10 липня 2017 року на сайті Верховної Ради України опублікували тексти двох законопроектів – № 6674 та № 6675. Правові акти ініційовані Президентом України та містять положення, що встановлюють нові вимоги до звітності та розкриття інформації організаціями громадянського суспільства, зареєстрованими у формі громадського об’єднання, річний дохід яких перевищує 300 місячних прожиткових мінімумів (приблизно 18 500 дол. США).

Відповідно до цих законопроектів, від ОГС вимагають публікувати звіти на сайті Державної фіскальної служби України. ОГС зобов’язані надати докладну інформацію, включаючи загальну суму доходу, а також перелік усіх юридичних та фізичних осіб, від яких ОГС отримали дохід у розмірі, що перевищує 50 місячних прожиткових мінімумів (приблизно 3000 дол. США), загальна сума платежів на користь третіх осіб, перелік юридичних та фізичних осіб, річний обсяг платежів яких перевищує 50 прожиткових мінімумів (приблизно 3000 дол. США), інформацію про участь керівництва ОГС в інших організаціях та багато інших вимог. Ненадання необхідної інформації призведе до вилучення ОГС із реєстру неприбуткових організацій, що означає втрату податкових пільг та/або накладання штрафів.

Законопроекти внесли до Парламенту невдовзі після того, як Президент України підписав ще один Закон, спрямований на «антикорупційні» ОГС, а також їхніх керівників та учасників. За Законом, керівники ОГС повинні розміщувати детальну персональну фінансову інформацію в мережі аналогічно до того, як це роблять державні службовці, яким треба подавати електронні декларації із зазначенням інформації про майновий стан і дохід. Багато організацій та активістів оцінили цей Закон як такий, що погіршує правове середовище, в якому діють ОГС, а також ведеться робота щодо запобігання та протидії корупції в Україні.

У пояснювальній записці до законопроектів ідеться про те, що прийняття законопроектів базується на необхідності підвищити прозорість отримання та використання ресурсів громадськими організаціями. До того ж стверджується, що ці законопроекти ґрунтуються на європейських стандартах регулювання діяльності ОГС та на фундаментальних принципах щодо статусу НУО в Європі.

21 липня 2017 року в Українському кризовому медіа-центрі відбувся круглий стіл «Держава і громадянське суспільство: правила гри». Темою обговорення стало звітування громадських організацій та скасування е-декларування для «антикорупційних активістів».

До дискусії долучилися народні депутати, експерти, представники громадських організацій.

Наталія Лігачова, голова ГО «Детектор медіа», шеф-редакторка порталу «Детектор медіа», звернула увагу на проблеми, пов’язані із законопроектами: «Перша проблема – це непублічність підготовки цих законопроектів. Незважаючи на те, що в Адміністрації Президента заявили, що вони нібито працювали з громадськими організаціями, насправді така робота не велася. Друга – у законопроектах дуже багато норм, які ставлять усі громадські організації, що працюють із західними донорами, у нерівне становище з тими, які фінансуються, приміром, бізнесом в Україні. У нашій країні основним отримувачем донорської допомоги є державні інституції (87 %, – ред.). Але в цих законопроектах не передбачено жодної звітності для державних структур, які отримують міжнародну допомогу».

Про можливість втрати організацією статусу неприбутковості говорила Ольга Айвазовська, координаторка виборчих та парламентських програм Громадянської мережі ОПОРА: «Тут є жорсткі й принципово неприйнятні норми, як-от лінкування нездачі відповідного звіту або здачі його з помилками з позбавленням статусу неприбутковості НУО, нарахування відповідних податків за попередній період (це може бути близько 1095 днів, тобто попередні три роки) у разі невідповідності, на думку податкової, діяльності неурядової організації як такої, що здійснює свої функції не згідно зі статутом. Знаючи особливість української податкової і наших останніх особистих організаційних кейсів, я розумію, що довести податковому інспектору, що ви закупили товари і послуги, наприклад, потрібні для обслуговування вашого офісу, як такі, що відповідають вашій статутній діяльності, буде проблематично.

Тим не менше закон дає можливість позбавити статусу неприбутковості, але не формує процедуру його відновлення, і навіть оскарження є проблематичним. Тобто щодо неурядової організації працює презумпція винуватості в разі нездачі або «нездачі», на думку податкової, звіту. Організація позбавляється статусу неприбутковості, їй нараховують досить серйозні штрафи за попередній період діяльності, які можуть в рази перевищувати пороговий мінімум, у зв’язку з яким НУО повинна здавати цю звітність, і така організація просто втрачає можливість існування, а керівники підпадають під адміністративну, а то й кримінальну відповідальність».

Таміла Ташева, координаторка ініціативи «Крим SOS», зазначила: «Ми (Крим SOS, – ред.) готові звітуватися і робимо це регулярно, тому додаткове навантаження на громадську організацію не відповідає тим нормам, про які говорять у тому числі й представники Адміністрації Президента: що буцімто у Європі це норма. Крим SOS не отримує грошей від держави. Коли ми говоримо, що громадські організації, які працюють в Європі чи США, публічно звітуються, то вони публічно звітуються за ті гроші, які отримують від держави. А це велика різниця».

Про необхідність публічного обговорення говорила Олександра Дворецька, голова правління організації «Восток SOS»: «Мені дуже важко зрозуміти, чому регулювання звітності громадських організацій обговорюють із ким завгодно, крім громадських організацій. Я усвідомлюю, що кожного представника громадських організацій в Адміністрацію Президента покликати не можна. Але можна представити законопроект на обговорення, отримати пропозиції. У нашому законодавстві є для цього різні можливості».

Дар’я Сидоренко, адвокасі-менеджерка з питань оподаткування громадських об’єднань, проект USAID «Громадяни в дії», УНЦПД, підкреслила: «Ці законопроекти не вирішують питання прозорості. Також хотіла би зазначити, що законотворець при написанні законопроектів абсолютно не володіє знанням щодо вимог до звітування громадських організацій. Низка даних, які просять подати в податковому звіті до 1 квітня кожного року, вже подаються в різних звітах».

Світлана Заліщук, народна депутатка, виступила як представниця від громадського сектору у владі: «Мені здається, держава і громадянське суспільство зайшли у нову фазу взаємовідносин. Якщо за часів колишньої влади ми були, по суті, ворогами, після того, як почався Майдан, у нас були шанси на реалізацію партнерства, то цю нову фазу можна назвати протистоянням. Сьогодні ми конкуренти. Бажаючи того чи ні, влада разом із громадянським суспільством після Майдану створила нові умови діяльності громадських організацій. ГО набули нових ролей, коли в них з’явився реальний вплив на вироблення і ухвалення рішень. Сьогодні від громадських організацій багато чого залежить. Мій висновок: ці законопроекти – спроба обмежити громадські організації у тому впливі, який у них зараз є».

Мустафа Найєм, народний депутат, виклав свої міркування щодо ситуації: «Правила, як громадянське суспільство буде звітуватися, нехай воно виробляє саме. Аби не було ніяких закидів, потрібно зробити так, щоб громадянське суспільство саме запропонувало правила, які будуть базуватися на дослідженнях, міжнародному досвіді і на тому, що дійсно забезпечить прозорість».

Відеозапис дискусії можна переглянути нижче.