Для міжнародної спільноти та іноземних держав підвищення рівня захисту інтелектуальної власності в Українї є важливою умовою, яка гарантує захищеність прав юридичних та фізичних осіб на території України. Боротьба з порушенням інтелектуальних прав є частиною міжнародних забов’язань України. Наприкінці 2017 року Сполучені Штати Америки на 4 місяці призупинили дію низки торгівельних переваг для України.  Вже у січні 2018 року Кабмін ухвалив два законопроекти щодо покращення сфери захисту прав інтелектуальної власності в Україні, а у вересні 2017 р. створено Вищий суд з питань інтелектуальної власності. 

«На нашу думку, заснування в Україні Ради з питань інтелектуальної власності є вірним кроком у напрямку боротьби з «патентним тролінгом», використанням неліцензійного програмного забезпечення, Інтернет-піратством тощо. Адже за останні п’ять років наша держава посідає одне із перших «місць» серед держав (поруч із Росією, Китаєм, Індією, Чилі), які найчастіше порушують права інтелектуальної власності», - прокоментував юрист Роман Михайловський. 

Наприклад, обсяг неліцензійного програмного забезпечення (ПЗ), яке нелегально використовується в Україні, становить близько 82%. 

Створення Ради для громадянського сектора означає, що контроль з боку держави за використанням піратського ПЗ та інших порушень прав інтелектуальної власності посилиться. «Наслідком може бути адміністративна чи кримінальна відповідальність як працівника, так і керівника організації», - додає юрист Роман Михайловський. 

«Варто сказати, що НУО переважно працюють в векторі покращення соціальних та інших умов, об'єднують яскравих представників суспільства, ставлять себе у противагу старим нерозвиненим системам. Тому саме НУО першими повинні демонструвати повагу до інтелектуальної власності, до прозорості і легальності, давати приклад всім іншим", - вважає Максим Луночкін, експерт "Лабораторії з цифрової безпеки", IT-спеціаліст в Українській Гельсінській спілки з прав людини.  

Використовуючи піратське ПЗ, громадські організації ще й ризикують втратити кібер-безпеку. Дані дослідження потреб НУО в інформаційно-комунікаційних технологіях свідчать, що 79% опитаних НУО мають проблеми із кібер-безпекою (57% стверджує, що інформаційна система їхньої організації захищена певною мірою, а 22% – що не захищена зовсім), а переважна більшість (64%) -  не мають ІТ-фахівця, який би допоміг уникнути проблем та ефективно налаштувати систему. 

"Використовуючи піратське програмне забезпечення громадські організації  наражають на небезпеку себе та всіх з ким взаємодіють. Безліч організацій сьогодні ще використовують неліцензійне ПЗ у повсякденній роботі. Зокрема такий висновок можна зробити, аналізуючи масштабні наслідки масового поширення вірусів, таких як Not Petya, в результаті атаки якого постраждали системи як великих, так і малих організацій. Також періодично ми спостерігаємо низку цільових вірусних атак на журналістів та громадських активістів. Більшість таких атак використовують відомі вразливості в застарілому, неоновленому чи видозміненому (піратському) програмному забезпеченні. Тут виникає питання - на чому заробляють люди, які зламують ПЗ для вас?», - підкреслює важливість уникнення піратського ПЗ в роботі організації Максим Луночкін. 

Відмова від піратського програмного забезпечення має й інші переваги для організацій. "Донори", які здебільшого мають міжнародний або іноземний капітал,  звертають увагу на використання інформаційно-комунікаційний технологій  в роботі громадських організацій.  

«З власного досвіду, були випадки, коли донор у своїх рекомендаціях за результатами аудиту вказав, що організації потрібно забезпечити Data Retention (прим. Вся інформація організації повинна залишатись в організації, навіть після звільнення працівника або завершення проекту). Фактично, організаціям потрібно було перейти на корпоративні сервіси з централізованим управлінням. Після аналізу ринку і рішень, вибір впав на користь безкоштовного (для НУО) хмарного продукту із значним набором інструментів, системами автоматизації і т.д. Якщо в бюджеті заявки на підтримку проекту вказати розумну суму на необхідне ліцензійне ПЗ і обгрунтувати доцільність\необхідність, - донор, швидше за все, підтримає. З іншого боку, часто організації використовують безкоштовне OpenSource ПЗ або частину ПЗ купують (наприклад Windows 10 Pro, Windows Server) паралельно з використанням OpenSource», - додав Максим Луночкін. 

Як і в інших питаннях законності та управління ризиками, кожна організація вирішує на власний розсуд яке саме ПЗ використовувати в діяльності: ризикувати з піратським, економити, використовуючи OpenSource, чи інвестувати у придбання ліцензійного ПЗ.