7-9 липня у м. Феодосія, АРК, Міжнародним товариством прав людини – Українська секція (МТПЛ – УС) та Євроклубом «Право і Захист» (Євроклуб) був проведений перший тренінг в рамках проекту Координатора проектів ОБСЄ в Україні «Попередження тортур і жорсткого поводження в місцях позбавлення волі» (надалі – Проект).
Проект спрямовано на дослідження проблем організації постійно діючої системи громадського моніторингу в установах Державної кримінально-виконавчої служби України як складової національних превентивних механізмів попередження катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання.
Проектна діяльність охоплює: Донецьку, Запорізьку, Київську, Львівську та Харківську області. Термін реалізації проекту: червень – листопад 2009 року.
Проект складається з чотирьох частин:
Перший тренінг було присвячено презентації Проекту та обговоренню методики здійснення моніторингу.
В якості організаторів, слухачів першого тренінгу та експертів з питань, охоплених проектною тематикою, взяли участь: керівний склад Державного департаменту України з питань виконання покарань (ДДУВП); провідні фахівці в галузі дотримання прав людини в органах Міністерства внутрішніх справ України; провідні фахівці Міністерства юстиції України; науковці-соціологи; працівники відповідних обласних управлінь ДДУВП та представники правозахисних громадських організацій, які будуть здійснювати проектний моніторинг.
Презентували Проект Голова Правління МТПЛ – УС Андрій Сухоруков та Голова Правління Євроклубу Володимир Брущенко.
Андрій Сухоруков акцентував увагу на ідеології Проекту: «Проект має бути реалізований на практично - науковому рівні, тобто бути спрямованим на дослідження системних проблем кримінально-виконавчої служби, а не на виявленні окремих порушень в окремих установах з метою притягнення до відповідальності певних посадових осіб. Громадські організації повинні допомагати органам і установам ДДУВП знаходити шляхи вирішення системних проблем, зокрема таких, які стосуються тортур та поганого поводження щодо засуджених» .
Володимир Брущенко розповів про базові проектні заходи та технологію співпраці між регіональними виконавцями проекту.
Ігор Іваньков, начальник циклу кримінально-правових дисциплін Чернігівського юридичного коледжу ДДУВП, виступаючи у якості тренера, у вступній частині розповів про цілі та завдання моніторингових груп (надалі – МГ), необхідне нормативно-правове забезпечення їх роботи; про систему візитів до місць позбавлення волі, що практикується у країнах Європи та США.
Надалі Ігор Іваньков організував керований діалог між співробітниками ДДУВП та представниками НУО з наступних питань:
а) механізми забезпечення адміністрацією конкретного права ув`язненного в певній установі (наприклад, право на захист від катувань та нелюдського поводження, право на особисту безпеку тощо)
б) особливості дотримання прав ув`язненного - представника меншин (наприклад, національних, релігійних, етнічних меншин, мігрантів, сексуальних меншин, осіб з фізичними вадами, ВІЛ–інфікованих, осіб з алкогольною або наркозалежністю та ін.)
в) дотримання прав осіб, що знаходяться в особливих умовах ізоляції (наприклад, осіб, які перебувають у дисциплінарному ізоляторі, ДПК, ПКТ тощо)
г) забезпечення прав засуджених під час їх контактів з адміністрацією установи (проведення прийому засуджених, розгляд заяв та скарг тощо; можливість відвідувати медичну частину та отримувати необхідну допомогу тощо)
д)можливість відвідувати медичну частину та отримувати необхідну допомогу
е) можливості дотримання базових прав людини під час заходів, що реалізують на законних підставах спецпідрозділи на території установи ( планові обшуки з метою вилучення заборонених предметів, припинення масових заворушень тощо
З точки зору Ігоря Іванькова, робота МГ повинна відбуватися виключно в межах діючих нормативно-правових актів, зокрема: міжнародних актів, які стосуються прав ув’язнених, інших міжнародних документів правозахисного змісту; кримінально виконавчого кодексу, нормативних актів ДДУВП, правил внутрішнього розпорядку установ, відомчих наказів, розпоряджень, інструкцій, вказівок тощо. І. Іваньков окреслив таку правову проблему: «Сьогодні до завдань кримінально-виконавчого законодавства України, зокрема, входять: охорона прав, свобод і законних інтересів засуджених, надання засудженим допомоги у соціальній адаптації. Законодавчо закріплені основні правазасуджених, участь громадських об'єднань у роботі установ і органів, що виконують покарання, визначені форми їх участі в процесі виправлення і ресоціалізації засуджених. Соціальна робота і соціальна допомога як складові соціального забезпечення засуджених у нашій країні, згідно із міжнародними вимогами, закріплені законодавчо у якості самостійного розділу соціальної політики. Однак, у силу економічних і організаційних проблем соціальна політика стосовно засуджених залишається реалізованою не до кінця. Разом з тим, при вирішенні питань приведення кримінально-виконавчого законодавства у відповідність до міжнародно-правових актів слід враховувати, що міжнародні акти не є нормативними актами прямої дії, вони відповідним чином повинні бути трансформовані у національному кримінально-виконавчому законодавстві».
Марина Герасимчук, представник Департаменту міжнародного правового співробітництва Міністерства юстиції України, розповідала про стан розгляду Законопроекту щодо національних превентивних механізмів попередження катувань та інших жорстоких, нелюдських, або таких, що принижують гідність видів поводження та покарання (надалі Законопроект), який зараз знаходиться на стадії погодження з відповідними центральними органами виконавчої влади з метою направлення його на розгляд Верховної Ради України.
Ведучий тренінгу А.О. Сухоруков організував змістовне обговорення Законопроекту.
Учасники тренінгу надали такі основні зауваження:
1) Законопроект не повною мірою відповідає ключовим вимогам та принципам Факультативного протоколу до Конвенції ООН проти катувань та поганого поводження (скорочена назва Конвенції); 2) ввідповідно до Законопроекту в створюється новий державний орган - Національний комітет України з попередження катування, головним завданням якого, є попередження катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання; однак, Комітету пропонується надати статус державного органу, що, на думку правозахисників, суперечить принципам функціональної, персональної, фінансової незалежності превентивного механізму від виконавчої влади; 3) Законопроект потребує удосконалення термінологічного апарату; 4) необхідно внести доповнення до Законопроекту в частині, що регулює діяльність «мобільних інспекційних груп» (зокрема, щодо їх утворення та практичної діяльності), на які покладається, відповідно до Законопроекту, оперативна перевірка на місцях даних про порушення прав осіб, що знаходяться в державних установах різного рівня обмеження чи позбавлення волі.
Олег Мартиненко (доктор юридичних наук, начальник Управління моніторингу дотримання прав людини в діяльності ОВС Апарату Міністра МВС ) на прикладі мобільних груп з моніторингу забезпечення прав і свобод людини та громадянина в діяльності органів внутрішніх справ організував дискусію (запитання – відповіді «експертів» - правозахисників та співробітників ДДУВП ) про порядок складання моніторингових звітів, порядок зберігання та розповсюдження інформації, отриманої шляхом проектного моніторингу, коректні форми співпраці зі ЗМІ тощо.
На думку Олега Мартиненка доцільність ініціативного запровадження роботи постійно діючих моніторингових груп в установах кримінально-виконавчої системи України, обумовлена тим, що мобільно – моніторингові групи невдовзі повинні стати елементом національного превентивного механізму із запобігання катування та жорстокого поводження і ДДУВП краще напрацювати з цього питання свій досвід.
Систематичне, кероване і добре організоване відвідування установ з участю громадськості також допоможе вирішувати низку практичних проблем ув’язнених (затриманих), забезпечення їх прав та належних умов утримання, вирішення нагальних проблем працівників МВС тощо. Наприклад, за результатами виїздів мобільних груп в багатьох установах МВС покращилася ситуація із доступом затриманих до лікаря, підвищилась гарантованість надання інформації близьким та родичам про місцезнаходження затриманої особи; були зроблені перші кроки щодо ефективного захисту працівників ІТТ відзахворювання на туберкульоз. МВС робить практичні кроки з покращання матеріальної бази ІТТ , приймальників – розподільників, приміщень для затриманих ОВС. Робота мобільних груп в системі органів внутрішніх справ була високо оцінена Комісаром Ради Європи Т. Хаммербергом, Комітетом ООН проти катувань, Експертами ОБСЄ.
Олена Злобіна (доктор соціологічних наук, завідувач відділу соціальної психології Інституту соціології НАН України ) почала з бліц - інтерв’ювання присутніх за темою «Що ви очікуєте від проведення анкетування та інтерв’ювання в середовищі засуджених та персоналу ДДУВП» Основною проблемою цього процесу Олена Злобіна вважає створення коректної, якісної анкети, яка дасть можливість не тільки з’ясувати фактичний стан дотримання прав людини у відповідних установах, але й розкрити причини їх виникнення можливих порушень таких прав. Також складним завданням є проведення саме репрезентативного дослідження: «Пілотний» характер Проекту, не звільняє виконавців від ґрунтовності та коректності соціологічного дослідження», - зауважила Олена Злобіна.
Євген Купрієнко, старший інспектор відділу організації соціально-виховної роботи управління соціально-виховної та психологічної роботи ДДУВП ( за бажанням ) виступив у заключній частині Тренінгу. Він зазначив, що підтримка Проекту з боку Державного департаменту України з питань виконання покарань, на його думку, не є формальною. ДДУВП, зокрема управління соціально – виховної та психологічної роботи, має намір відповідно з рішеннями керівництва Департаменту активно сприяти виконанню проектних заходів у п`яти обраних регіонах, зокрема, забезпечуватимуть доступ моніторингових груп до УВП, братимуть участь у роботі МГ, погоджуватимуть матеріали моніторингу, будуть розглядати його результати.
Особливістю Проекту і, відповідно, проведеного тренінгу є те, що його виконавці сподіваються закласти засади для створення системи громадського моніторингу в установах виконання покарань як складової національних превентивних механізмів попередження катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання.
Звіт склали: В.Брущенко та А.Сухоруков.
P.S. Організатори Тренінгу щиро вдячні монітору з Харкова Г.Марьяновському, гостям О.Букалову (Донецький «Меморіал»), Л.Коваль (ХПГ ) за надзвичайну і корисну активність при обговоренні проблем на Тренінгу.
Коментарі