28 листопада 2015 року Україна разом з усім світом вшановуватиме 82-і роковини Голодомору 1932-33 років. ГУРТ вирішив звернутися до історії Голодоморів в Україні та особливостей сучасного осмислення цих трагічних сторінок нашої історії.
У XX столітті Україна пережила три голодомори: 1921-1923 рр., 1932-1933 рр., 1946-1947 рр., проте Голодомор 1932-33 рр. був наймасовішим і найжорстокішим. Він розпочався наприкінці літа 1932-го, і, досягши свого піку навесні, завершився на початку літа 1933-го. Голод охопив усі області України, але найбільше постраждали Київська та Харківська.
Смертність перевищувала стандартний показник у 30 разів. За різними оцінками, жертвами голоду в Україні стали від 4 до 10 млн. людей. Голод став наслідком терору комуністичного режиму, який штучно створив умови існування, несумісні з життям.
Голодомор в Україні 1932-33 рр. підпадає під юридичні визначення Конвенції ООН «Про попередження злочину геноциду і покарання за нього». У 2006 році Верховна Рада України визнала Голодомор 1932-33 років геноцидом проти українського народу. Це рішення підтримали більше 20 країн світу. Однак термін «геноцид» відсутній в документах ООН, ЮНЕСКО і ПАРЄ, присвячених Голодомору. У резолюції Європарламенту від 2008 року Голодомор названо «жахливим злочином проти народу України та людяності».
Питання Голодомору 1932-33 років активно вивчається українськими та зарубіжними дослідниками, переосмислюється суспільством. Однак для багатьох ця трагедія залишається ірраціональною, незрозумілою та загадковою. Тлумачення причин терору, застосованого проти України голодом, слід шукати на перетині соціально-економічної і національної політики Кремля, наслідки якої стали очевидними на початку 30-х років.
Можна зробити два висновки. Голод 1932-1933 рр. у СРСР став наслідком авантюрної соціально-економічної політики «підхльостування» (сталінський термін, що означає встановлення завищених норм вилучення вирощеного врожаю на селі). Голодомор 1932-33 рр. в Україні здійснювався, задля того, щоб утримати у складі Радянського Союзі розташовану на кордоні з Європою національну республіку.
Голодомор 1932-33 рр. потребує переосмислення та всебічного висвітлення в національній історії. Питання Голодомору 1932-33 рр. сьогодні на слуху в українців, але в багатьох переважає неприйняття та відсторонення від трагедії. Це спричинено радянськими історичними стереотипами та спекуляцією політиків на трагедії. За допомогою просвітницької діяльності істориків суспільство зможе по-новому поглянути на цю проблему. З цієї точки зору вдалою є діяльність Українського інституту національної пам’яті, який щороку пропонує спеціальну тему Дня для підкреслення певного аспекту трагедії Голодомору 1932-33 рр. Цього року такою темою є «Люди Правди» – особливе вшанування пам’яті людей, які ризикуючи кар’єрою, свободою або навіть життям, зробили все, щоб зберегти та поширити відомості про Голодомор. Гасло заходів 2015 р. – «Щоб світ знав».
Вшанувати пам’ять невинних жертв – це той мінімум, який ми, сучасні українці, маємо зробити не стільки для мільйонів загиблих, а, скоріше, задля наших дітей, які повинні завжди пам’ятати про ті страшні часи й робити все, щоб подібне ніколи не повторилося.
28 листопада (субота)
15:00 – пам’ятні заходи в Національному музеї «Меморіал жертв Голодомору» за участі перших осіб держави та глав українських церков.
16:00 – загальнонаціональна хвилина мовчання.
16:01 – старт Всеукраїнської акції «Запали свічку пам’яті». Українці запалюватимуть свічки в пам’ять про вбитих геноцидом співвітчизників біля місць пам’яті Голодомору та у вікнах своїх домівок.
29 листопада (неділя)
16:00 – прем’єра дитячої вистави «Хлібчик для янгола» спільно з НЦНК «Музей Івана Гончара» та дитячою фольклорною школою «Орелі», за підтримки Українського інституту національної пам’яті. Меморіал жертв Голодомору, вул. Лаврська, 3.
Література:
1. Кульчицький С. В. Голод 1932-1933 рр. в Україні як геноцид: мовою документів, очима свідків. - К.: Наш час, 2008.
2. Український інститут національної пам’яті. Заходи із вшанування 82-х роковин Голодомору // Режим доступу: http://www.memory.gov.ua/announce/zakhodi-zi-vshanuvannya-82-kh-rokovin-golodomoru
Підготувала Семеняк Ксенія
Коментарі
Результати дослідження Олега Воловини (Університет Північної Кароліни, США) і Омеляна Рудницького, Наталії Левчук, Павла Шевчука та Алли Ковбасюк (Інститут демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України): http://ejournals.library.ualberta.ca/index.php/csp/article/view/21772.
Колектив дослідників уперше провів оцінку демографічних наслідків Голодомору окремо для міського й сільського населення України, у тому числі оцінку втрат населення за віком і статтю. Загальні втрати населення України у 1932-1934 роках - 4,5 мільйонів, у тому числі 3,9 мільйонів втрат через надсмертність і 600 тисяч втрат ненародженими.
Такі ж цифри - у доповіді Патона за 2013 рік. Уже є загальнонаукова точка зору?