_{І я повстав. Душа спитала - доки?!}

_{Втопили край у підлості і злі.}

_{І я сказав: чужинці, дайте спокій,}

_{не сійте зради на моїй землі.}

_{Уже і так насіяно. Вродило.}

_{Вже не бере ні плуг, ані коса.}

_{А ми ще є. І то найбільше диво,}

_{що цей народ іще раз воскреса}

_{Ліна Костенко.}

Команда Ресурсного центру ГУРТ вітає вас із 26-літтям Незалежності України. Наша країна пройшла довгий шлях до своєї незалежності: розділений між декількома імперіями український народ зумів возз’єднатися й створити суверенну незалежну українську державу. 

Враховуючи постійну напругу, в якій живуть українці протягом останніх років, нам усім найбільше хочеться миру. Але так само, як хлопці на передовій не збираються відступати без перемоги, так і кожна свідома людина має розуміти, що жоден мир не буде можливим, доки нам загрожує зовнішній ворог. У цей святковий день ми бажаємо українцям перемоги та справжньої незалежності. І до цього урочистого дня  ми вирішили ще раз нагадати вам про ті етапи, які подолала Україна на шляху до 24 серпня 1991 року. 

Першою знаковою подією на шляху українців до незалежності стало укладання Зборівського договору в 1649 році між польським королем Яном ІІ Казимиром та гетьманом Війська Запорозького Богданом Хмельницьким. Цей договір визначав за козаками право на самоврядність у межах трьох воєводств – Київського, Чернігівського та Брацлавського.

Однак національно-визвольна боротьба так і не принесла омріяної незалежності. В результаті Переяславського договору 1654 року Військо Запорозьке мало присягнути на вірність московському царю. 1658 року наступник Богдана Хмельницького Іван Виговський висунув іншу політичну концепцію, котра знайшла втілення у Гадяцькому договорі. Військо Запорозьке мало увійти до складу Речі Посполитої як третій член унії між Польщею та Великим князівством Литовським під назвою «Велике князівство Руське». Проте політична та військова ситуації не дали змоги реалізувати задум гетьмана.

Важливою віхою в історії України є укладання Конституції Пилипа Орлика в 1710 році, що є договором гетьмана Війська Запорозького Пилипа Орлика з козаками та старшиною. Дослідники вважають її першою європейською конституцією Нового часу, хоча вона так і не набула чинності.

Ліквідація Гетьманщини, руйнування Запорозької Січі, поділ українських земель між Австро-Угорщиною та Російською імперією не подолали український визвольний рух, а лише перевели його в підпілля. 1846 року починає таємно діяти Кирило-Мефодіївське братство, яке видає «Книгу буття українського народу», де обґрунтовує ідеї народовладдя, рівності та українського панславізму.

Українці вступають у легальну політичну боротьбу за свої права та автономію в 1890 році, коли галичани створюють першу політичну партію – Русько-українську радикальну партію.

Початок Першої світової війни відкрив можливість об'єднання українських земель в межах однієї держави. 4 березня 1917 року було створено Українську Центральну Раду, а вже 1 квітня в Києві пройшла 100-тисячна демонстрація на підтримку ЦР під гаслами «Автономію Україні!».

7 листопада Центральна Рада проголошує ІІІ Універсал, котрий передбачає створення Української Народної Республіки, в той час, як у Львові фігурувала Західноукраїнська Народна Республіка. 22 січня 1918 року Центральна Рада проголошує ІV Універсал, що визначає Українську Народну Республіку «самостійною, ні від кого незалежною, вільною суверенною державою українського народу».

Іншою знаковою подією стає підписання 22 січня 1919 року Акту злуки УНР та ЗУНР. Цього дня український народ нарешті об'єднався в межах однієї незалежної української держави. Ця пам'ятна дата знайшла своє продовження в не менш вражаючій події – 22 січня 1990 року на 71-річчя Акту Злуки близько 3 мільйонів українців взялися за руки, з'єднавши Львів та Київ.

30 червня 1941 року у Львові Українськими Національними Зборами було проголошено Акт про відновлення Української Держави. Попри те, що німецьке окупаційне керівництво негативно виступило проти цього, 6 тисяч ОУНівців відправилося на Східну Україну, аби повідомити там радісну звістку.

16 липня 1990 року Верховна Рада Української РСР проголосила Декларацію про державний суверенітет України. У жовтні 1990 року, коли з'явилася пропозиція підписання нового союзного договору, українське студентство виступило проти цього. Протести та голодування на площі Жовтневої революції (нині Майдан Незалежності) увійшли в історію як Революція на граніті. Ця подія стала одним із перших сигналів волевиявлення молоді про бажання жити в незалежній самостійній українській державі.

Спроба державного перевороту з боку Державного комітету надзвичайного стану, що ввійшла в історію як серпневий путч, підштовхнула Верховну Раду УРСР зібратися на позачергове засідання. 24 серпня 1991 року було прийнято Акт проголошення незалежної України, що засвідчував появу на карті Європи нової незалежної демократичної республіки.

Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 року продемонстрував бажання українців жити в самостійній Україні: близько 90% українців підтвердили Акт проголошення незалежності України.

Підготувала Оксана Полулях