У межах Місяця громадської участі ГУРТ запитав у громадських організацій, які опікуються розвитком медіа галузі, про те, якою є роль НУО у розбудові незалежних ЗМІ України. Запрошуємо ознайомитися з відповідями лідерів громадських організацій, які долучилися до опитування.

Наталія Лигачова, засновник та шеф-редактор «Телекритики»:

- Участь громадських організацій у становленні незалежних ЗМІ в Україні важко переоцінити. Почнемо з того, що саме з громадської організації «Інтерньюз-Україна», проекту «ММЦ-Інтерньюз», який на початку дев'яностих років був створений на кошти американських платників податків, почалася, по суті, історія незалежного телебачення в Україні. Це програма «Вікна», яка відсвяткувала нещодавно 20-ту річницю, й інші їхні проекти, звідки вийшло багато зірок вітчизняної журналістики - від Віталія Портникова і Миколи Вересня, Миколи Канішевського, Романа Скрипіна, Андрія Куликова до, на жаль, загиблого Георгія Гонгадзе. На базі «Інтерньюз-Україна» в 2001 році народився, до речі, і сайт «Телекритика», команда якого в 2004-му році створила власну громадську організацію.

Взагалі з початку 2000-х і до сьогодні ГО у сфері ЗМІ розвиваються у двох напрямках: одні, по суті, ставали базою для створення незалежних ЗМІ – найяскравіший приклад «Українська правда». Інші почали активну діяльність у сфері навчання журналістів (той же «Інтерньюз»), захисту прав журналістів (Інститут масової інформації), розвитку медійного законодавства (Інститут медіа права), моніторингу за дотриманням центральними та регіональними ЗМІ стандартів демократичної журналістики (Асоціація української преси, «Телекритика», Інститут ім. Пилипа Орлика), треті об'єднали у своїх лавах менеджерів, власників ЗМІ як для захисту їхніх інтересів, публічного, прозорого лобіювання, так і для підтримки загального правильного клімату на медіаринку України – це Незалежна асоціація телерадіомовників, Українська асоціація видавців періодичної преси, Інститут регіональної преси тощо.

Саме медійні ГО, медіа-профспілка, Комісія з журналісткою етики заклали фундамент для журналістської революції 2004 року. Саме на базі медійних ГО в 2010-му було створено рух «Стоп цензурі!», який з тих пір об'єднував наші зусилля в боротьбі з цензурою при Януковичі, і зараз, скажімо, у просуванні створення в країні Громадського ТБ, важливих медійних законопроектів - про прозорість медіавласності, політичної реклами.

Також громадські організації відіграють велику роль у моніторингу загальної ситуації у медійній сфері України. Завдяки їхнім зусиллям ми знаємо «загальну ситуацію по палаті», і на основі цього знання можемо доносити правду про те, яким ЗМІ в Україні можна довіряти, а яким – ні. Такі організації допомагають громадянам розібратися у медійних маніпуляціях, що стало особливо актуально зараз, в ситуації інформаційної війни Росії проти України, коли на нас сиплеться величезна кількість шейків і дезінформації. А багато українських ЗМІ також стають або засобами пропаганди, а не комунікації, або виразниками інтересів своїх власників-олігархів. Без медійних ГО інформаційний ландшафт в Україні, впевнена, був би абсолютно іншим, набагато менш демократичним і плюралістичним.

Тарас Шевченко, директор Інституту Медіа Права:

- Неурядові організації в Україні є тим рушієм реформ, який прагне забезпечити прозорі та чесні правила гри для усього медійного бізнесу. Завдяки широким адвокаційним кампаніям громадських організацій приймаються важливі закони, які встановлюють межі діяльності медіа. Саме внаслідок активної позиції громадського сектору такі ініціативи, як суспільне мовлення, вільний доступ до публічної інформації, контроль за діяльністю органів влади та витрачанням бюджетних коштів втілилися в життя. Неурядові організації так само активно допомагають у забезпеченні прав журналістів і сприяють зміцненню їхнього правового становища в такий турбулентний період, як нині. Саме їхні ініціативи з забезпечення безпеки журналістів у зоні АТО захистили не одну людину.

Реформи, яких так потребує наше суспільство, просто неможливі без потужної експертної підтримки, яку надають неурядові організації. Аналітична, освітня та роз'яснювальна робота НУО при цьому широко користується міжнародними стандартами та допомогою визнаних у світі експертів.

Оксана Винничук, виконавчий секретар Незалежної медіа-профспілки України:

- Враховуючи, що мій власний досвід діяльності у НУО сягає орієнтовно 1993-1994 років, починаючи зі студентських ініціатив у Могилянці, можу з упевненістю стверджувати, що нові, недержавні ЗМІ в Україні дуже часто були безпосередньо пов’язані із громадськими організаціями. Багато медіа створювалися і розпочиналися саме як окремі проекти громадських організацій, призначені для донесення до суспільства відмінної, аніж державна, точки зору. Це, зокрема, проект ММЦ «Інтерньюз», з якого утворився телеканал СТБ, «Телекритика», Громадське радіо.

Окрім того, різні громадські організації з середини 90-х сприяли навчанню та підвищенню кваліфікації журналістів, проводячи для них тренінги і семінари про те, як коректно висвітлювати ту чи іншу тему, проблематику. З іншого боку, представників громадських організацій також навчали, як налагоджувати співпрацю зі ЗМІ, правильно писати прес-релізи та прес-анонси, щоб ЗМІ висвітлювали події українського «третього сектору». Значною мірою до цього долучився й Ресурсний центр Гурт.

Також у самому медіа-середовищі з'являлися громадські організації та об'єднання журналістів, власників ЗМІ, медіа-експертів, які утворювалися для захисту прав журналістів, сприяння їхньому професійному розвитку, встановленню професійних стандартів та розвитку саморегуляції у медіа-сфері. 

На сьогодні в Україні працюють багато потужних та професійних медіа НУО, які сприяють розвитку незалежних ЗМІ, започаткованих у другій половині та наприкінці 90-х. Зокрема, Інститут масової інформації, Телекритика, Академія української преси. З початків незалежності працює Національна спілка журналістів України, у 2001 році була утворена Комісія журналістської етики. У 2002 році почали розвиватися  незалежні медіа-профспілки, і у 2004 році утворилася всеукраїнська профспілка - НМПУ.

Переконана, що розвиток та існування незалежних ЗМІ в Україні й надалі буде тісно переплетений із розвитком та діяльністю НУО, зокрема медіа НУО, які своєю щоденною діяльністю реально підтримують свободу слова, плюралізм точок зору, дотримання професійних стандартів у журналістиці. Інакше може виникнути ситуація, яку ми спостерігаємо у сусідній державі: нівелювання професійної журналістики і постання натомість пропаганди. А перед цим там мали місце процеси «згортання» діяльності «неугодних» владі громадських ініціатив, які мали відмінну від офіційної точку зору. Тож «третій сектор» і «четверта влада» мають бути постійно у тісній зв'язці, бо вижити одне без одного буде складно.

Ольга Труфанова, перший заступник виконавчого директора Інституту Розвитку Регіональної Преси:

- Інститут Розвитку Регіональної Преси робить значний вклад у розвиток незалежних ЗМІ. Фахівці інституту постійно проводять навчальні заходи для журналістів та медіа-фахівців, покращуючи їхню кваліфікацію у сфері медіа-права. ІРРП залучає провідних фахівців у сфері журналістики України та світу для організації та проведення тренінгів і вебінарів, відкриваючи журналістам нові можливості ЗМІ.

Одним із головних напрямків діяльності ІРРП є підтримка журналістів, котрі займаються журналістськими розслідуваннями. Ми надаємо можливість таким журналістам розширити свої компетенції через спілкування з колегами та фахівцями в Україні та закордоном, а також можливість підвищити свою кваліфікацію під час різноманітних навчальних програм. В сфері розслідувальної журналістики Інститут надає юридичну підтримку – фахівці Інституту проводять доефірний аналіз розслідувань (pre-publicationscreening & fact-checking), захищають журналістів в судах та надають кваліфіковану юридичну підтримку в процесі розслідування.

Загалом вся діяльність ІРРП націлена на всебічну підтримку незалежної преси і кваліфікованої журналістики. Ми усвідомлюємо наскільки важлива ця місія сьогодні, коли іде така важка і важлива боротьба в країні загалом і в інформаційному просторі зокрема, тому плануємо надалі тільки розширяти можливості Інституту в підтримці незалежних засобів масової інформації.

Валерій Іванов, президент МБФ «Академія української преси»:

- Розвиток медіасектора напряму пов‘язаний із неурядовими організаціями. Це, по-перше, організації, які опікуються захистом прав журналістів, наглядом за належним розслідуванням злочинів проти них; по-друге, організації, що проводять навчання та перекваліфікацію журналістських кадрів; по-третє, моніторингові організації, які стежать за дотриманням стандартів професії. Без участі НУО медіасектор України був би набагато менш професійним і викликав менше довіри в аудиторії.