Минулого року, втілюючи проект «Навчальні гуртки для національних меншин та вразливих груп», Іванківська районна громадська організація «Центр розвитку громади» на базі центру соціально-психологічної реабілітації провела День національних культур. Цього року ініціативу підтримав відділ культури, національностей та релігій Іванківської районної державної адміністрації, а сам захід, як і раніше, відбувався в затишному залі Центру.

За останніми даними в Іванкові проживає: понад 29 тисяч українців, 847 росіян, 87 ромів, 82 білоруси, 77 поляків, 21 вірменин, 34 євреї, 19 молдаван, 15 угорців, 7 азербайджанців, 5 болгар, 4 татари, 2 грузини, 2 німці та 37 осіб інших національностей.

На столиках поставили прапорці тих країн, представники яких мали сюди завітати. До них – запашні конвалії, а також – безалкогольні напої, бутерброди, солодощі. Ведуча – соціальний педагог ЦСПР Ірина Струпова – розповіла про роль сім’ї в житті кожної людини, значення культур і традицій, які підтримують різні народи, а також запросила їхніх представників розказати про те, якими «вітрами» їх занесло на Полісся. З-поміж іншого, запитувала, чи не виникало бажання в когось повернутися на свою історичну батьківщину. Цікаво, що жоден із учасників свята не сказав, що в Україні йому живеться погано.

Уже декілька десятиліть у Іванкові мешкають Тетяна Гавриленко і Людмила Штифуряк: вони колись приїхали із Росії і про це не шкодують. Мати-росіянка, а батько-українець дали життя Тамарі Сірош, яка за розподілом після вузу потрапила в Іванків із Черкащини і тут залишилася. Вікторія Гультайчук вдячна своїм батькам з роду Литваків, від якого в її жилах тече єврейська кров, за мудрість, шанування традицій, віру в Бога і любов до людей. Коріння роду Поліни Довгалюк бере свій початок із Польщі, Валентини Даниленко – з Казахстану, циганочок Моніки і Мар’яни Горват (нині живуть у Жміївці) – від угорських ромів.

Вітання їм та всім присутнім звучали від начальника відділу культури, національностей і релігій РДА Надії Бірюк, голови правління та директора ЦСПР Галини Бабич, керівника народного ансамблю «Криничанка» Анни Ігнатюк. Лунали мелодії народів світу у виконанні духового оркестру ДШМ ім. Марії Примаченко, українські та російські пісні дарували культпрацівники РБК, «криничанки» та учениця вокальної студії «Тріумф» Маргарита Гультайчук. Запалювали зал емоціями і ритмічними танцями вихованці класу хореографії дитячої школи мистецтв, працівники РБК.

Насамкінець неочікуваним і особливо зворушливим моментом став виступ вимушених переселенців зі Сходу України Ануш Белгарян (вірменки за національністю) і Анни Лєвєн (в її роду – абхазькі, німецькі, казахські корені). Жінки говорили про підтримку і розуміння їхньої біди іванківцями й особливо дякували учасникам АТО, двоє з яких – Валерій Середа і Сергій Коноваленко – теж були в залі. Вийшовши на сцену, бійці опустилися перед донеччанками на коліна, коли ті зі сльозами на очах уклонялися їм і висловлювали вдячність за рятування людей на Донбасі.

Автор – Галина Бабич

Громада селища Іванків була учасницею проекту«Рівні можливості для національних меншин та вразливих груп в реалізації культурних прав: багатство у різноманітті» (2011-2014 рр.), що впроваджувався Ресурсним центром ГУРТ (Україна) у партнерстві з Фондом громадянського суспільства та партнерства (Вірменія) і Центром розвитку НУО (Вірменія) за фінансової підтримки Європейського Союзу в межах програми «Культура» та спрямований на розвиток культурного різноманіття й підтримку культур національних меншин через посилення спроможності органів місцевого самоврядування та державної влади, ОГС, керівників культурних установ у місцевих громадах України та Вірменії.