Увiйти
Вільне програмне забезпечення набуде ширшого застосування
16.05.2009
Міністерство освіти і науки виробить гнучку політику щодо збалансованого використання вільного та закритого (пропрієтарного) програмного забезпечення.
«Міністерство освіти і науки України створить гнучкі системи паралельного застосування відкритого і пропрієтарного програмного забезпечення в українській освіті, адже відкрите програмне забезпечення набуває все більшого розвитку», — сказав заступник міністра освіти і науки Максим Стріха.
Міжнародний досвід використання сучасних інформаційних технологій в освіті доводить необхідність застосування програмного забезпечення із різними моделями розробки.
Іспанія, Німеччина, Франція, Бразилія, Росія, Китай, Індія розпочали активне впровадження відкритого програмного забезпечення. Проте пропрієтарне програмне забезпечення також успішно використовується.
Експерти ІТ-галузі відзначають, що використання відкритого програмного забезпечення створює високотехнологічні робочі місця і сприяє розвитку регіональної економіки за рахунок появи місцевих компаній, що надають та обслуговують відкрите ПЗ.
Різниця між відкритим та закритим (пропрієтарним) програмним забезпеченням передусім полягає у моделях ліцензування та способах їх розроблення. Закрите програмне забезпечення впроваджується переважно через продаж ліцензій на його використання.
У деяких випадках користувач використовує закрите програмне забезпечення на основі передплати, тобто купує право його використання протягом певного часу. Крім продажу ліцензій, компанії-розробники закритого ПЗ заробляють також на обслуговуванні користувачів. Відкриті ж програмні продукти передбачають вільний доступ до вихідного коду, тому є безкоштовними.
Відкрите та закрите програмне забезпечення мають різні економічні аспекти використання. Дослідження, що ставили за мету визначити, використання програмного забезпечення якого типу — відкритого чи закритого — є дешевшим, не дійшли одностайної думки, хоча використання відкритого ПЗ в освіті багатьох країн підтверджує економічну вигідність таких кроків.
12-13 травня 2009 року відбулась Міжнародна науково-практична конференція «Програмне забезпечення в освіті і науці».
ГУРТ
3
Коментарі
Надання відкритому ПЗ разом з закритим рівних можливостей для використання в державних органах та відомствах дозволить дуже значно зекономити. Позитивні приклади в світі вже є, достатньо набрати в Гуглі "відкрите ПЗ".
До речі, проект закону "Про використання Відкритих і Вільних форм інтелектуальної власності, Відкритих форматів даних та Відкритого (Вільного) програмного забезпечення в державних установах та державному секторі економіки ", що був створений активістами Open Software Law Special Interest Group лежить на сайті http://www.opensoft.org.ua/ ще з 2005 року!!!
Знову будемо створювати закон на базі невідомо чого або візьмемо те, що вже зробили професіонали?
"Загальновідомо, що Україна займає 4 місце в світі за кількістю дипломованих та сертифікованих фахівців у сфері інформаційних технологій.
Загальновідомо, що більшість тих фахівців або емігрує за першої можливості, або працює в офшорних “шарашках” на Захід, за копійки. І що таким чином АБСОЛЮТНО ВСІ ГРОШІ, які наша держава витратила на їх навчання – доконечно і безповоротно вилітають в трубу, а рідне міністерство освіти та науки в результаті, хоче того чи ні – працює на закордонні технологічні корпорації.
Загальновідомо, що існує так зване “Вільне програмне забезпечення” або “програмне забезпечення в відкритим кодом” – яке розпосвюджується за дуже ліберальними ліцензіями і є, на відміну від ПЗ великих західних корпорацій, відкрите для будь-якого вивчення, застосування, копіювання, і для внесення будь-яких, необхідних для національних завдань, змін.
Загальновідомо, що державний і особливо освітній сектор таких країн, як Індія, Китай, Перу, а навіть і Франція, Англія, Німеччина – переходять на таке загальнодоступне і демократичне програмне забезпечення, інвестуючи з бюджету ВЛАСНИХ, а не ЧУЖИХ розробників.
Коштів, потрібних для легалізації вкраденого українськими користувачами держсектору ПЗ від великих “пропрієтарних” компаній навіть в обсягах одного міністерства – вистачило б на те, щоб організувати держзамовлення власним фахівцям на необхідне програмне забезпечення, і організувати держзамовлення на лазерні диски з легальними програмами для власних заводів за ціною теперішніх “піратських” дисків, тобто по 12 гривень замість 200 - 500 доларів за комплект ПЗ. І вирішити проблему з так званим “піратством” в корінні, піднявши сферу розробки програмного забезпечення і припинивши безглузду еміграцію висококласних фахівців.
Звісно, для такого кроку потрібна певна політична воля.
З надією на існування такої – до Верховної Ради подано цей законопроект і відповідні супровідні документи."
Цитата з opensoft.org.ua