Взаємодія держави та громадянського суспільства в Україні відбувається в різних площинах. Однією з форм співпраці є виконання частини державних функцій неурядовими громадськими організаціями. В умовах, коли довіра до багатьох державних структур у громадян спадає, така діяльність є ефективною та корисною для громади. Проте за недостатнього контролю місцева влада може і зловживати співпрацею з «кишеньковими» ГО.

Практика ефективної співпраці неурядових організацій (НУО) та держави в сфері надання соціальних послуг успішно існує за кордоном. Ці зразки впроваджуються і в Україні.

«У Львівській, Тернопільській та деяких інших областях України успішно відбувається надання соціальних послуг населенню об’єднаних територіальних громад (ОТГ) за державні кошти і за участі НУО, - розповідає директорка ГО «Центр просвітництва та розвитку людини» Наталія Проць. - Важливо, що на це свідомо погодилася місцева влада й надала НУО такі повноваження – реалізовувати діяльність, яка зазвичай виконується державними органами, до того ж за бюджетні кошти. На Львівщині таким зразковим прикладом є Давидівська територіальна громада. Вона налічує 11 населених пунктів, на її території діють 2 громадських об’єднання, що активно працюють з населенням, хоча зареєстровано значно більше».

У Давидівській ОТГ «Центр просвітництва та розвитку людини» надає різні соціальні послуги: це й підтримка літніх людей (що включає домашнє обслуговування, організацію дозвілля тощо), і послуги для молоді (дозвілля, організація заходів для осіб молодше 35 років), і інформаційні послуги, і формування стратегії розвитку громади (планування та прогнозування діяльності).

«Увага ГО, що реалізують послуги для населення, - вважає пані Наталія, - має зосереджуватися на фактичних запитах громади – що їм треба і яких послуг не вистачає. Для цього необхідно проводити попередні дослідження та моніторинг громадської думки. Не варто просто копіювати успішні зразки інших країн і регіонів, хоча, безумовно, вони можуть бути корисними, але кожна громада має свої унікальні потреби: десь більше самотніх літніх людей, яким потрібен догляд, десь дітей без батьківського піклування, десь на перший план виходять екологічні проблеми. Важлива роль громадської організації, що надає соціальні послуги, полягає у тому, щоб згуртувати громаду. І це означає не просто провести масове свято або ярмарок – потрібно ще й залучити самих мешканців до тієї чи іншої форми волонтерства чи благодійної діяльності, щоби кожен відчував себе частиною спільноти».

У деяких громадах до подібної співпраці тільки готуються. «У нашої ОТГ ще не було досвіду співпраці з громадськими організаціями в напрямку соціальних послуг, але планується в найближчому майбутньому, - розповідає Оксана Подвадцятник, директорка Комунального закладу «Гніздичівський центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Гніздичівської селищної ради». (Львівська обл.). - Це буде робота з людьми похилого віку: перегляд фільмів, обговорення, підтримка діалогу між різними поколіннями – молоддю та старшими. Ця функція буде здійснюватися місцевою громадською організацією «Оберіг Гніздичева» з лютого 2018 року. Раніше ми пробували подавати заявки на грантову підтримку (від Центру надання соціальних послуг), але її не підтримали. Співпраця з ГО тут дуже важлива, оскільки збільшує ті можливості, які є у державних (місцевих) організацій. Можливо, далі буде співпраця не тільки в напрямку організації дозвілля для літніх людей місцевої громади, а й надання інших соціальних послуг».

Як відбувається співпраця НУО та органів місцевого самоврядування?

«За умов фінансування місцевих громад, а саме через прийняття цільових програм з використання бюджетних коштів, неурядові (громадські) організації можуть реалізовувати різноманітні соціальні, культурні, економічні, комунальні та інші програми, - коментує юрист Роман Михайловський. - Даний процес відбувається наступним чином:

• 1 стадія: підготовка проекту заявки (проект) Програми;
• 2 стадія: надання (затвердження) Програми;
• 3 стадія: реалізація Програми;
• 4 стадія: звітування про хід виконання Програми.

Звітність відбувається на двох рівнях: аналітичному – про стадії (хід) реалізації Програми, та фінансовому – використання грошових коштів в процесі втілення Програми. Взаємовідносини між територіальною громадою та НУО для конкретної Програми здійснюються на підставі Меморандуму чи Партнерської угоди».

«Окрім того, неурядові (громадські) організації для реалізації своїх Проектів (Програм) можуть залучати грантові кошти, що виділяються з Програм Національних та Міжнародних фондів шляхом подання заявки на відкритий конкурс», - нагадує він.

Юрист вважає, що законодавча база, яка стосується співпраці НУО з органами місцевого самоврядування, недостатньо розроблена і потребує вдосконалення: «На законодавчому рівні необхідно прийняти закон, який би цілісно регулював відносини НУО та ОТГ. Особливо, що стосується їхньої співпраці в реалізації різноманітних освітніх, соціальних, культурних та інших програм. Це сприятиме стабільності і розвитку як кожної громади, так і суспільства в цілому, контролюючи при цьому хід бюджетних коштів та запобігатиме їхньому нецільовому використанню».

Хто виграє від того, що соціальні послуги надаватимуть громадські організації?

«Для НУО це важливе досягнення – працювати за бюджетні кошти і реалізувати суспільно-важливі проекти, потрібні саме цій локальній громаді. Оскільки грантові кошти не завжди можуть покрити всі проблеми громади, державне фінансування – це значний відсоток ефективності виконання проектів», - вважає Наталія Проць. - Також така співпраця підвищує рейтинг ГО в очах міжнародних фондів та донорів – їх оцінюють як таких, що варті довіри і співпраці».

«З іншого боку, собівартість соціальних послуг для держави (місцевого бюджету) зменшується, бо в НУО можуть бути ще й інші джерела фінансування. А ще у працівників ГО мотивація досить висока, і вони націлені виконувати покладені на них обов’язки добре», - додає жінка.

Поради для громадських організацій в Україні: що робити, аби ефективно працювати на місцевому рівні?

«По-перше, варто налагодити конструктивний діалог з депутатами, - зазначає пані Наталія. - Як би там не було, представники місцевих рад вирішують багато і від них залежить: хто буде виконувати соціальні послуги в громаді. Важливо показати реальні результати. Не умовно «заплановане», а те, що наразі зробила та чи інша громадська організація для мешканців. І це простіше зробити, коли співпраця триває роками. Збільшити стабільність пропонованих послуг допомагає залучення до співфінансування соціально відповідального бізнесу (локальних підприємств, що буквально відчувають на собі позитивні зміни у власній громаді). Дуже важливою є візуалізація: відео-ролики, листівки, буклети. Те, що ми робимо пости в фейсбуці, – добре, але в невеличких містах краще працює «сарафанне радіо», де люди переповідають про свій досвід одне одному. І, звичайно ж, дуже важливий чинник – це команда. Потрібно мати в команді спеціалістів різного фаху – юристів, соціальних працівників тощо. І останнє, і дуже важливе – необхідно проводити дослідження: що саме дійсно людям потрібно, щоби не витрачати час і ресурси на ту діяльність, яка саме для цих мешканців не актуальна».

Робота на благо для громади чи політичні ігри?

Соціальні послуги для громади – це лише інструмент, і все залежить від того, хто і з якими цілями його використовує. Не секрет, що в Україні розповсюджена практика «ручних», «пригодованих» громадських організацій, через яких місцева влада збільшує свій електорат, особливо серед літніх людей.

«Громадські організації, що співпрацюють з владою, - це звучить якось двозначно, - коментує громадська активістка, помічниця депутата Броварської міської ради Ангеліна Козлова. - В Броварах ціле місто розуміє, в чому полягає ця «співпраця». Ні для кого не секрет, що це відкатана технологія, коли регулярну матеріальну та соціальну допомогу, подарунки, запрошення на «святкові бали для літніх людей» отримують не всі пенсіонери, і далеко не ті, хто цього потребує, а лише ті, хто перебуває під патронатом «провладних» ГО. І це стосується не тільки пенсіонерів. Категорій населення, з якими працюють, значно більше. З якою метою це робиться? Це очевидно – таким чином місцева влада купує лояльність виборців. Це ж стосується культурних проектів: свята проводять такі ж самі «ручні» ГО - в місті суцільні «фестивалі гречки». І цей процес лише набирає обертів».

За даними інтернет-ресурсу «Трибуна Бровари», в 2017 році за рахунок міського бюджету фінансувалися: Броварська міська організація ветеранів, міськрайонна організація Товариства Червоного Хреста, ГО «Можливо все», ГО «Мозаїка», Благодійна організація БФ «Інна», ГО «Авангард АТО Броварії», Центр реабілітації інвалідів «Прагнення» Броварського міського товариства інвалідів з ураженням опорно-рухового апарату «Прагнення», Броварське відділення спілки ветеранів війни в Афганістані, Бориспільська міжрайонна територіальна організація УТОГ. У 2018 році на фінансування ГО та БФ виділили 3 375 900 грн.

Загалом українське суспільство має приклади як благої та успішної, так і корупційної співпраці НУО та влади, але їхній взаємодії є куди розвиватися. Формальні та заангажовані форми взаємодії мають замінюватися на живі, дієві та корисні. А громадські організації можуть активніше долучатися до сектору надання соціальних послуг, досліджувати потреби громади, цікавитися можливостями фінансування власних проектів за кошти громад.