У Луцьку відбулася перша гендерна медіа-кав’ярня, темою для обговорення якої стала проблема торгівлі людьми крізь призму окремих людських доль – чоловіків, жінок і дітей. Її учасниками стали представники громадських організацій, правоохоронних органів, обласного центру зайнятості, освітніх закладів і журналісти.

Як зазначила голова ВОГО “Гендерний центр” Оксана Ярош, ця проблематика обрана недаремно, адже 19 червня цього року Держдепартамент США виголосив доповідь про торгівлю людьми, у якій, зокрема, йдеться: “Україна є країною походження, транзиту та поступово стає країною призначення для чоловіків, жінок і дітей, яких піддають примусовій праці та сексуальній експлуатації. Українці стають жертвами торгівлі людьми в Україні, а також в Росії, Польщі, Іраку, Іспанії, Туреччині, Кіпрі, в Сейшельській республіці, Португалії, Чеській республіці, Ізраїлі, Італії, Об’єднаних Арабських Еміратах, Чорногорії, Великобританії, Казахстані та Тунісі. Громадяни іноземних країн, включаючи Молдову, Узбекистан, Пакистан, Камерун та Азербайджан, піддавалися в Україні примусовій праці. Найбільш уразливими до торгівлі людьми є українці, які проживають у сільській місцевості з обмеженим доступом до працевлаштування. Українські вербувальники часто застосовують до них насильство, обман та боргову кабалу. Жертв торгівлі людьми з метою примусової праці експлуатували у сфері будівництва, сільського господарства, промисловості, домашньої роботи, лісозаготівлі, догляду за дітьми та жебрацтва. Діти у дитячих будинках та кризових центрах залишалися уразливими до торгівлі людьми на території України”.

Громадські організації України, які займаються протидією торгівлі людьми, стверджують, що факти торгівлі українцями за кордоном і в межах України непоодинокі. Зокрема, експерт Херсонської обласної громадської організації «Успішна жінка» Олена Микитась розповіла про ті факти, з якими довелося зіткнутися безпосередньо їй і її колегам, а саме - нелюдськими умовами проживання мешканців Молдови (47 заробітчан змушені були тулитися в хлівах-бараках і їсти з відер). “Я досі не розумію, як таке може відбуватися в 21 столітті”, - зазначила пані Олена.

Волинь як прикордонна територія також “відзначилася” фактами торгівлі людьми Зокрема, відома історія вербування волинських дівчат у сексіндустрію за сприяння консульства Польщі на Волині. 

Незважаючи на невтішний стан справ, Міжнародна координаційна рада з протидії торгівлі людьми, яка нині діє при Міністерстві соцпраці, востаннє проводила засідання в 2010 році. Щоправда, тепер створені регіональні ради з питань протидії торгівлі людьми. 

Віктор Вальчук, голова правління правозахисної організації “Велес”, зазначає, що злочини щодо торгівлі людьми надзвичайно важко доводити, оскільки адвокати перекваліфіковують злочин зі Ст. 149 Кримінального Кодексу, яка передбачає позбавлення волі на 15 років, у будь-яку іншу, або загалом на Трудовий Кодекс (особливо, якщо рабство стосується дітей). 

Іншою причиною, яка перешкоджає виявленню злочинів, пов’язаних із торгівлею людьми, є відсутність звернень громадян. За словами старшого оперуповноваженого відділу боротьби з торгівлею людьми УМВС у Волинській області Віктора Кравчука, “люди або не знають, що щодо них вчинено такий злочин, або не довіряють і звертаються за консультацією до інших структур, або бояться”. Крім того, якщо жінок легше кваліфікувати потерпілими (зазвичай вони потрапляють у сексуальне рабство, що можна довести), то чоловіків, які потрапляють у трудове рабство, дуже важко. У зв’язку з цим у 2013 році на Волині порушено лише одну справу за Ст. 149 ККУ. 

Оскільки причиною рабства часто є непрацевлаштованість українців, особливо мешканців сіл, то альтернативою йому, на думку Віктора Вальчука, може стати зелений туризм. Такої ж думки і начальник відділу організації профорієнтації Волинського обласного центру зайнятості Наталія Балакіна.

Безперечно, заборонити українцям виїжджати за кордон неможливо, проте кожен, хто вирушає у пошуках кращих заробітків, повинен чітко знати, куди їде, проконсультуватися в правохоронних органів, чи фірма має ліцензію на працевлаштування, зробити копії паспортів і договору для своїх рідних, знати телефони гарячих ліній консульств і організацій і обов’язково домовитися з близькими про слово-пароль, за допомогою якого вони зможуть подати сигнал про небезпеку.

Захід відбувся в рамках проекту ВОГО «Волинський прес-клуб» і ВОГО «Гендерний центр» «Гендерна абетка для волинських медіа», підтриманого “Українським медійним проектом” (У-Медіа), що реалізовується Міжнародною організацією Інтерньюз в Україні за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку