«Роль та участь громадських організацій України в моніторингу Європейської політики сусідства»

Конференція 25-28 березня 2009 року с. Яноші, готель «Гелікон».

Даний звіт складено за результатами нещодавно проведеної конференції «Роль та участь громадських організацій України в моніторингу Європейської політики сусідства».

Метою конференції було надати можливість українським громадським організаціям більш активно долучитись до заходів Політики сусідства Європейського Союзу. До складу учасників конференції українських громадських організацій увійшли члени Західноукраїнської мережі громадських організацій ”АКОРД” та їх партнерські організації.

• Творчий Центр Каунтерпарт, м. Київ
• Всеукраїнська громадська організація “Громадянська мережа” «ОПОРА», Київ.
• Чорноморська спілка розвитку зеленого туризму, Автономна Республіка Крим, м. Чорномор.
• Правозахисна організація м. Бахчисарай, Автономна Республіка Крим, Бахчисарай.
• Громадська організація “Громадські ініціативи”, Кіровоград.
• Харківська обласна молодіжна організація “Союз молодих підприємців”, Харків.
• Харківська обласна спілка “Молодіжні ініціативи”, Харків.
• Інститут громадського розвитку, Полтава.
• «Міжнародний громадський центр працевлаштування», Вінниця.
• Подільська агенція регіонального розвитку, Вінниця.
• МГЦ “Еталон”, м. Івано-Франківськ(члени мережі «АКОРД»).
• Громадське об‘єднання ділових жінок “АКТИВ”, Івано-Франківськ.
• Бердянська міська організація “Педагоги за мир та взаєморозуміння”, Бердянськ.
• Чернівецьке представництво громадянської мережі «ОПОРА», Чернівці.
• Громадська організація “Координаційне об‘єднання молоді міста Рівного «Комора».
• Благодійний фонд «МАЙБУТТЯ», Львів.
• Регіональний громадський благодійний фонд “Право і Демократія”, Львів.
• Центр громадської адвокатури, Львів.
• Центр підтримки приватних ініціатив, Львів.
• БФ “Наше майбутнє”, м. Тернопіль.
• БФ “Дружба”, м. Тернопіль.
• “Хуст-Європа-Центр”, м. Хуст.
• РМЕО «Екосфера», м. Ужгород.
• Товариство інвалідів «ОПТИМІСТ», м. Ужгород.
• Центр “Вибір”, м. Ужгород.
• Громадська організація “Вестед”, м. Ужгород.
• Асоціація розвитку малого і середнього бізнесу «Ужгород – ХХІ вік», м. Ужгород.
• БФ “Суспільство для всіх”, м. Ужгород.
• Закарпатське регіональне відділення Асоціації міст України, м. Ужгород.
• БФ Центр Громадських Ініціатив, м. Перечин.
• Центр Європейської інтеграції та транскордонного співробітництва, м. Мукачеве.
• БФ “Суспільство для всіх”, м. Мукачеве.
• Спілка пенсіонерів Берегівщини, м. Берегове.
• Громадська організація “Рома культура”, м. Берегове.
• Закарпатський центр розвитку та консультацій “ЕДВАНС”, м. Берегове.

Координатор проекту: Іван Геревич, Директор Закарпатського центру розвитку та консультацій «Едванс» *

Зміст Передісторія Резюме Рекомендації

Передісторія Асоціація організацій розвитку Вселенської Служби Допомоги в Європі (APRODEV – Брюссель) обрала центр «ЕДВАНС» (м. Берегово, Україна) своїм регіональним партнером у даному проекті. Раніше APRODEV вже мав успішний досвід партнерства з центром «ЕДВАНС» в якості засновників Східноєвропейської та кавказької платформи APRODEV (2005 р.) через проведення ряду семінарів та проектів щодо розвитку і зміцнення потенціалу.

Західноукраїнська мережа громадських організацій ”АКОРД” заснована у 2006 році. «АКОРД» створює можливості для транскордонного співробітництва угорських та українських громадських організацій, а також для зосередження на конкретних потребах Західної України та обміну інформацією між українськими неурядовими організаціями.

Перший семінар щодо Інструменту Європейської політики сусідства (ІЄПД), що організований Закарпатським центром розвитку та консультацій «Едванс», був першим із серії семінарів ІЄПД у Вірменії, Грузії та Україні. Усі семінари мають на меті виробити рекомендації в контексті середньострокової оцінки і перегляду національних стратегій та індикативних програм Інструменту Європейської політики сусідства у періоді 2010-2013 рр. Учасники позитивно сприйняли пропозицію Європейської Комісії висловити їх думку щодо Форуму громадянського суспільства у рамках Східного партнерства і скористались можливістю виробити спільну відповідь.

Резюме

Конференція «Роль та участь громадських організацій України в моніторингу Європейської політики сусідства» була проведена Закарпатським центром розвитку та консультацій «ЕДВАНС» у партнерстві з APRODEV (Брюссель) у період 25-28 грудня 2009 року у Берегівському районі (с. Яноші, готель «Гелікон»).

До складу учасників конференції українських громадських організацій увійшли члени Західноукраїнської мережі громадських організацій ”АКОРД” та їх партнерські організації з різних областей України. До складу АККОРД входять організації, діяльність яких спрямована на розвиток правового, освітнього, соціального та громадського секторів у Львові, Івано-Франківську, Тернополі та в Закарпатті. Партнерські організації «АККОРД» також спеціалізуються на розвитку правового, освітнього, соціального та громадського секторів у різних регіонах України, а саме у Києві, Харкові, Полтаві, Автономній Республіці Крим, Чернівцях, Вінниці та Хусті.

Учасників конференції привітали Бела Чізмар, Голова Брегівської районної ради, Ольга Бізіля, Заступник міського голови м. Берегово та Др. Патронелла Надь, Консул Угорської Республіки в Україні.

Після вітальних промов Іван Геревич коротко представив діяльність центру «ЕДВАНС».

Порядок денний включав наступні доповіді:

•  “Презентація програми Європейської Комісії щодо допомоги Україні та залучення громадянського суспільства”, Мартін Шустер (APRODEV, Брюссель).
• “Співробітництво між Європейським Союзом та Україною в рамках Європейської політики Сусідства. Виконання Національної індикативної програми 2007 – 2010”, Наталя Носа (Міжнародна Асоціація Інституцій Регіонального Розвитку «МАІРР»).
• “Оцінка Європейської політики сусідства, Національна індикативна програма та Національна стратегія з точки зору України”, Любов Полівода (Творчий Центр Каунтерпарт, м. Київ).
•  “Східне партнерство – можливість для залучення CS”, Мартін Шустер (APRODEV, Брюссель).

Відтак, було сформовано чотири робочих групи, після чого керівники кожної з них провели коротку презентацію щодо реалій у даній сфері:

• правова сфера – модератор Олег Шевченко;
• освітня сфера – модератор Леся Аронець;
• соціальна сфера – модератор Василина Марко;
• розвиток громадянського сектору – модератор Андрій Вишняк.

Після цього, робочі групи розробили свої рекомендації щодо Національної індикативної програми 2007-2010 рр. та Національної стратегії.

Рекомендації

В результаті робочими групами були розроблені наступні рекомендації:

Робоча група «Правова сфера» До важливих питань ця група віднесла підвищення захисту основних свобод і прав всіх громадян через впровадження змін у державних процедурах, що необхідні для прозорого, ефективного та етичного управління і вдосконалення системи.

Зосередження на реалізації реформ та Європейських програмних заходів сприятиме підвищенню громадського контролю за діяльністю державних і місцевих органів влади. Інформованість, освіченість та участь громадян забезпечать успіх у майбутньому.

Рекомендації:

 Адміністративна реформа:

• децентралізація; o розподіл відповідальності;
• розподіл коштів;
• планування;
• реформа самоврядування, формування стандартів та інструментів, спрямованих на забезпечення прозорості дій регіональних/ місцевих органів влади;
• електронний уряд;
• стандартизація послуг органів місцевого самоврядування;
• оптимізація та вдосконалення якості адміністративних послуг.

Конституційна реформа:

• структуризація рівнів влади і розподіл відповідальності;
• залучення громадськості та громадських організацій до підготовки нової редакції Конституції.

Боротьба з корупцією:

• налагодження інформаційного обміну з країнами ЄС, що досвідчені у боротьбі з корупцією;
• сприяння розвитку громадського моніторингу (особливо щодо використання фондів ЄС на державні програми);
• поширення програм правової освіти та допомоги;

Реформа судової системи:

• покращення доступу до судів і вдосконалення процесуальних процедур;
• професійна підготовка суддів;
• оптимізація та спеціалізація судів;
• створення будинків правосуддя;
• інформування громадян щодо процесуальних процедур, судової системи;
• виконання судових рішень;
• альтернативні суди по справах неповнолітніх;
• вдосконалення практики виконання рішень суду.

Реформування правоохоронних органів:

• підтримка відокремлення правоохоронних органів;
• підсилення громадського контролю за діяльністю правоохоронних органів;
• політична та фінансова незалежність правоохоронних органів;

Підтримка правової освіти та діяльності щодо захисту прав людини:

• правова освіта населення;
• підтримка розвитку інституційної спроможності правоохоронних організацій;
• лібералізація законодавства про діяльність неурядових організацій;
• навчання з питань прав людини для представників судових та правоохоронних установ;

Реформування пенітенціарної системи(що включає пенітенціарну систему та попереднє утримання):

• покращення умов утримання затриманих; 
• лібералізація процесу покарання;
• навчання для працівників пенітенціарної системи;
• система захисту прав людини у тюрмах;
• представники Омбудсмана у пенітенціарних установах; o контроль за порушенням прав людини при попередньому затриманні.

Реформування виборчої системи:

• професіоналізація виборчих процесів;
• доступ національних меншин до місцевих рад та Верховної Ради;
• система громадського впливу і контролю за виконанням своїх обов‘язків депутатами різних рівнів.

Свобода слова і доступ до інформації:

• денаціоналізація комунальних і державних ЗМІ;
• розвиток громадських медіа;
• правова допомога для захисту свободи слова;
• покращення умов доступу до інформації; o впровадження законодавства щодо доступу до інформації.

Робоча група «Соціальна сфера». Щоденна робота з цільовими категоріями населення допомогла цій робочій групі визначити потреби найбільш вразливих груп населення (літніх людей, інвалідів, частково або повністю безробітних, меншин). Основні проблеми обумовлені регіональним дисбалансом можливостей місцевого розвитку, соціального захисту та зайнятості, а також необхідністю створення системи для залучення громадських організацій до виконання урядових договорів на обслуговування даних груп.

Наприклад, від початку діяльності (12.17.2001р.) Закарпатський регіональний центр соціально-трудової реабілітації та профорієнтації “Вибір” отримував фінансування з місцевого та обласного бюджетів на реалізацію програм професійної реабілітації мешканців області з фізичними вадами розвитку.

Рекомендації:

•  соціально-трудова реабілітація людей з фізичними вадами;
•  інформаційні, культурні та освітні заходи, спрямовані на реабілітацію людей з фізичними вадами;  забезпечення (підвищення) дотримання прав людей з фізичними вадами;
• покращення соціальної ситуації у сфері зайнятості через створення робочих місць, надання освітніх і соціальних послуг;
• допомога у створенні робочих місць для людей з фізичними вадами;
• покращення доступу людей з фізичними вадами до громадських місць та адміністративних будівель;
• залучення людей з фізичними вадами до участі у дорадчих комітетах місцевих органів влади;
•  неформальна освіта для людей з фізичними вадами;
• усунення стереотипів в суспільстві по відношенню до людей з фізичними вадами;
• підтримка соціального підприємництва, як форми забезпечення потреб вразливих груп населення.
• у перспективі соціальне підприємництво повинно стати платформою стабільності для громадських організацій;
• запровадження державної програми підтримки ромського населення в Україні.

Робоча група «Освіта». Стосовно сфери освіти, необхідно реформувати систему освіти з метою наближення до стандартів Європейського Союзу.

Ці кроки розширять можливості для українських громадян брати участь в освітніх програмах Європейського Союзу. Крім того, створення нових можливостей для ознайомлення громадян України із поняттям «навчання протягом всього життя».

• Зміцнення та розвиток громадянського суспільства через інвестиції у розвиток формальної і неформальної освіти в Україні.
• Популяризація неформальної освіти та навчання протягом всього життя для покращення знань, навичок и професійної кваліфікації громадян України.
• Рівноправна участь представників формальної та неформальної освіти для швидкої реакції на зміни у суспільстві.
• Застосування новітніх інформаційних технологій у неформальній освіті та обов‘язкове гарантування вільного доступу на національному та міжнародному рівнях.
• Заохочення, особливо молоді, здобувати неформальну освіту через їх залучення до участі у міжнародних і національних програмах.
• Розробка критеріїв для стандартизації та сертифікації тренерів і викладачів у сфері неформальної освіти.
• Забезпечення професійного рівня організацій у сфері неформальної освіти.
• Створення унікального інформаційного веб-порталу з базою даних тренінгових центрів та кваліфікованих дипломованих тренерів.
• Розробка ефективної системи оцінки професійного атестування в процесі неформальної освіти.
• Започаткування доступної системи неформальної освіти для всіх через наступні дії: забезпечення гнучких умов праці; створення умов для мешканців віддалених районів та соціально незахищених категорій населення (тобто, бідних, безпритульних дітей, людей з фізичними вадами та меншин).
• Розробка програм неформальної освіти щодо рівних можливостей у співпраці з зацікавленими сторонами з різних установ і неурядових організацій з метою вирішення проблем на національному та міжнародному рівнях;
•  Створення центрів подолання неграмотності дорослого населення (ромське населення та інші) з можливістю отримання документу про освіту державного зразка та розробити спеціалізовані навчальні програми і підготовити кваліфікованих спеціалістів для роботи в них.
• Заохочення громадян України вчити іноземні мови для підвищення професійного рівня.
• Сприяння створенню умов для забезпечення постійного навчання: мотивація та можливість вчитись;  необхідність позитивного досвіду навчання у молодому віці; навчальний процес може і повинен бути як корисним, так й приємним; акумуляція успіху повинна бути результатом і процесом навчання;  навчання повинне бути збалансованим стосовно трьох типів освітньої діяльності (формальна освіта, неформальна та неофіційна освіта).

Робоча група «Розвиток громадянського сектору». У сфері розвитку громадського сектору до основних тем віднесені активне залучення інституціями ЄС членів громадянського сектору для визначення децентралізації грантів та підвищення професійних навичок. Ці реформи будуть спрямовані на зміцнення третього сектору.

Рекомендації:

• розглянути можливість участі у транскордонних проектах (ініціювати проекти) спроможних НУО із всіх регіонів України;
• збільшити кількість програм з компонентом регрантінгу через українські НУО;
• в галузевих програмах/проектах визначити однією з умов – обов’язкове залучення місцевих НУО;
• проводити більшу кількість тренінгів по підготовці проектних заявок на конкурси проектів ЄС;
• підтримати процес створення окремих підрозділів при органах місцевого самоврядування для підготовки/розробки та менеджменту проектів, фінансованих ЄС із залученням представників НУО;
• включити в пріоритети проекти направлені на: соціальну мобілізацію (громада партнер, а не споживач) і децентралізацію надання послуг; антикорупційну діяльність на локальному рівні.
• сприяння розвитку самоорганізації, аналізу та дій громади;
• моніторинг дій влади та виборчого процесу;
• підвищення професійного рівня представників влади;
• підтримка/професіоналізація місцевих незалежних ЗМІ та громадських медіа;
• розвиток системи електронного врядування на місцевому рівні;
• підтримка конкретних ініціатив локальних громад щодо вирішення місцевих проблем;
• підтримка проектів спрямованих на впровадження системи стратегічного планування розвитку громад на основі участі громадян;
• включення в пріоритети проектів спрямованих на інституційний розвиток місцевих (село, селище) громадських організацій.

Загальне (процедурні рекомендації)

• переклад документації ЄС на українську мову;
• розширення транскордонного співробітництва;
• моніторинг реалізації інфраструктурних програм регіональними громадськими організаціями;
• проведення тренінгів щодо проектного менеджменту для представників громадських організацій та місцевого самоврядування;
• програми обміну для громадських організацій та мереж неурядових організацій ЄС та України для формування ефективного партнерства;
• узагальнення інформації щодо поточних та реалізованих програм (програмних продуктів) технічної допомоги в одному інформаційному ресурсі.