великим. Проте їх важливість не залишає сумнівів», - цими словами він розпочав розповідь про ініціативи на захист прав людини, що були реалізовані випускниками програми. Протягом 2008 та 2009 років було реалізовано 23 ініціативи, що включали в себе як просвітницькі, так і громадські та правові дії на захист прав людини. І це, на думку Сергія Бурова, якнайкраще ілюструє результати роботи програми.

«Велика кількість невеликих за масштабом дій створюють єдину потужну спільноту. Стає більше людей здатних мислити критично. Створюється простір для дискусії. Розширюється коло людей, готових відстоювати та захищати права людини» - зазначив Сергій Буров.

По технології та методи навчання, що використовуються програмою «Розуміємо права людини» розповів провідний тренер програми Олександр Войтенко. «Вивчення прав людини здійснюється у демократичний спосіб, який передбачає не просте транслювання знань, а процес взаємодії, за якого усі його учасники, набуваючи нових знань, умінь та навичок, усвідомлюють систему цінностей прав людини та поділяють їх» - зазначив він. Демократичний підхід, дискусія, принцип співпраці, принцип «навчання для дії», поєднання академічної та інтерактивних форм навчання – все це, на думку Олександра Войтенко є запорукою успішності навчальних заходів програми.

Тренер програми «Розуміємо права людини» Марія Ясеновська розповіла про методи та інструменти оцінювання ефективності навчальних заходів, а прес-координатор Костянтин Рєуцький доповів про розвиток інформаційних ресурсів програми.

Експерт польського товариства «Едукатор» Мажена Рафальська презентувала результати зовнішнього оцінювання програми. Назвавши програму ефективною, вона зауважила на необхідність внесення певних змін до структури навчальних заходів. «Програму не варто перенасичувати – велика кількість інформації не завжди позитивно впливає на її засвоювання» сказала п. Рафальська. Польській експерт зазначила декілька тем, які, на її думку, варто включити у структуру Шкіл з прав людини, а також поділилися позитивним досвідом – завдяки зусиллям польських правозахисних організацій Міністр освіти Польщі оголосив освіту з прав людини пріоритетом на наступні роки.

Говорячи про перспективи розвитку освіти з прав людини в Україні, Сергій Буров казав про необхідність прийняття та впровадження національного плану дій щодо освіти в цій сфері. Програма «Розуміємо права людини» готова до діалогу з владою з цього питання, і може пропонувати ефективні моделі впровадження освіти з прав людини в державну освітню систему.

Приклади успішного досвіду та виклики

Друга половина першого дня конференції розпочалася з представлення прикладів успішного досвіду ініціатив в галузі освіти з прав людини, який презентували експерти з України, Білорусі, Росії та Сербії.

Починаючи свій виступ, заступник редактору бюлетеня «Права людини» Володимир Каплун зазначив, що освітні заходи програми «Розуміємо права людини», які йому довелося відвідати, проходили значно яскравіше та цікавіше, ніж про можна розповісти. Основною темою доповіді п. Каплуна була взаємодія недержавних організацій та офіційної системи освіти. Він відмітив, що програми в яких активно взаємодіють НГО та система освіти вже існують, але, не дивлячись на це ефективного механізму донесення інформації про права людини до учнів середніх шкіл досі немає. «Необхідно донести імпульс прав людини до всіх шкіл, до всіх вчителів та учнів. При підготовці та перепідготовці вчителів, треба робити акцент на знанні прав людини. Щоб реформувати систему освіти, необхідно спиратися на тих людей, які працюють в цій системі. Саме тому контакт правозахисників та працівників системи освіти повинен бути тісним» - сказав Володимир Каплун.

Відповідаючи на запитання: «Який фактор важливіший для освіти в галузі прав людини - НДО чи система освіти?» Володимир Каплун зробив акцент на тому, що необхідна тісна взаємодія недержавного та державного секторів.

Викладач Луганського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Сергій Мігаль як один з факторів, що негативно впливають на ефективність освітніх програм з прав людини назвав малу кількість прикладів, коли права людини дійсно були захищені. «Наша задача полягає в тому, щоб показати, що права людини дійсно можна захищати» - відмітив Сергій Мігаль. Також, навчаючи вчителів, треба робити особливий акцент - як поводитися так, щоб не порушувати у своїй діяльності права людини. На його погляд, важливо й те, що невелика кількість існуючих програм освіти в галузі прав людини поки що не в змозі задовольнити потребу в навчанні серед педагогічних працівників. Саме тому система неформальної та формальної освіти з прав людини потребує розвитку.

Експерт Білоруського Гельсінського Комітету Андрій Палуда поділився з присутніми досвідом організації та проведення шкіл з прав людини для білоруських активістів. За його словами ситуація, що склалася у Білорусі є набагато складнішою ніж та, що є в Україні. Але, не дивлячись на це, щороку Білоруською правозахисною школою проводиться 4 освітні заходи з прав людини у Вільнюсі. Наступного року кількість семінарів зросте. «Формат наших шкіл дуже схожий на формат заходів програми «Розуміємо права людини», - розповів Андрій Палуда, - «Ми ділимося своїм позитивним досвідом і не соромимося використовувати досвід наших українських колег».

Представник Сербського Гельсінського Комітету Марко Станіславлєвич розповів про те, як працює освітня програма з прав людини для молоді на Балканах. За його словами, під час семінарів на Балканах велика увага приділяється темі мови ворожнечі, тому що через це можна побачити багато речей та успішно формувати культуру прав людини. «Для мене права людини - це перш за все не юридична категорія, а правило життя» - зазначив Марко Станіславлевіч, - «Це, перш за все, ціннісний рівень. Це не те, що впізнається на когнітивному рівні, це те, що відчувається». Саме тому, школи з прав людини на Балканах ґрунтуються на реальних прикладах історії народів регіону. Дуже часто під час навчання піднімається проблема націоналізму, як виклику правам людини – програма намагається об’єднати молодь з ворогуючих країн навколо цінностей прав людини.

Випускниці програми «Розуміємо права людини» Ольга Скрипник та Даша Свиридова познайомили учасників конференції зі своїм проектом «Подаруй світ без насилля» та розповіли про те, якою є насправді ситуація в школах міста Ялта. Цей проект був першою спробою молодих правозахисників організувати навчання з прав людини для представників шкільної спільноти – учнів, вчителів та адміністрацій. «Ми зіштовхнулися із проблемою, що самі працівники освіти в багатьох випадках не розуміють, що таке права людини» - поділилася враженнями Даша Свиридова. Однією із цілей проекту було запропонувати певні рекомендації для закладів освіти. Після завершення проекту ініціативна група, за словами Ольги Скрипник, отримала багато запрошень провести тренінги від закладів освіти, що не були охоплені проектом.

Експерт Харківської Правозахисної Групи Андрій Крістенко розповів про навчальні програми ХПГ, спрямованих на юристів. Державна система, на думку Андрія Крістенко, не дає студентам юридичних факультетів розуміння, що таке права людини. Дуже важко міняти вже усталені погляди професійних адвокатів. Тому останнім часом пріоритет під час конкурсного відбору віддається студентам останніх курсів юридичних спеціальностей. Говорячи про складнощі, Андрій Крістенко зазначив, що під час конкурсів на участь у навчальній програмі, нажаль, рік за роком спостерігається низька активність претендентів з декількох регіонів нашої країни.

Марія Білоусова, представник «Незалежного центру соціологічних досліджень» з Санкт Петербургурозповіла про власний досвід впровадження навчального курсу з прав людини для студентів неюридичних спеціальностей.Спецкурс був розроблений ще у 2001 році. Одне з головних завдань для себе п. Білоусова сформулювала як «перевести права людини на мову, зрозумілу пересічним громадянам». Результати досліджень, яки провела Марія Білоусова, свідчать про те, що найбільш сприятливою категорію для навчання з прав людини є люди, які здобувають освіту. Ефективність спецкурсу підвищили інтерактивні методики викладання предмету прав людини, використання яких дуже позитивно сприймається молоддю.

У перерві між засіданнями в рамках конференції працювала «Ярмарка освітніх ініціативу галузі прав людини» де учасники мали можливість представити результати своїх проектів в галузі освіти з прав людини.

Аналіз існуючої ситуації щодо розвитку освіти в галузі прав людини в Україні

Під час заключної частини першого дня конференції учасники працювали у трьох секціях. Кожній з груп пропонувалося проаналізувати ситуацію в сфері освіти з прав людини: обговорити приклади успішного досвіду та досягнення, визначити виклики та проблемні питання, що зустрічаються в освітній діяльності у галузі прав людини, зробити висновки та пропозиції щодо покращення ситуації.

Під час секційної роботи учасники говорили про досвід використання дебатів для навчання з прав людини; піднімали проблему «післянавчання», роблячи наголос на важливості підтримування контакти з випускниками навчальних заходів та залучення їх до активних дій; обговорювали питання мотивації щодо участі у освітніх заходах; говорили про ризики та підходи до навчання правам людини дітей дошкільного віку а також про необхідність залучення до процесу навчання дітей правам людини вчителів та батьків.

Учасники говорили про ефективність застосування методу «рівний-рівному» у навчанні дітей; обговорювалося створення мобільних молодіжних фокус-груп, використання флеш-мобів під час просвітницьких кампаній з прав людини; дискутували про різні можливості фінансування освітніх заходів в рамках шкільної системи; зазначали необхідність залучення засобів масової інформації та неурядові організації для розвитку правової свідомості школярів.

Жваву дискусію викликало обговорення понятійного апарату активістів, що працюють у галузі освіти з прав людини. Учасники піднімали питання критично низької обізнаності в сфері прав людини працівників міліції та прокуратури; обговорювали проблему відповідності навчальних курсів реаліям сьогодення та потребам цільових груп; шукали нові підходи до навчання людей з особливими фізичними можливостями.

Результати секційної роботи були представлені на останньому пленарному засіданні.

Перший день конференції закінчився урочистим нагородженням переможців загальнонаціонального фотоконкурсу «Ти маєш права людини». Координатор проекту, координатор проектів ЛМО «Інститут Громадського Лідерства», випускниця програми «Розуміємо права людини» Оксана Устрицька познайомила учасників конференції з 15 найкращими роботами з 93, що надійшли на конкурс, та вручила дипломи переможців закарпатському журналісту Олександру Ворошилову, тринадцятирічній дівчинці Юлі Матвієнко з Дніпропетровської області, та вчителю з Луганська Івану Іванову.

Стратегії та можливі форми розвитку формальної та неформальної освіти в галузі прав людини в Україні, механізми співпраці і взаємодії

Другий день конференції почався з роботи у 5 секціях, учасникам яких пропонувалося обговорити стратегії та можливі форми розвитку формальної та неформальної освіти в галузі прав людини в Україні, та запропонувати механізми співпраці і взаємодії в цій сфері. План роботи в секціях був зорієнтований на вироблення рекомендацій щодо можливі стратегії і форми розвитку освіти з прав людини (охоплюючи формальну і неформальну освіту в галузі прав людини); поєднання навчання з дією та ефективність освіти у галузі прав людини; механізмів співпраці і взаємодії.

Перша секція, до якої долучився 21 учасник обговорювала тему «Політика та навчальні програми з прав людини». Питаннями, що встигли опрацювати освітяни були:

• вивчення законодавчих актів в області прав людини;

• підготовка навчальних програм для держслужбовців;

• принцип формування навчальних програм на цінностях прав людини;

• стратегії просвіти з прав людини працівників МВС;

• вивчення світового досвіду реалізації програм освіти з прав людини;

• пошук шляхів та принципи співпраці із владою в галузі освіти з прав людини;

• дистанційне навчання.

У Другій секції обговорювалися питання створення «Навчальної атмосфери». У роботі цієї секції взяли участь 8 осіб. Група обговорила в тому числі й таки питання:

• мотивація людей, які займаються освітою в галузі прав людини засоби формування мотивації активістів-освітян;

• створення мотивації учасників навчальних заходів;

• складнощі впроваджування інтерактивних методик викладання у формальну систему освіти;

• створення умов для неформального навчання в галузі прав людини.

17 учасників Третьої секції працювали над темою «Викладання та навчання: практика та засоби». Група обговорила таки питання:

• інтегрування предмету прав людини у шкільну систему;

• необхідність навчання представників недержавних організацій, які працюють в галузі прав людини;

• розповсюдження найкращого досвіду в сфері навчання з прав людини;

• впровадження навчання з прав людини у шкільну систему в форматі факультативу;

• впровадження у формальну освіту інтерактивних методів навчання.

Тема «Професійна підготовка тренерів, викладачів, учителів» стала предметом обговорення учасників Четвертої секції, до роботи якої долучилися 17 осіб. В секції обговорювалися наступні питання:

• специфіка освіти в галузі прав людини;

• психологічні бар’єри;

• яким має бути «ідеальний тренер»;

• професійна підготовка тренерів, особливості підготовки тренерів з прав людини;

• здібності прогнозування, як якість, необхідна тренеру;

• індивідуальна практика тренера;

13 учасників конференції взяли участь у роботі Пятої секції, яка працювала над темою «Підходи та інструменти, що використовувалися для оцінки та аналізу». Група працювала над 4 типами оцінювання:

• оцінка реакції
• оцінка знань та вмінь
• оцінка поведінки
• оцінка пливу Об’єднавшись у 2 малих групи учасники секції визначали предмет, індикатори та методи оцінювання до кожного типу формальної та неформальної освіти.

Під час презентацій групової роботи, яки зробили рапортери кожної з секцій, підводячи підсумки цього етапу роботи, стали помітні проблемні питання, яки бентежили майже всіх учасників. Багато говорилося про «відаленість» формальної і неформальної систем освіти, а також некомпетентність в питаннях прав людини не тільки вчителів, журналістів, а й тренерів та викладачів ВНЗ, що працюють в сфері освіти з прав людини. Серед спільних проблем, які обговорювалися в секціях варто зазначити й проблему поганої комунікації між представниками офіційної освіти та фахівців недержавних організацій, необхідність поглиблення діалогу між представниками формальної і неформальної освіти та спільної праці для розвитку освіти в галузі з прав людини.

Коментуючи виступи представників груп, учасники конференції пропонували зокрема таке:

• навчаючі батьків правам людини, обирати для навчання найвмотивованіших представників цієї спільноти, які потім мультиплікувати ці знання для інших батьків;

• потрібно розробити одну загальну модель навчання правам людини для впровадження її у систему формальної освіти;

• навчаючи правам людини, потрібно робити акцент не тільки на проблемах порушення прав людини а й показувати приклади їх дотриманн;

• потрібно якомога більше видавати та розповсюджувати роздаткові матеріали з інформацією про права людини та механізми їх захисту.

Робота в першій половині другого дня конференції завершилася урочистим врученням грамот організаціям, установам та фахівцям, які зробили найбільш значний внесок у виконання першого етапу плану дій всеукраїнської освітньої програми «Розуміємо права людини». Організаторами було підготовлено 78 подяк, понад 20 з яких було вручено присутнім на заході представникам організацій та експертам.

Підведення підсумків конференції

Підведення підсумків роботи розпочалося з десятихвилинного репортажу, який підготували для присутніх рапортери конференції Юлія Бочарова-Туз та Віктор Зуєв. Вони нагадали учасникам про основні питання і ключові моменти заходу та зазначили, що, враховуючи активну роботу учасників, їхню «включеність» у процес обговорення, та конкретні рекомендації, напрацьовані під час заходу свідчать про те що цілей конференції було досягнуто.

Представники координаційної групи всеукраїнської освітньої програми «Розуміємо права людини» ще раз подякували присутнім за активну участь, закликали до подальшої співпраці з програмою та консолідації зусиль в галузі освіти з прав людини в Україні.

Матеріали конференції будуть систематизовані та оприлюднені на сайті програми «Розуміємо права людини» до 20 листопада 2009 року.

Джерело