Ще досить пристойна статистика:) Цікаво в кого співпадає фактична адреса з юридичною???

Підтримуємо щодо юрадреси. Цікавими є інші "порушення" - наприклад, реєстрація символіки, адже реєстрація символіки відповідно до положень реєстрації символік організацій громадського сектору не надає жодного захисту такій символіці як об'єкту авторського права, і набагато більше механізмів такого захисту існує, якщо її реєструвати як об'єкт авторського права відповідно до законодавства про інтелектуальну власність. Кількість місцевих осередків - під час реєстрації перевіряються ці відомості, а взагалі про територіальні статуси - сам же Мін'юст кричить, і законопроекти готує, щоб "привести" у відповідність до рішень Євросуду про право на об'єднання, які уже прийняті щодо України, що це не відповідає міжнародним актам про права людини. Як завжди, "подвійні стандарти"....

Мінюст "пернув аби пернути" :)

согласен! а разве проблема в раздвоении адрессов? для чиновников - да. но ведь есть куча нюансов, когда адресса не совпадают. А найти можно всегда. было бы желание. ведь отчеты подаються. а если нет, то чего зря болтать - можно и прикрыть такую организацию.

Взагалі, обов'язкове знаходження організації за юридичною адресою це нонсенс. Організація може переїхати, а може взагалі не мати офіційного офіса. Тут просто проблема наших бюрократів - вони взагалі не розуміють і не хочуть розуміти сьогоденних реалій.

Подвійні стандарти існуватимуть доти, доки ГО будуть «підконтрольні» органам легалізації, які у разі необхідності можуть перевіряти «статутну діяльність» та навіть застосовувати досить суворі санкції (ЗУ «Про об'єднання громадян»). Натомість всі інші юрособи, в тому числі підприємницькі, не піддаються таким перевіркам органами реєстрації.
Для юросіб місцезнаходження – це формально, для документів, щоб органи влади чи інші особи у разі потреби повідомлення, мали змогу зробити це, або ж вважалось, що повідомлення здійснено. Кожного року юрособи подають заяву, що ця адреса далі є їхня юрадреса, може реєстратор подати запит на цю юрадресу, і якщо вона не відгукнеться, "санкція" – реєстратор може у відомостях поставити, що немає підтвердження. До організацій- юросіб застосовується і перевірки «легалізуючих органів», і процедури відповідно до положень про реєстрацію юросіб.
А ще, коли реєструєш підприємство на квартирі одного із засновників, не потрібно подавати «додаткові підтвердження», як це є для ГО: довідки із ЖЕКу, заяви усіх повнолітніх членів чи гарантійні листи….Значну загрозу становлять громадські організації в Україні, раз так потрібно перевіряти :-(....

Позиція Мін'юсту є цілком обгрунтованою і адекватною. Серед усієї кількості об'єднань громадян є маса фактично недіючих організацій. Яким чином уникати маргіналізації діяльності об'єднань громадян? Чи сприятиме спрощення процедури легалізації об'єднань громадян покращення якості їх діяльності? У чому ж Мін'юст порушує європейські принципи права на свободу об'єднань та асоціацій? Лише забюрократизованістю процедури реєстрації? Але ж це проблема законодавчого регулювання. Пропонуйте проекти змін до законодавчих актів, лобіюйте їх прийняття, звертайтесь до КСУ щодо відповідних тлумачень... Успішною є практика звернень до Європейського суду з прав людини... Оскаржуйте незаконність проведення самих перевірок та їх результатів...