26 серпня 2009 року в УНІАН відбулася прес-конференція «Влада і громада: нормативні умови співпраці», присв'ячена проблемі неналежної уваги української влади реалізації громадянських прав і свобод, закріплених в Конституції України. На прес-конференції було презентовано нову редакцію проекту Закону України «Про органи самоорганізації населення», підготовлену Всеукраїнською Асоціацією сприяння самоорганізації населення» за підтримки Міжнародного фонду „Відродження”, що має ризик, як низка інших запропонованих громадськістю законопроектів, залишитися поза увагою парламентаріїв.

Недосконале законодавство - бар’єр для розвитку громадянського суспільства в Україні.

Сьогодні як ніколи набуває актуальності питання налагодження ефективної співпраці між організаціями третього сектору з органами державної влади та місцевого самоврядування. Адже, як свідчить досвід багатьох країн, саме організації громадянського суспільства особливо в умовах фінансово-економічної кризи можуть більш якісно та ефективно вирішувати значну кількість питань, особливо в соціальній сфері.

Проте, одним із найважливіших факторів, який стримує подальший розвиток громадянського суспільства в Україні, є недосконале законодавство.

Наприклад, щоб зареєструвати бізнес-кампанію, потрібно лише три дні і 170 грн. Реєстрація же громадської організації вимагає 30 днів, причому реєстрація міжнародної благодійної організації буде коштувати 200 дол. США і 170 грн. Законодавство взагалі не дозволяє створення в Україні фондів за заповітом (наприклад, Фонд Нобеля). Законодавство вимагає від операторів мобільного зв’язку стягнути 28 копійок податку з кожної витраченої гривні, яку громадянин переказує під час благодійного СМС-марафону на користь дитячої лікарні. Інвалід має сплатити не менше 180 грн. податку, якщо візок вартістю 2 000 грн. йому подарував не близький родич, а, наприклад, знайомий або благодійник. Законодавство вимагає від банків відмовляти у переказі коштів потерпілим від вибухів у жилих будинках (як-от у Львові і Дніпропетровську), поки благодійний фонд не дізнається індивідуальні податкові коди цих потерпілих і не стягне авансом 15% податок. Закон «Про соціальні послуги» запровадив не виконувані умови для отримання ліцензій громадськими організаціями на надання соціальних послуг людям. Тому за два роки існування закону жодна організація так і не отримала такої ліцензії, а отже не змогла повною мірою допомогти людям.

Така ситуація склалася невипадково. Українська влада не приділяє належної уваги питанням створення нормативних механізмів реалізації закріплених в Конституції України громадянських прав і свобод людей.
Нова редакція проекту Закону України «Про органи самоорганізації населення»

Зі свого боку організації громадянського суспільства неодноразово пропонували власне бачення вирішення означених проблем. Черговою спробою покращити рівень співпраці між органами влади та громадськістю має стати нова редакція проекту Закону України «Про органи самоорганізації населення», яку підготовлено Всеукраїнською Асоціацією сприяння самоорганізації населення» за підтримки Програми “Посилення впливу громадянського суспільства” Міжнародного фонду „Відродження”.

Органи самоорганізації населення (домові, квартальні комітети, комітети мікрорайонів і т.д.) є однією з основних форм участі громадян у вирішенні місцевих проблем. Поряд з місцевими радами вони є представницькими органами самоврядування жителів і мають вирішувати досить велике коло питань у сфері житлово-комунального господарства, благоустрою, соціального захисту населення тощо.

На думку директора Програми „Посилення впливу громадянського суспільства” Міжнародного фонду „Відродження” Олексія ОРЛОВСЬКОГО, “подальший розвиток органів самоорганізації населення в Україні впирається в недосконале законодавство. Чинний Закон України «Про органи самоорганізації населення» містить велику кількість нормативних прогалин, недосконалостей і частково суперечить іншим законодавчим актам. Неналежно регламентовані питання створення органів самоорганізації населення, порядку обрання їх персонального складу, визначення терміну повноважень та багато інших. Як результат, ці органи не можуть повною мірою реалізовувати власні повноваження, а також вести свою фінансово-господарську діяльність.”

Вихід із означеної ситуації вбачається в прийняті нової редакції Закону України «Про органи самоорганізації населення». Такий законопроект розроблено експертами

Всеукраїнської громадської організації «Асоціація сприяння самоорганізації населення». Він пройшов обговорення на Четвертій Всеукраїнській науково-практичній конференції органів самоорганізації населення, яка проходила в м. Одесі, та найближчими днями буде переданий на розгляд Верховної Ради України. Проте, існує загроза, що і цей законопроект повторить долю інших нормативно-правових актів, які сьогодні без належного руху лежать в Верховній Раді України.

Ігнорування громадських ініціатив щодо вдосконалення законодавства України

Без розгляду вже 9 місяців лежить в Верховній Раді України законопроект «Про громадські організації» (№ 3371). Проект Закону «Про порядок організації і проведення мирних заходів» (№ 2450) не розглядається вже 15 місяців, а законопроект «Про соціальні послуги» (№ 2131) – 16 місяців. За рік перебування в парламенті законопроект «Про доступ до публічної інформації» (№ 2763) розглянутий лише у першому читанні.

За словами експерта Українського незалежного центру політичних досліджень Максима Лациби, “народні обранці не лише ігнорують розгляд законів, які розширюють реальні можливості участі громадськості в ухваленні рішень та управлінні місцевими справами, але й виступають проти таких ініціатив. Наприклад, в березні 2009 року депутати відмовились надати право громадянам надсилати звернення до органів державної влади шляхом електронних звернень і проголосували проти законопроекту «Про звернення громадян» (№ 3064). А в червні 2009 року Комітет ВРУ з питань державного будівництва і місцевого самоврядування відхилив законопроект «Про участь громадськості у формуванні та реалізації державної політики, вирішенні питань місцевого значення» (№ 3654), який вводив нові, більш дієві механізми консультації влади з громадськістю.”

Отже, напрошується висновок, що парламентські партії і народні депутати виступають проти розширення прав і свобод громадян України, бо це обмежує сваволю і корупцію самої влади.

Громадські організації України рішуче не погоджуються з такою ситуацією. До всіх згаданих законопроектів підготовлені пропозиції громадських експертів по їх покращенню. Коаліції громадських організацій будуть наполегливо домагатися ухвалення прогресивних законопроектів, які розширюють громадянські права і свободи українців та забезпечують їх захист на європейському рівні.

Громадські організації вимагають якомога швидкого розгляду і ухвалення вище означених законів, які забезпечують практичну реалізацію конституційних прав і свобод громадян. Зміни в законодавстві повинні надати можливість громадянам швидко, просто і без зайвих витрат створювати різні види громадських об’єднань. Громадські організації мають отримати право діяти по всій України, а не тільки в регіоні реєстрації, а також представляти не тільки своїх членів, але й здійснювати правозахисну діяльність стосовно інших осіб та захисту довкілля.

Сервісні організації повинні отримати можливість надавати соціальні послуги людям за рахунок комунального і державного бюджетів. Органи самоорганізації населення повинні отримати необхідні повноваження для контролю за якістю комунальних послуг, витрат з місцевого бюджету та впливу на формування місцевих програм соціально-економічного розвитку. Держава повинна припинити вимагати від людей, які потрапили в кризову ситуацію, віддати у вигляді податку немалу частину від суми отриманої благодійної допомоги.

Як зазначив Андрій Крупник, заступник голови Всеукраїнської громадської організації «Асоціація сприяння самоорганізації населення», – “ефективній реалізації потенціалу громадських об’єднань в Україні заважає не тільки недосконалість чинного законодавства, а й відсутність належної нормативно-правової бази на локальному рівні, яку мають створювати органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади. Проведені Асоціацією дослідження показали, що тут стан справ є ще гіршим, аніж у законодавстві. Дійсно, дається взнаки відсутність традицій, досвіду і бажання місцевої влади розвивати механізми локальної демократії. Адже, в багатьох країнах світу органи самоорганізації населення успішно реалізують повноваження, делеговані ним органами місцевого самоврядування. Але в Україні цей інструмент залишається поки що нереалізованим. 

Щоденна діяльність громадянського суспільства та його організацій є необхідною умовою функціонування правової і демократичної держави. І навпаки, ігнорування та придушення громадських ініціатив, відсутність механізмів участі громадськості і громадських об’єднань у процесі ухвалення рішень, усунення дедалі численніших груп громадян від розв’язання соціальних проблем на рівні громад і держави загалом призводять до стагнації суспільства, зростання корупції. Українській демократичній державі конче потрібен партнер в особі громадських організацій для здійснення назрілих реформ та розв’язання багатьох суспільних проблем. Ефективність такого партнерства довели країни Східної Європи на власному досвіді.

Учасники прес-конференції підкреслили, що коаліції громадських організацій готові вести діалог з законодавцями по кожному з вказаних законопроектів та сприяти їх ухваленню.

Детальну інформацію можна отримати за телефоном: (048)738-68-30, або електронною поштою [email protected]

Мета програми “Посилення впливу громадянського суспільства” Міжнародного фонду “Відродження” - сприяння участі громадських організацій та асоціацій громадян у здійсненні моніторингу діяльності влади на всіх рівнях, захисті та лобіюванні спільних інтересів різних громадських груп в органах влади, участі у процесі розвитку та впровадження урядових рішень на всіх рівнях.

Детальніше: www.irf.kiev.ua/ua/programs/cs/cs