Сприяння розвитку особистості та громади — справа не з легких. Багато зі сказаного та зробленого в ім’я розвитку було марним або навіть шкідливим. Головною причиною цього є нехтування закономірностями та правилами об’єктивної реальності. Як і в геометрії, в основу теорії покладені фундаментальні усталені поняття, а тому знання принципів, яким повинні підпорядковуватись наші дії в царині розвитку — першочергове завдання.

Принцип — це твердження, що відображає основоположну істину. Воно описує природу речей; вказує на їхні істотні властивості; говорить про те, що працює, а що ні; що потрібно враховувати і чим можна знехтувати.

Підхід, що опирається на принципи передбачає постійний пошук відповідей на питання: чого ми намагаємось досягти? що потрібно для успішного розвитку? Порівнюючи власні плани і дії з відомими принципами розвитку, ми можемо безперервно вдосконалювати свою діяльність.

Пропонуємо вашій увазі шістнадцять принципів, керуючись якими ви зможете уникнути поширених помилок і здійснювати заходи з розвитку своєї громади більш ефективно.

1. Люди здатні змінювати світ

Перетворення є фундаментальною особливістю розвитку. Відомо, що людина — потужне джерело змін. Як єдина родина ми всі живемо в системі тісних взаємозв’язків із іншими людьми, природою та духовним світом. Ініційовані нами перетворення можуть покласти початок змінам світового масштабу. Як кажуть: «Було б бажання, а спосіб завжди знайдеться».

Застосувати цей принцип на практиці означає відійти від поведінки пасивного реципієнта і «увійти в історію». Перехід від пасивної форми поведінки до активної починається у свідомості. Сусіди, які відчувають незручності від того, що в їхньому районі нагромаджується сміття — хороший приклад змін. Коли вони вирішують проблему брудних вулиць і запущених подвір'їв, то одночасно змінюють свій внутрішній світ, інших людей та довкілля.

«Увійти в історію» означає реалізувати свій творчий потенціал, змінитись на краще самому і змінити світ. Це процес творення, до якого людей закликає їхня природа.

2. Розвиток починається зсередини

Процес розвитку людини та громади розпочинається з окремої особи, взаємовідносин між людьми, сім'ї, організації, спільноти або нації.

Якщо людина прагне змін, ніщо і ніхто не може її зупинити. Аутсайдери можуть лише допомагати або давати поради, але в кінцевому рахунку карт-бланш буде у того, хто вирішуватиме, що добре, а що погано, яким шляхом іти і що робити.

Цей процес подібний до того, як дитина вчиться їздити на велосипеді. Вона навчиться лише тоді, коли вирішить, що сама цього хоче. Зовнішня допомога потрібна тільки щоб підтримати дитину в її починаннях.

Аналогічна справа з алко- та наркозалежними. Вони не зупиняться, поки не усвідомлять, що справді потребують змін.

Так само і з людьми, які прагнуть опанувати нові способи життя, щоб змінити свій світ, — вони повинні самі стати рушієм змін, якщо хочуть досягнути стабільності та ефективного результату.

3. Відновлення — необхідна складова розвитку

Відновлення після невдач і заміна руйнівних думок та поведінки на життєздатні — невід’ємна частина розвитку.

Так, щасливі сім’ї та міцна дружба неодноразово були зруйновані через те, що люди не довіряли одне одному, не змогли діяти разом, спілкуватись без ворожості, утриматись від пліток, взаємних принижень, докорів.

Чи не пора зупинитись й усвідомити, що коли люди надміру обережні і не довіряють одне одному, їхня сила волі паралізована? Не можна будувати своє життя і стосунки з іншими людьми на ґрунті образ, невдач та нерозумної поведінки. Необхідно зрозуміти, що тягар минулого повинен залишитись позаду, інакше ми не зможемо жити й працювати на повну силу.  

Справедливе ставлення до людей лікує старі рани.

4. Бути справедливим — непорушне правило

До кожного слід ставитись з повагою, незалежно від соціального статусу людини, її статі, раси, віку, культури, релігії та інших характеристик. Це означає, що люди повинні мати рівний доступ до участі у процесі громадського розвитку і отримувати користь від нього.

Якщо те, що ми робимо для розвитку людини та громади не підкріплюється справедливістю, то нашу працю не можна вважати розвитком.

5. Немає бачення, немає розвитку

Бачення власного майбутнього та нового стабільного світу — ось що здатне активізувати наш прихований потенціал. Там, де немає бачення, не може бути розвитку.

Коли люди створюють нову організацію або спільноту, то залежно від реальних потреб встановлюють мету, цілі та шляхи їх реалізації. Якщо вони не бачать, куди прямують, не розуміють, навіщо це роблять, то просто тупцюватимуть на одному місці.

Коли люди об’єднуються, щоб поліпшити своє життя, окрім бажання, їм також слід мати бачення того, що вони хочуть змінити і чого досягти. Якщо бачення є, вони зможуть змінити світ навколо себе.

Допомогти людям побачити краще і стабільніше майбутнє, до якого слід іти — важлива складова розвитку. Якщо такого бачення немає, розвиток неможливий. 

Наступні принципи розвитку - за тиждень на порталі ГУРТ.

Переклад: Анастасія Фінюк

Редагування: Дарина Стремецька

Джерело: http://ced.org.ua/eng/