Існують різні способи здобути освіту, знання та новий досвід у дорослому віці.
Технологія навчальних гуртів вважається однією із найефективніших у світі. ГУРТ пропонує до Вашої уваги результати діяльності навчальних гуртків в Україні, які діяли в рамках проекту «Громадянська просвіта для успішної громади». Матеріал допоможе Вам детальніше познайомитися із цим популярним у Європі, а тепер уже і в нашій країні, інструментом.
Видання "Навчальні гуртки" дає таке визначення поняттю гуртка:
- вільне й добровільне вивчення умов і можливостей людства, суспільства, трудового життя, природи, культури й навколишнього середовища;
- це усвідомлення сили, спроможності та задоволення від створення чогось разом;
- разом з іншими бути здатним набувати нових знань та ретельно досліджувати дійсність, з метою розвитку свого власного суспільства.
Дві громади у Полтавській області (села Тарасівка та Лютенські Будища в Зіньківському районі) та дві у Київській (Новий Корогод та Сукачі Іванківського району) протягом двох років створювали у своїх селах різні навчальні гуртки: мистецькі, просвітницькі, оздоровчі тощо. Фінальна конференція зібрала їх координаторів, лідерів, активістів та представників громадських організацій, які ділились досвідом і обговорювали, що робити далі, аби зробити навчальні гуртки поширеним інструментом громадянської просвіти в Україні.
День перший: ділимось досвідом діяльності навчальних гуртків в громадах
Мар`яна Завійська, керівник напрямку «Суспільна експертиза» Ресурсного центру ГУРТ, розповіла про впровадження проекту та його безпосередні результати:
- Під час проекту ми спробували застосувати успішну методику навчання для дорослих, яка в Швеції існує більше ста років. Саме ця система, значною мірою, вплинула на формування того суспільства, яке зараз існує у Швеції - і в громадянському розумінні, і в розумінні розвитку потенціалу окремих людей.
Якщо проаналізувати останні події в нашій країні, стає очевидно, що без постійної просвіти громади важко впроваджувати системні зміни. Спільне навчання - це можливість знаходити порозуміння, яке дозволятиме разом робити кроки на шляху до розвитку.
Бенгт Олоф Йохансон, експерт з організаційного розвитку та координатор проекту в Україні, ділиться своїми спостереження щодо того, як цей метод працює в нашій країні:
- Мені приємно, що завдяки гурткам громади вирішували свої проблеми. А все тому, що разом працювали і планували що, як і де робити. Коли одна людина говорить: «це добре», або «це погано», її ніхто не чує. Але коли 50 людей збираються, разом працюють, вчаться, обговорюють ідеї і кажуть, як краще зробити – тоді будуть позитивні зміни.
Галина Скарга, яка координувала роботу навчальних гуртків в Зіньківському районі Полтавської області, розповідає про конкретні гуртки:
- Спочатку ми провели збори села, визначили пріоритетні проблеми і зрозуміли, які нам необхідні гуртки. Тоді створили творчий гурток «Надвечір’я», члени якого є учасниками пісенного колективу, а вже від нього пішли підгуртки – жіночий колектив «Сузір’я» та чоловічий ансамбль.
Ми також створили чоловічий гурток «Подорожник», який займався організацією ремонту доріг в селі. А в Тарасівцях жінки, які печуть короваї, сформували «Тарасівську випічку». Наші гуртківці – справжні зірки. Жодні заходи без них не проходять – чи це якесь загальне свято в селі, чи особиста подія, наприклад, весілля.
Здається, ми нічого нового не відкрили. Але громада об’єдналась і тепер запитує себе – «а чому ми раніше цього не робили?».
Після вступного слова, у паралельних сесіях почалось обговорення конкретних досягнень в кожній громаді. Про Шведську модель навчальних гуртків розповідає Бенгт Олоф Йохансон:
- Народна освіта є неформальною частиною системи навчання, до якої щорічно долучаються кілька мільйонів шведів. Така система отримала розвиток на початку минулого століття і стала відповіддю на прагнення людей до знань і бажання впливати на розвиток громадянського ладу.
Про навчальні гуртки як інструмент розвитку громади розповідає Ірина Превор, практичний психолог, лідер гуртків «Громадянське представництво» та «Жіноче лідерство»:
- У Сукачах в Іванківському районі ми навчались громадянському представницву, розробляли свої адвокаційні кампанії та кампанії для запровадження змін у громаді. Конкретним результатом стало вирішення місцевих юридичних питань щодо власності на певну територію громади. А у 2013 році ми організували гурток «Жіноче лідерство» і зараз також бачимо конкретні результати – створення молодіжного об’єднання «Активна молодь», яке очолює Юлія Безнощенко.
Вчителька Любов Балацька, член виконкому Тарасівської сільської ради, розповідає про те, як громада зацікавилась гуртками:
- Приємно те, що навіть дітлахи зацікавилась такою формою освіти. Вони побачили, як збираються дорослі у гуртках «Подорожник», «За здоровий спосіб життя» та «Тарасівська випічка» і їм теж закортіло. Тож вони прийшли в бібліотеку і почали просити створити гурток.
Спочатку бібліотекарка скептично сприйняла цю пропозицію, але діти були такі наполегливі, що їй нікуди було подітися. Так виник гурток «Радій світу книг», який відвідують діти від 6 до 14 років. У нас є свій дитячий координатор, секретар. Дуже приємно бачити, як діти тут працюють, адже зараз вони вчаться, а в майбутньому зможуть брати активну участь у вирішенні проблем своєї громади.
Про роль навчальних гуртків у розбудові лідерства серед молоді розповідала Ольга Гаркуша, практичний психолог Іванківського центру «Довір'я», лідер гуртків «Твоє життя – твій вибір» та «Моє майбутнє»:
- Насамперед, ми хотіли залучити до гуртка молодь і школярів старших класів, щоб показати їм необхідність здорового способу життя. Часто, у селах забувають про здоровий та фізичний розвиток, тому ми хотіли донести усвідомлення цінності здоров’я як основи успішного життя. Я зараз бачу, що діти з ентузіазмом ходять на наші зустрічі. Крім того, діє гурток «Моє майбутнє», який має більш загальну спеціалізацію. Ці два гуртки функціонують паралельно і доповнюють один одного.
Людмила Король, ініціатор створення гуртка «За здоровий спосіб життя» (йога для початківців):
- Коли у мене почались проблеми зі здоров’ям, я перечитала багато книг і зрозуміла - людина володіє великими ресурсами, але не використовує їх. Ми шукаємо порад ззовні, але всі рішення – у нас всередині. Тоді я спробувала зайнятись йогою. Коли зрозуміла, що виходить і це мені допомагає, то подумала: чому б не ділитись досвідом? Так я створила гурток для початківців з йоги.
Про досвід використання навчальних гуртків для розширення культурних можливостей у громадах розповідала Парасковія Кирпель, лідер хореографічного гуртка «Дозвілля» та спортивного гуртка «Веселка» у Новому Корогоді:
- У громаді відсутні культурні осередки. Тому, перш за все, ми хотіли створити хореографічний гурток. Крім того, здоров’я наших дітей – передусім. Хто має дбати про них, як не ми самі? Так ми створили гурток для вітей віком від 8 до 15 років, а через деякий час сформували групу з танців для тих, кому за 20. Ми орендували спортивну залу школи і почали навчатись. Спочатку гурток працював у двох групах, а вже зараз у трьох. Надалі хочемо розширюватись – будемо залучати чоловіків.
Раїса Слинько, керівник гуртка «Надвечір’я» у селі Лютенські Будища :
- Наш гурток об`єднав не тільки людей, які вміють співати. У нас є люди, які знають звичаї та традиції та прагнуть їх передати молодому поколінню. За весь час діяльності, ми організували 50 засідань та брали участь у 15-ти заходах. Нас запрошують у сусідні села та райони. Щоразу, більше і більше людей приєднуються до гуртка. «Надвечір`я» - це вже щось більше, ніж гурток. Це і клуб за інтересами, і вже майже одна сім’я.
День другий: підводимо підсумки і плануємо майбутнє
Наступного дня, у форматі світового кафе, було сформовано чотири групи. За кожним столиком був закріплений «господар», який мав фіксувати ключові моменти і презентувати напрацювання групи. Він мав залишатися на місці. Інші учасники заходу переходили від одного столика до іншого, обмінюючись своїми думками.
Особливість світового кафе у тому, що цей формат допомагає залучити до обговорення всіх, а також активізує творчий пошук шляхів вирішення питань. Світове кафе виступає на противагу традиційним форматам обговорення, наприклад, довгим нарадам, що передбачають пасивне споглядання та безініціативну присутність.
У такий спосіб, на основі власного досвіду, учасники визначили перешкоди для впровадження методики навчальних гуртків у громадах:
- недостатня підтримка громади;
- відсутність матеріально-технічного забезпечення;
- радянське сприйняття гуртків як форми роботи з дітьми;
- невміння організаторів навчальних гуртків ефективно розповідати про свої досягнення у громаді;
- структура зайнятості сільських громад – залежність від сезонних робіт;
- низький рівень відповідальності учасників гуртків.
Далі учасники обговорили, чому вони навчились, впроваджуючи навчальні гуртки у громадах:
- знаходити лідерів;
- взаємодіяти з представниками місцевої влади;
- спільно і творчо вирішувати проблеми;
- аналізувати і виявляти потреби мешканців громади;
- опановувати нові для себе навички (організовувати людей, рекламувати свою діяльність, публічно виступати);
- в учасників навчальних гуртків з’явилась віра у власні сили, поліпшилось фізичне здоров’я та емоційний стан, підвищилась самооцінка, з'явилась впевненість.
Юлія Безнощенко, голова «Молодіжного об’єднання «Активна молодь» (с. Сукачі):
- Старші люди спочатку були не дуже зацікавлені у проекті і не вірили в результат. Але молодь усвідомила, що може досягнути чогось власними силами. Вирішення проблем громади, завдяки гурткам – найбільші наші здобутки. Цим ми і переконали старше покоління долучитися до нас.
Відповіді на запитання: як учасники можуть використати отриманий практичний досвід і теперішній контекст для популяризації навчальних гуртків у сфері громадянської просвіти виявились такими:
- використати технологію навчальних гуртків під час реалізації інших проектів у своїй громаді;
- ініціювати нові гуртки у своїй громаді;
- використовувати лідерський потенціал учасників гуртків для вирішення поточних проблем у громадах.
Далі активісти шукали відповідь на питання: що ми можемо зробити для популяризації нашого досвіду та технології навчальних гуртків? Було визначено:
- зібрати та поширювати історії про діяльність гуртків;
- вивчати потреби конкретної громади і створювати нові гуртки;
- проводити майстерні з передачі досвіду лідерами гуртків;
- розширювати коло однодумців;
- залучати представників влади і відомих людей до гурткової роботи;
- розширювати діяльність вже існуючих гуртків;
- виховувати молодь та залучати їх до участі у громадському житті;
- об'єднати у рамках гуртка різних людей під гаслом – “Ми всі різні – але всі корисні” (наприклад, людей різної національності);
- зафіксувати досягнення гуртків у формі фотовиставки, музею, відеоархіву для передачі позитивного досвіду.
Юрій Юхименко, керівник громадської організації "Фонд підтримки молодіжної політики" (Біла Церква):
- Зараз доцільно допомагати іншим об’єднатись і використати цю форму освіти у вирішенні проблем. Адже різні проблеми – це різні гуртки. Крім того, завдяки гуртку відбувається усвідомлення людиною її значущості, це теж дуже важливо.
Галина Бойко, громадська активістка, с. Новий Корогод:
- Ми приїхали сюди, не тільки, щоб отримати досвід, а й поділитись ним. Потрібно і надалі це продовжувати. Така робота допоможе нам розповідати і пропагувати гуртки, адже ми самі переконались не тільки у їхній ефективності, а й цікавості.
З ентузіазмом і позитивним настроєм, гуртківці не збираються зупинятись на досягнутому. Вони говорять, що надихнулись відкриттями, а отже відчувають додаткову відповідальність за продовження діяльності із просування технології навчальних гуртків у своїх громадах.
Відеокоментарі, а також презентації гуртків Ви можете переглянути на сайті проекту
"Освіта для дорослих".
Підготувала Ярина Почтаренко
Фото автора
Коментарі
Гурткова форма роботи була дуже популярною в в містах та селах й проводилась при будинках культури, клубах, бібліотеках. У вінницькій області є прекрасний Літинський народний університет культури, який в повному обсязі проводить таку роботу на громадських засадах. Ентузіасти культурної справи та гурткової роботи не мають постійного приміщення для здійснення такої корисної справи.