Українське село зачаровує не лише гостинністю людей. Народний промисел, загадкові пам'ятки та дивовижна природа - те, що знайдуть тут екотуристи. ГУРТ розповідає про населені пункти, які стали переможцями конкурсу «Неймовірні села» й можуть здивувати кожного.

Клевань, Рівненська область

У непримітному селищі міського типу Клевань знаходиться чи не найбільша кількість знахідок, які вражають туристів. У селі є такі місця, про які мало хто знає: крейдяні гори, де живе незліченна кількість ластівок, озеро Безодня, храми, цікаві старовинні будівлі.

У Клевані є замок Чорторийських, побудований в 1495 році, тунелі якого ведуть до Луцького замку. До місцевого костелу досі приїжджають нащадки поляків, які тут колись жили. Можна побачити і дивовижне озеро Безодня, що в прямому сенсі не має дна. Церкви тут приголомшують своєю історією. Відомий в Україні «Тунель кохання» створює враження, що над ним працював якийсь ландшафтний дизайнер, а не сама природа. Ще близько сотні років тому тут побудували залізницю до військової частини, замаскувавши шлях кущами і деревами. Зараз цим шляхом курсує старенький потяг, а локомотив обламує всі зайві гілки, завдяки чому тунель має ідеальну форму.

Лазещина, Закарпатська область

Село Лазещина розкинулося біля підніжжя Говерли. Можна назвати безліч родзинок Лазещини. Село є своєрідними воротами між двома західними областями України. Лазещина лежить на перетині туристичних маршрутів, тому є надзвичайно привабливою і зручною для туристів. Тут добре збереглися місцеві традиції і обряди святкування релігійних та традиційних свят. У Лазещині проживає відомий коломийкар, ветеран Другої світової війни Степан Молдавчук, в активі якого багато сотень етнічних коломийок. Серед історичних пам'яток села - Церква Преображення Господнього, побудована в 1780 році, та Петро-Павлівська церква, побудована в 1827 році.

Лазещина - одне з найбільш високогірних сіл України. Провідним напрямком розвитку бізнесу в селі є лісове господарство. Все більших обертів набирає туризм і галузі, з ним пов'язані. Крім того, відновлюються традиції минулих поколінь - вишивання, ліжникарство, різьба.

Гусарка, Запорізька область

У глибинці Запорізької області знаходиться дивовижне, самобутнє село - Гусарка. Той факт, що це село засноване вихідцями зі Смоленської губернії, що знаходиться на кордоні з Білоруссю, дуже сильно вплинув на мову, побут і культуру гусарців. Справа в тому, що більшість з них - білоруси. Селяни і до сьогодні не забули своє коріння, зберегли мову і традиції.

Також місцеві жителі славляться своїми народними промислами, зокрема, ткацтвом. У краєзнавчому музеї досі зберігся робочий ткацький верстат, який дуже часто вивозять на виставки або майстер-класи.

У Гусарці є справжній музей під відкритим небом. За власною ініціативою житель села організував біля свого будинку виставку старовинних речей. Гусарка вражає не тільки працьовитими і гостинними людьми, але і своєю красою. На околиці села заворожує погляд природа: повноводні ставки, де можна порибалити, пахучі трави, навіть є свій водоспад, де річка Гусарка впадає в річку Конку.

Сартана, Донецька область

Сартана завжди вважалася негласною столицею грецьких сіл. Вона уособлює уклад життя, успадкований від своїх далеких предків, і свято зберігає традиції донині. В цілому, не дивлячись ні на що, село живе, чисте.

Тут можна ознайомитися з історією, національними святами й обрядами, виконати запальні танці і проникливі пісні, побачити інсценування на діалекті греків, спробувати розмаїття національної грецької кухні. 

Ялта, Донецька область

Сьогодні Ялта - перлина Азовського моря. Поряд із успішним соціально-економічним розвитком вона стає центром туризму і оздоровлення. У Ялті активно вивчається новогрецька мова, зберігається і розвивається румейська культура, успадковуються традиції предків.

Ялта - це і Білосарайська коса, яка є частиною Регіонального ландшафтного парку «Меотида», і водно-болотні угіддя затоки, і Білосарайська коса. Всі ці місця мають унікальне міжнародне значення. Символ парку - шилодзьобка, одна з найкрасивіших птахів. Вона мешкає переважно на морському узбережжі, а Білосарайський маяк висвітлює берег на 50 км навколо. 

Залісся, Тернопільська область

Село має хороший туристичний потенціал, адже вже зараз сюди приїжджають групи не тільки з України, а й із Білорусі, Чехії, Словаччини, Молдови. «Родзинка» села - гіпсова печера Млинки, її спокійно можуть дослідити як діти, так і дорослі. Кілометри підземних ходів дозволяють складати маршрути для любителів спелеології будь-якого віку і рівня фізичної підготовки.

Щороку в село Залісся прилітає велика кількість лелек. Це не випадково, адже, як свідчить народне повір'я, вони в'ють свої гнізда тільки біля будинків добрих і працьовитих людей. Та й люди повертаються в село, що нехарактерно для України.

Іваньки, Вінницька область

На території України відомо шість астроблем («зоряна рана»), сьома, в селі Іваньки, вважалася таємною через велику кількість алмазів. Шлях до селища називають «Шевченківським», адже саме цією дорогою  подорожував Тарас Шевченко. Дорога до місцевої фортеці проходить через алею вікових лип, які за легендою садила Катерина II.

Фортеця Акмалін в Іваньках є свідком давніх епох. «Акмалін» в перекладі означає «білий камінь», тому що сам замок побудований із зоряного каменю білого кольору, який утворився після падіння гігантського метеорита. Ще одна унікальна знахідка - зоряне джерело. Вода з нього, як стверджують місцеві, цілюща. 

Медвин, Київська область

У Медвині на вас чекають найнеймовірніші відчуття, які тільки можна випробувати, перебуваючи на лоні природи в київських Карпатах. Тут можна розгадати вікові загадки, дивлячись на черепки посуду трипільців, походити по траві на вершині гори, що є енергетичним центром України, і доторкнутися до 600-річного дуба.

Медвин може прославитися далеко за межами України завдяки історичним місцям: 600-річному дубу, пам'ятнику молодим юнакам, які стали заручниками політичного терору, і старовинним єврейським похованням. Ці краї приваблюють туристів із різних куточків нашої країни і навіть іноземних мандрівників. На вершині гори Тотоха є шанс упіймати натхнення від краси природи.

Опішня, Полтавська область

Ще з козацьких часів тягнеться історія гончарної столиці України - Опішні. Транзитне селище, через яке колись проходив Чумацький Шлях, ще тоді славилося гостинністю і великими майстрами-гончарами. У селі є своє видавництво, кіностудія і архів з 60 тис. примірників гончарних виробів.

У наш час козаки там вже не їздять, але виробництво гончарних виробів набирає обертів. У Національному музеї-заповіднику українського гончарства можна зустріти і отримати майстер-клас від гончара в четвертому поколінні Миколи Пошивайла, йому 85 років, але він і досі займається цим мистецтвом. В Опішні також є єдиний в Україні «Колегіум мистецтв», який знаходиться в підпорядкуванні Міністерства культури і мистецтв України. Тут можна отримати початкову художню освіту в галузі гончарства.

Людям цього краю є чим пишатися. Тут жив відомий архітектор, живописець і графік, автор малого державного герба, а також грошових знаків Української Народної Республіки Василь Киричевський. У 2013 році в Опішні відкрили музей родини Киричевського. Вже 6 років поспіль, в червні, на території музею проходить «ЗДВИГ» - науково-мистецька акція національного масштабу, спрямована на вивчення традицій і досягнень гончарної культури, розвиток сучасного гончарства та популяризацію мистецтва кераміки в Україні.

Буша, Вінницька область 

Буша приваблює закопаними скарбами в місці злиття двох річок і багатствами, відібраними гайдамаками у панів за часів Коліївщини й захованими в печерах Гайдамацького Яру. 

Заповідник «Гайдамацький яр» - це глибокий яр, на дні якого тече Бушанка, заросла абсолютно диким лісом зі скелями. Музей під відкритим небом - парк історичної скульптури - розташувався навколо уцілілої вежі замку. Талановиті руки сучасних майстрів і живописців втілили історію краю в скульптурах із місцевого каменю-пісковика, об'єднавши легенди і реальність. Хтось приїжджає сюди за відновленням душевної рівноваги і спокою, хтось - подихати свіжим повітрям і послухати сумне дзюрчання річок, що несуть свої води до моря вже мільйони років. 

Фото: http://agroportal.ua/