Змінити громадські простори можливо тільки за активної участі містян, які хочуть жити у комфортному для всіх середовищі. В межах Місяця громадської участі на порталі ГУРТ ми поспілкувалися з засновниками ініціатив, спрямованих на партисипативний міський розвиток. 

Юрій Филюк, співзасновник проекту Тепле Місто:

- Один із базових принципів Теплого Міста – принцип об'єднання. Насправді це колосальний потенціал і ресурс для розвитку, особливо в умовах низького ринку, просто його треба вивільняти. По суті, цей принцип дав нам змогу реалізувати майже всі наші проекти: візуальний стиль міста – 46 меценатів (люди і компанії), urban space 100 – 100 меценатів (люди), резиденція Альтгамера – 32 меценати (компанії і люди), постійно діючі бізнес-партнери Теплого Міста – 35 компаній і так далі. Це меценацтво важливе не лише наданими коштами, які, по суті, дозволяють втілювати проекти і тим самим буквально нести зміни, але й глибинне партнерське включення людей у процеси, пов'язані не з зоною «моє», а з зоною «спільне». Ці люди включаються у реальну взаємодію навколо спільних для них речей, а якість організації спільних речей якраз і визначає рівень комфорту життя в соціумі, оскільки в «своє» не сховаєшся від світу, як би ти не намагався. Іншими словами, прививання людям вірусу взаємодії навколо спільних справ запускає незворотні позитивні процеси в суспільстві.

Антон Мойсеєнко, співкоординатор Kyiv Smart City:

- Smart City– це історія інтеграції цифрової та фізичної інфраструктури і людського капіталу заради того, щоб місто було зручним, комфортним, багатим. Без цих трьох компонентів, без взаємозв’язку це все неможливо.

Ми роздумували над створенням «Smart City центру». У його межах ми хочемо зробити «Smart City школу» для різних категорій. По-перше, там будуть виховувати підприємців, тому що це основа економіки. По-друге, працювати із уже сформованими бізнесменами, які можуть застосовувати свої знання, уміння, навички для того, щоб робити те місто, у якому вони живуть, комфортнішим і розумнішим. І, по-третє, навчатимемо чиновників.

Володимир Мельник, активіст громадського руху за відновлення київського велотреку:

- Ми з ветеранами велоспорту ще в 2014 році обговорили, що обставини змінилися й, можливо, нам вдасться чогось досягти. Ми запланували суботники на велотреці. На них запрошували журналістів. І кожного наступного разу до акції долучалося набагато більше людей. У жовтні минулого року велотреку повернули статус пам’ятки історії та архітектури. Це означає, що він захищений і його не можна забудовувати, тож він назавжди залишиться спортивним об’єктом. Зараз ми працюємо над розробкою концепції майбутнього велотреку і вже створили першу модель візуалізації.

Підготувала Катерина Бова