Увiйти
День національних культур у Іванкові: «Ми різні, але ми рівні і рідні, бо ми - одна громада»
12.05.2014
30 квітня 2014 року в Центрі «Довір’я» відбулася яскрава подія – День національних культур. Мета заходу – підвищити рівень поінформованості членів громади про культури національних меншин, що проживають в смт. Іванків.
Захід організовано Іванківською районною громадською організацією «Центр розвитку громади» в рамках проекту Ресурсного центру ГУРТ «Рівні можливості для національних меншин та вразливих груп в реалізації культурних прав: багатство в різноманітті» за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Представники національних меншин презентували культуру своїх етнічних громад, національний одяг, усну та писемну творчість, пісні та танці, страви національної кухні. Звучали живі історії людей, для яких українська земля стала рідною домівкою і місцем самореалізації в житті.
Найбільш колоритно були представлені вірменська, білоруська, російська, єврейська та польська громади, які, як зазначила ведуча заходу Галина Бабич, є найбільш чисельними в нашому селищі. Серед учасників були й корейці, грузини, литовці, молдавани. Давно став рідним Іванків для лікаря-стоматолога Алли Бовтрук та фтизіатра ЦРЛ Тетяни Гавриленко, для вчителя світової літератури Тетяни Денисенко, ветерана праці Григорія Алєхно, спеціаліста ЦСССДМ Людмили Бугакової та багатьох інших присутніх, яких ми цінуємо та поважаємо як своїх земляків.
Актуальність та важливість роботи з національними меншинами підкреслили у своїх виступах в.о. начальника Районного відділу культури, релігії та національних меншин Наталія Лугиня, голова громадської ради при райдержадміністрації Світлана Клименок, начальник відділу зв’язків із засобами масової інформації та громадськістю РДА Тетяна Фороща.
В яскравих музичних та танцювальних номерах звучали народні мелодії України, Білорусії, Росії, Вірменії, єврейські ритми та польські мотиви у виконанні народного аматорського колективу «Криничанка», сестер Світлани Вождаєнко та Вікторії Гультайчук, учениці студії «Тріумф» Маргарити Гультайчук, методиста Районного будинку культури, солістки ансамблю «Любисток» Людмили Скорорход, хореографічної студії «Л-Стиль», вихованки ДШМ ім.М.Примаченко Софії Сингаєвської та вірменської громади Іванкова.
Під час свята всі пісні одразу підхоплювалися залом і співалися разом. Радість, щирість, щедрість, взаєморозуміння переповнювали душу кожного. Ніхто не відчував жодних обмежень через свою національну приналежність. Навпаки, особливості культури були тією яскравою родзинкою, яка викликала цікавість і захоплення. Ми різні, але ми рівні і рідні, бо ми - земляки, бо ми – одна громада.
Олена Андрусик,
учасниця ансамблю «Криничанка»
Відгуки учасників Дня національних культур
Мальвіна Ільницька:
«Запрошення на день національних культур було несподіваним. Я – пенсіонерка, звикла весь час бути дома. А тут таке свято! Найбільше запам’яталося те, що про кожну національну меншину були сказані відповідні слова, зі смаком було оформлено залу, ще вразили мене речі часів моєї бабусі: фартухи, блузка, спідниця, та до всього ще й ікона. Це все я пам’ятаю ще з дитинства – немов побувала в своєму рідному «польському» селі».
Вікторія Гультайчук:
«Я вже не перший рік є волонтером Іванківськької районної громадської організазації «Центр розвитку громади». Цього разу плановий захід у рамках проекту Ресурсного центру ГУРТ «Рівні можливості для національних меншин та вразливих груп в реалізації культурних прав: багатство в різноманітті»був неперевершеним. В ньому була не тільки ідея, про актуальність якої я вже не говорю, а й віддушина для всіх, хто був у цій залі».
Людмила Бугакова:
«Не чекали, що з такого, на перший погляд, звичного заходу вийде таке дійство. Скільки щирості та душі вкладено в нього. Організатори – молодці!»
Артур Устян:
«Моє життя тісно пов’язане з Україною. «Чому?»,- запитаєте ви. Моє життя – це моя дружина Ніна (українка, до речі), це мої діти. Вони мені додають наснаги.
Останні роки я працюю в Чорнобилі. Хоча поряд зі мною люди різних національностей, думки у нас одні. Як сказали сьогодні діти з Центру розвитку дитини «Веселка»: «Нам нема чого ділити, бо хочуть діти в мирі жити!»
Дякую за свято від всієї вірменської громади!»
Світлана Вождаєнко:
«День національних культур» - прекрасний початок для систематичних зустрічей громад різних національностей. Було б непогано зустрічатися частіше. Обмінюватися враженнями, емоціями, частинкою своєї культури, своєї душі з іншими націями».
Заза Бучукури:
«Прикро, що в Іванкові та й в районі проживає так мало грузинів. Думаю, що вони б всі були тут. Я дуже задоволений святом. Це так потрібно тим, хто проживає далеко від Батьківщини. В цілому, потрібно пам’ятати своє коріння, традиції свого народу, мову. А те, що нас зібрали разом: українців, білорусів, поляків, євреїв, вірмен, росіян, корейців, грузин, молдаван – просто здорово!»
Алла Бовтрук:
«Все было прекрасно! Молодцы! Вы – одна команда. Собрали людей всех национальностей. Я в Иванкове знала людей, а сейчас здороваемся.Узнала обычаи других национальностей, стран. Спасибо, что в это непростое время объединяете людей.
Желаю всем здоровья, процветания, чтобы встречи такие проводили и дальше».
Публікацію створено в рамках проекту «Рівні можливості для національних меншин та вразливих груп в реалізації культурних прав: багатство у різноманітті», що впроваджується Ресурсним центром ГУРТ за підтримки Європейського Союзу в межах програми «Культура».
Контакти
- Центр «Довір’я»
- м.Іванківhttp://ivankiv.cspr.info/
4
Коментарі
Клас! Гарні і емоційні фото! Хто робив :)?
Місцевий фотограф:)
В Іванкові мешкають навіть представники Африки - сім"я з Нігерії (подружжя та четверо дітей), а також хлопець-мулат з матір"ю(до речі, син голови Африканської ради в Україні, зі Сьєра-Леоне). Нажаль, про захід ми дізналися за один день до його початку, випадково побачили інформацію у Фейсбуці. Якби знали раніше, обо"язково взяли б участь. Сподіваємось на запрошення наступного разу, на ГУРТі знають координати Африканської ради :)
Нобелівський лауреат 1975 року в царині економіки Ріхард фон Хайєк бачив "світло в кінці тунелю" у створені територіальних громад, де кожний знає хто чого вартий і вішати "локшину на вуха" не має глузду. Мабуть, він був правий.