13 жовтня 2009 року. Відомі представники громадського руху на прес-конференції в Києві дали оцінку стану виконання програми діяльності нинішнього уряду, щодо забезпечення громадянських прав та свобод. Громадські лідери відзначили, що досі не виконана перша частина урядової програми, яка передбачає ухвалення нової редакції закону «Про об’єднання громадян». 

Керівник програм Українського незалежного центру політичних досліджень Максим Лациба повідомив, що Комітет Верховної Ради України з питань правової політики, очолюваний представником БЮТ Сергієм Міщенком, вже майже рік не розглядає закон «Про громадські організації» (№ 3371, поданий 14 листопада 2008 р.). Окрім невиконання програми дій уряду, це суперечить вимогам Регламенту Верховної Ради України, який зобов’язує комітети в тридцятиденний строк розглянути законопроект та ухвалити рішення щодо доцільності включення його до порядку денного Верховної Ради України. Ця ситуація також пов’язана із позицією Секретаря Комітету Олени Лукаш (ПР), яка критично оцінює збереження права іноземців та осіб без громадянства бути засновниками та членами громадських організацій. Проте ця норма, як і законопроект в цілому, відповідає рекомендаціям міжнародних інституцій, таких як Рада Європи, ООН та ОБСЄ.

Як відзначив Максим Лациба: «можна констатувати, що фактично жоден із шести пунктів Розділу Громадянське суспільство програми «Український прорив» не було виконано повністю. Більше того, можна сказати почався відкат назад в сфері відкритості і прозорості влади. Наприклад, вчора 12 жовтня на засіданні урядового Комітету з питань гуманітарної та соціальної політики, очолюваного Іваном Васюником, було ініційовано скасування державного електронного реєстру громадських експертиз».

Виконавчий директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар підкреслила, що вести громадянську діяльність в Україні складно, і складно для будь-якої людини в цивілізований спосіб відстоювати свої права. Вона відзначила, що «за статистикою, в Україні на 10 тис. населення є 11 неурядових організацій, а для прикладу в Угорщині – 46, Хорватії – 85, а в Естонії – 201. Ці цифри показують наскільки повільніше розвивається Україна в цьому сенсі». Вікторія Сюмар навела слова Конфуція який ідеальним громадянином називав людину, яка не бреше правителям та не дає їм спокою. Вона підкреслила, що сьогодні українська влада не зацікавлена в такому громадянському суспільстві, яке «не буде давати їм спокою».

Вікторія Сюмар, говорячи про подальші дії кампанії, висловила впевненість, що «ми будемо апелювати і до уряду і до інших політичних сил, ми будемо досить жорстко говорити про те, що українські політики не відповідають за свої слова і не дотримуються своїх обіцянок, записаних в програмах. Політична відповідальність це не красиві декларації, це і їх виконання». Вона підкреслила: «дії викликані цим законопроектом, це лише перші кроки, і ми будемо далі аналізувати й інші обіцянки, які були в політичних програмах на предмет того, наскільки вони виконуються. Українським політикам потрібно звикати, що громадський контроль за їх діями і обіцянками буде зростати і це вже є норма життя в Україні».

Адвокат, директор Інституту Медіа Права Тарас Шевченко, нагадав, що в квітні 2008 року в рішенні по справі «Корецький та інші проти України» Європейський суд з прав людини визнав діючий український Закон «Про об’єднання громадян» недемократичним та таким, що порушує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» виконання рішень Європейського Суду з прав людини є обов’язковим і передбачає внесення відповідних змін до чинного законодавства.

Тарас Шевченко, наголосив: «свобода асоціацій в Європі це дуже вільна тема. У свідомості наших політиків та громадян сидять радянські зразки – якщо ви не зареєстровані, ви – нелегітимні. Як колись сталась зміна і ми забрали з паспорту графу національність, така ж сама зміна має статись зараз з реєстрацією громадських організацій та реєстрацією преси. Фактично жодна європейська країна не реєструє газети і вони при цьому нормально працюють і живуть, і немає проблем». Він підкреслив, що виграна справа в Європейському суді це є аргумент, який має бути врахований урядом для зміни законодавства про громадські організації, тому що такий закон не відповідає європейським нормам.

Олександр Вінніков, голова правління Мережі розвитку європейського права, відзначив, що з 2005 року чотири поспіль уряди України приймали на себе зобов’язання перед Радою Європи і перед Європейською комісією розробити і подати на розгляд Верховної Ради нову версію закону «Про громадські організації». Це обумовлено тим, що діючий Закон України «Про об’єднання громадян», прийнятий в 1992 році, не тільки не відповідає Конвенції про основні права і свободи, а також містить багато суперечностей як з Цивільним кодексом, так і з Конституцією України 1996 року. Для прикладу, український кодекс про адміністративні правопорушення досі містить статтю, яка передбачає за участь в нелегалізованих, в тому числі таких, яким відмовлено в реєстрації, громадських організаціях штраф до 130 неоподаткованих мінімумів (більше 2 тисяч гривень), в той час за підприємницьку діяльність без реєстрації максимальний штраф – 40 неоподаткованих мінімумів. Мабуть громадянська активність сприймається українською владою скоріше проблемою, ніж ресурсом. Олександр Вінніков серед проблем для громадських організацій, які створює діючий закон, назвав, зокрема, обмеження права організацій бути представником своїх членів в суді, обмеження права вести господарську діяльність (в тому числі вести видавничу діяльність), та, навіть, існуючу заборону використання назви об’єднання громадян особами, які не є формальними членами організації.

На прес-конференції були підписані звернення до європейських інституцій з проханням дати оцінку бездіяльності української влади, щодо забезпечення прав громадян на свободу об’єднань, під час міжнародних заходів, що пройдуть в Києві: Саміту Україна-ЄС та Форуму за майбутнє демократії Ради Європи. Представниками громадськості був встановлений deadline для розгляду Верховною Радою України законопроекту «Про громадські організації» - 4 грудня 2009 року.

Ось відео із прес-конференції