14 липня 2015 року Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань». 

Законопроектом №2983 пропонується врегулювати відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань без статусу юридичної особи, фізичних осіб – підприємців, статутів територіальних громад та символіки. 

Про те, яким чином зміниться процедура  реєстрації саме громадських об'єднань ГУРТ поцікавився у Тетяни Яцків, керівника програми правової підтримки НУО Центру громадської адвокатури.

ГУРТ: Тетяно, які основні зміни процедур реєстрації громадських організацій передбачені Законом  «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань». 

- Даний Закон стосується змін системи реєстрації загалом. Що ж стосується громадських об’єднань, то можна зазначити такі:

· Згідно Закону в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань будуть зберігатися всі відомості, у тому числі туди включатимуть відомості про громадські об’єднання  без статусу юридичної особи;

· Скорочено термін реєстрації громадських об’єднань – три робочі дні з дня подання документів

· Усунено дублювання документів: організації  не подаватимуть дві заяви (раніше потрібно було подавати реєстраційну картку і ще заяву на реєстрацію, на якій потрібно було хоча б один підпис посвідчувати нотаріально), а також відомості про засновників, які й так дублюються у реєстраційній картці.

ГУРТ: Чи  вирішує даний законопроект бюрократичні проблеми при реєстрації?

- Частково так. Відповідальні працівники органів юстиції будуть реєстраторами, що певним чином усуне існуючу проблему «передачі» даних до реєстру. Проте на рівні якості надання послуг скоріш за все зберігатимуться ті ж недоліки.

Більше сподівань варто покладати на впровадження центрів надання адміністративних послуг, прозорі офіси, де протягом дня у доступному і придатному приміщенні з електронною чергою можна легко здійснити реєстраційні дії щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Такі установи мають можливість моніторити громадські організації та впливати на вдосконалення послуг.

Натомість система «реєстрації» так званих громадських об’єднань виглядає по-іншому: перешкоди виникають починаючи із пошуку інформації, відповідального структурного підрозділу, доступу до приміщення, з’ясування прийомних годин. Всі корупційні ризики і непрозорі практики зберігаються. Вирішити технічну проблему внесення даних у Єдиний державний реєстр, надавши функції реєстратора працівникам юстиції, які реєструють «громадські формування», можна.  Проте слід врахувати, що ми фінансуємо окремо із бюджету витрати на таких «функціонерів». Ще й слід додати питання про технічне забезпечення та відповідні умови надання адміністративних послуг, які також повинні бути належної якості.

ГУРТ: Чи є сенс, на Вашу думку, у збереженні процедур реєстрації символіки громадських об’єднань?

- Хоча ці процедури й  зберігаються, жодного юридичного захисту це не надає. У зміненій статті Закону «Про громадські об’єднання» про символіку уже зазначається, що організації можуть використовувати не символіку, а інформаційні позначення на своїх матеріалах. Хоча після того, як знято державний контроль за статутною діяльністю, питання може постати тільки у «приватному» порядку, між тими, хто використовує ту чи іншу символіку. Правомірність чи неправомірність з’ясовуватиметься у судах між ними.

При цьому «реєстрація» символіки у порядку, передбаченому вищевказаним Законом за юридичною чинністю поступатиметься механізмам захисту прав інтелектуальної власності. Тому така реєстрації не несе користі для організацій, окрім інформативного характеру. І також держава знає, як «ідентифікувати» організації за їх символікою. Однак щось «запропонувати» тим, які її реєструють, нічого не має.

ГУРТ: Які питання щодо реєстрації громадських об’єднань лишаються відкритими?

- У ст.9 згадується, що у Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо звітності про статутну діяльність громадського формування, при цьому тільки юридичних осіб. Що це за звітність, який порядок і хто його встановлюватиме – поки невідомо. Також передбачається «новація» для підприємницьких структур – можливість одразу при поданні документів на реєстрацію подати заяву про обрання спрощеної процедури оподаткування чи реєстрації як платника ПДВ. Доцільним було б також запровадити таку можливість для організацій, які хочуть отримати ознаку неприбутковості, – подати заяву про включення у Реєстр неприбуткових організацій та установ.