Лише 26,1% українців не давали хабарів під час вступу та навчання у вищих навчальних закладах. Про це свідчать передані УНІАН результати всеукраїнського телефонного опитування «Корупція у вищій школі», проведеного Інститутом Горшеніна з 22 по 28 вересня 2008 року у всіх обласних центрах України, містах Києві та Севастополі.

Згідно з даними дослідження, 63,5% українцям (з тих, хто сам навчався, або чиї діти навчалися у вишах) доводилось дарувати подарунки або платити гроші викладачам або керівництву вузів. При цьому приблизно така ж кількість (63,7%) опитаних розцінюють це власне як хабар. В той же час дані червневого опитування Інституту Горшеніна щодо корупції в середній школі, свідчать про те, що подарунки шкільним вчителям та керівництву вважають хабаром лише 10% українців, а більшість батьків (81,8%) ставляться до цього як до прояву уваги до шкільних педагогів. Отже, робить висновок інститут Горшеніна, українці лояльно ставляться до необхідності дарувати подарунки, доки їхня дитина перебуває у шкільному віці і досить неоднозначно розцінюють цю ж необхідність в контексті вишу.

Експерти звертають увагу на той факт, що дати хабар у виші для більшості респондентів не є поодиноким випадком. Часто це доводиться робити 10,3% українців, а час від часу - 76,1%, і лише 11,2% це роблять зрідка, решті було важко відповісти на це питання. При цьому найчастіше ініціативу дати хабар проявляють самі батьки або студенти (33,1% давали хабар з власної ініціативи, 36,4% - з ініціативи старости або інших представників студентського самоврядування). Приблизно кожен п’ятий хабар (19,3%) дається з ініціативи представників вищого навчального закладу.

В переліку приводів для хабара лідирує вступ до вищого навчального закладу - з цієї нагоди давалися 42,3% хабарів. Далі йдуть успішне складання іспитів і заліків (24,7% та 11,5% відповідно) та загроза відрахування з вузу - 6,7%, інші приводи - 0,8%, решті 14% опитаним було важко відповісти на це питання.

Коментуючи отримані дані, керівник call-центру Інституту Горшеніна Марина ТКАЧЕНКО, відзначила, що корумпованість вищої школи вказує на те, що “ринкові інтереси та академічні цінності - речі, що погано порівнюються. Корумпованість - це головний негативний ефект комерціалізації вишів, зворотній бік освітнього ринку”. На її думку, якщо існують освітні послуги, і вони мають ринкову ціну, чому б не включити до прейскуранту лояльність викладача, високі оцінки, диплом та вчений ступінь? “Відсутність державної політики в галузі освіти, нез’ясованість правил гри на ринку, конкурентний тиск з боку комерційних вузів призвели до того, що навіть в “старих” університетах та інститутах корупція стала повсякденністю і навіть не викликає суспільного осуду”, - зауважила М.ТКАЧЕНКО

Інститут Горшеніна провів всеукраїнське телефонне опитування «Корупція у вищій школі», з 22 по 28 вересня 2008 року у всіх обласних центрах України, містах Києві та Севастополі. Всього, згідно з випадковою вибіркою, було опитано 1000 респондентів у віці 18 і більше років, які самі навчаються або чиї діти навчаються у вищих навчальних закладах на бюджетній основі. Квотами у вибірці були вік і стать. Погрішність репрезентативності дослідження не перевищує +/- 3,2%.