16 травня 2013 року у Києві відбувся круглий стіл «Реформування системи соціальних послуг: проблеми та перспективи» за участю представників державного та неурядового сектору.

Якщо спитати у фахівців, які займаються наданням соціальних послуг особам, що потрапили в складні життєві обставини, то всі підтвердять, що в Україні активно проходить реформа системи надання соціальних послуг. Базовими документами для цієї реформи є Закон України «Про соціальні послуги» та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2012 р. № 556-р «Про стратегію реформування системи соціальних послуг». Але чи вдається державним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування «модернізувати наявну інфраструктуру соціальних послуг та створити конкурентний ринок зазначених послуг шляхом впровадження механізму стимулювання суб’єктів, що надають соціальні послуги, до постійного підвищення рівня якості таких послуг» (завдання Стратегії реформування) та «створити для суб’єктів, що надають соціальні послуги, рівні умови на ринку таких послуг» (принципи реалізації Стратегії реформування)?. Як відбувається взагалі ця реформа та чи не маємо ми справу з ситуацією, коли держава «делегує повноваження» без «делегування коштів».

Зазначені питання були обговорені на круглому столі «Реформування системи соціальних послуг: проблеми та перспективи» який відбувся у Києві 16 травня 2013року.

Основною метою заходу було обговорення перспектив процесу реформування та роздержавлення системи соціальних послуг та  проблем щодо фінансового забезпечення надання соціальних послуг уразливим групам.

Захід було організовано за участю Міністерства соціальної політики України, Комітету з питань формування державної політики у сфері надання соціальних послуг людям похилого віку, інвалідам, бездомним громадянам, іншим соціально вразливим верствам населення, Комітету з питань формування державної політики щодо забезпечення державних соціальних стандартів Громадської ради при Міністерстві соціальної політики, Центром перспективних соціальних досліджень Мінсоцполітики та НАН України.

Круглий стіл проводився в рамках проекту ВБФ Коаліція ВІЛ-сервісних організацій «Посилення спроможності громадянського суспільства здійснювати громадський контроль за державним фінансуванням та реформуванням системи соціальних послуг для забезпечення сталості системи комплексних послуг з профілактики та лікування ВІЛ/СНІДу, догляду і підтримки» за підтримки ВБО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ» за кошти Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією.

Круглий стіл став своєрідним підсумком низки заходів, які проводились в рамках діяльності відповідних Комітетів Громадської ради при Мінсоцполітики та Кооринаційно-експертної ради з питань соціальної політики Центру перспективних соціальних досліджень. Заходи були спрямовані на вироблення спільного бачення недержавних учасників ринку соціальних послуг щодо того, як повинна розвиватися система соціальних послуг в Україні, яким чином забезпечити реальне створення ринку соціальних послуг, та як забезпечити право отримувача послуг обирати «установу та заклад, а також форму соціального обслуговування» як це передбачено ЗУ «Про соціальні послуги».

В засіданні круглого столу прийняли участь всеукраїнські та міжнародні благодійні організації, такі як Міжнародний благодійний фонд «Карітас-Україна», ВБФ «Джойнт», Всеукраїнське громадське об’єднання «Коаліція захисту прав інвалідів та осіб з інтелектуальною недостатністю», ВБФ «Коаліція ВІЛ-сервісних організацій», ВБО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ»,  ВГО «Інститут соціальної політики», «Український форум благодійників», Міжнародна громадська організація «LHSI», ВГО «Народний контроль» інші всеукраїнські об’єднання та організації. Важливий внесок в процес реформування системи соціальних послуг в Україні роблять міжнародні організації, які надають технічну допомогу на замовлення Уряду України. Тому важливо, що учасники круглого столу змогли ознайомитись з баченням цілей реформи та діяльністю  в цій сфері таких організацій та міжнародних проектів як Програма розвитку ООН (UNDP), Дитячого фонду ООН (UNICEF), Управління ООН зі злочинності та наркотиків (UNODC), Проекту Європейського Союзу «Підтримка розвитку системи соціальних послуг в Україні» що здійснюється урядами України та Франції, Проекту USAID «Покращення послуг у сфері ВІЛ/СНІД серед представників груп найвищого ризику в Україні».

Соціальні послуги є складовою загальної системи соціального захисту та соціального забезпечення населення, яка ґрунтується на конституційних правах. Соціальні послуги дуже важливі для забезпечення допомоги людям що потрапили в складні життєві умови та не можуть самостійно вийти з цього стану. Також надання соціальних послуг є дуже важливим компонентом з протидії епідемії соціально-небезпечних хвороб, таких як туберкульоз, ВІЛ/СНІД, наркозалежність тощо.

Система соціальних послуг є відносно новою та невеликою в порівнянні з іншими складовими системи соціального захисту та забезпечення (як наприклад, система пенсійного забезпечення, працевлаштування, медичної допомоги тощо). Саме тому, поки що не вироблені принципи бюджетного фінансування системи соціальних послуг, як на державному, так і на місцевому рівнях.

Ірина Тарабукіна, директор Департаменту соціальних послуг, Міністерства соціальної політики в своїй доповіді зазначила, що круглий стіл проводиться своєчасно, тому що тільки об’єднуючи зусилля Міністерства, недержавних організацій, міжнародних проектів можливо реально здійснити ці досить важливі реформи. Було зазначено, що Міністерство соціальної політики активно реалізує План заходів на 2013-2016 роки щодо реалізації Стратегії реформування системи надання соціальних послуг, який було затверджено Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 р. за № 208-р.

Для відпрацювання механізмів фінансування соціальних послуг на місцевому рівні, впродовж 2012 року в пілотних регіонах України проводились проекти з надання окремих соціальних послуг. Для фінансування соціальних послуг недержавних надавачів використовувався механізм соціального замовлення, який передбачено Законом України «Про соціальні послуги». Впродовж пілотного проекту закуповувались такі соціальні послуги як соціальне таксі та забезпечення гарячими обідами. Було витрачено 160 000 грн. та забезпечено послугами 300 осіб.

Для функціонування системи соціальних послуг розробляються та проходять громадське обговорення стандарти соціальних послуг. Планується внесення змін та доповнень до «Переліку соціальних послуг, що надаються особам, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати», що було затверджено Наказом Міністерства соціальної політики від 03.09.2012 р. № 537.

Важливим для закупівлі за бюджетні кошти соціальних послуг, які надають недержавні надавачі стало затвердження Постановою КМУ від 29 квітня2013 р № 324. «Порядок здійснення соціального замовлення за рахунок бюджетних коштів». Але, на превеликий жаль досить часто процес реформування системи соціальних послуг гальмується позицією Міністерства фінансів України та проблемами з удосконаленням законодавства у разі, якщо це стосується питань фінансування соціальних послуг.

Наприклад, передбачалося разом із впровадженням Порядку здійснення соціального замовлення внести зміни до Закону України «Про здійснення державних закупівель» та вивести «соціальні послуги» з під дії цього Закону. Але Порядок прийняли, а зміни не внесли. Тому зараз, начебто корисний для розвитку ринку соціальних послуг документ, вводить регуляторні обмеження для недержавних надавачів соціальних послуг та суперечить діючому законодавству. Якщо, відповідно до ЗУ «Про здійснення державних закупівель» конкурси на закупівлю послуг не потрібно проводити, «за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень», то Порядок виключно для недержавних надавачів соціальних послуг зобов’язує їх проводити конкурси на суми менші ніж 100 000 грн. У разі коли вартість закупівлі соціальних послуг дорівнює або перевищує цю суму, соціальне замовлення здійснюється відповідно до ЗУ «Про здійснення державних закупівель». Таким чином, Порядок перешкоджає організаціям, що багато років надають соціальні послуги на регіональному рівні, отримувати цільове фінансування на свою діяльність.

Крім того, на відміну від Закону України «Про соціальні послуги» в якому закріплено, що фінансування соціальних послуг здійснюється за рахунок державного та місцевого бюджетів, Порядок передбачає лише фінансування за рахунок місцевих бюджетів. Таким чином Порядок, як підзаконний акт вносить обмеження в дію двох Законів України.

Система соціальних послуг має на меті надання допомоги особам, які опинились в складних життєвих обставинах, для їх подолання. І посилення потенціалу недержавних організацій за рахунок отримання бюджетних коштів для надання соціальних послуг – це побічний ефект, але не мета системи соціальних послуг. Але забезпечити розвиток системи соціальних послуг без переформатування фінансових потоків буде неможливо.

Центром перспективних соціальних досліджень було представлено презентацію щодо механізму моніторингу, контролю та оцінювання соціальних послух на рівні громади, регіону та національному рівні, складеного на підставі чинного законодавства. Виходячи із матеріалів презентації, учасники круглого столу ще раз впевнилися щодо необхідності корінним чином зменшити адміністрування соціальних послуг та крокувати в напряму їх роздержавлення.

Недосконалість існуючого законодавства у сфері соціальних послуг учасники відмітили на прикладі застосування «Методичних рекомендаціях визначення потреб населення адміністративно-територіальних одиниць у соціальних послугах», що прийнято Наказом Мінсоцполітики від 15.10.2012 року. за № 648

Досвід застосування цієї методики на регіональному рівні показав, що Методика визначає потреби в послугах (відповідно до Переліку соціальних послуг), але Головні управління праці та соціального захисту та Територіальні центри соціального обслуговування, які є активним учасником визначення потреб, не мають в своїх функціях надання значної кількості послуг які включені в Перелік. Це вносить певні проблеми у визначенні реальної ситуації з потребами в соціальних послугах.

На круглому столі постійно обговорювалось питання перехідного періоду в процесі реформування системи соціальних послуг. Якщо зараз законодавство щодо соціальних послуг, особливо в частині фінансування, не відповідає завданням Стратегії реформування системи соціальних послуг, необхідно зазначити перехідний період на протязі якого будуть поступово впроваджуватися нові форми фінансування, можливо по окремим послугам та цільовим групам.

Учасники зазначили необхідність координації дій різних міжнародних проектів та програм, які займаються реформуванням системи надання соціальних послуг. Цю функцію може взяти на себе Громадська рада при Міністерстві соціальної політики, до якої входять організації, що надають соціальні послуги та багато років приймають участь у процесі розвитку системи надання соціальних послуг.

Впродовж дискусії обговорювалась необхідність внесення змін та доповнень до Законів України «Про громадські об’єднання» та «Про благодійну діяльність та благодійні організації». Без внесення змін в ці закони неможлива участь благодійних організацій у закупівлі соціальних послуг. Неодноразово також наголошувалась необхідність внесення змін до Бюджетного Кодексу України щодо фінансування програм з надання соціальних послуг.

Проблема надання соціальних послуг корінним чином пов’язана з іншими проблемами соціальної політики, такими як громіздкі системи соціальних пільг та дотацій, прожитковий мінімум, який не переглядався вже 13 років, тощо. Всі ці питання включені в план дій Громадської ради при Міністерстві соціальної політики та будуть відпрацьовуватися недержавними організаціями разом з органом центральної виконавчої влади (Мінсоцполітики).

Як зазначила радник Міністра соціальної політики Олена Саєнко, всі питання, які обговорювалися на круглому столі необхідно підготувати в конкретні законодавчі пропозиції. Ці документи будуть внесені на розгляд Міністра, який завжди підтримує громадськість в прагненнях по спільному вирішенню гострих соціальних проблем. Також вона зазначила, що важливим чинником реформ є розвиток громадського контролю над діями влади та конкретними результатами реформ. Без цієї співпраці, соціальна політика України буде залишатися неефективною.