bg-img bg-img bg-img
Увiйти в ГУРТ
Забули пароль?

Ще не з нами? Зареєструйтесь зараз

Зростання соціального підприємництва у Норвегії
13.11.2012

Хоча поняття «соціальне підприємництво» невідоме багатьом норвежцям, однак це бізнес, який швидко розвивається. Одним з головних завдань соціального підприємництва є застосування принципів підприємництва для досягнення соціальних змін.

Саме це стосується Унні Бет Секесетер, однієї з відданих норвезьких соціальних підприємців. Якось подорожуючи Індією вона зустріла жінку на ім’я Харіян, яка брала тоді участь у програмі мікрофінансування від Організації молодих людей-християн (ОМЛХ).

Незважаючи на те, що Харіян належала до найнижчої касти, їй вдалося із двірнички стати власницею магазину, використовуючи лише власні заощадження та мікропозики від програми ОМЛХ. Крім опанування за допомогою цієї програми бізнес-навичок,  вона змогла віддати свого сина до медичного коледжу.

«Я одразу ж вирішила, що це саме те, чим я хочу займатися. Я обрала нове заняття і закінчила курси з розвитку. Я працюю у цій сфері з 1996 року, мій проект став початком ширшого проекту «Мікрофінансування Норвегії» (МФН). Прибутки невеликі, але вони варті того. Винагородою є зміни у людях, з якими ти працював. Світ – це дещо більше, ніж тільки гроші», - каже вона.

МФН забезпечує позиками людей, які не можуть дістати позику деінде. Вартість позики коливається від 300 до 30000 доларів США. Деякі люди беруть кілька позик, виплачуючи почергово одну за одною, допоки  зможуть самостійно справлятися.

Але мікропозика є лише однією з тих речей, які необхідні  для створення справи. Існують також навчання та тренінги, які дуже важливі. Ось чому усі позичальники повинні пройти загальну програму тренінгів. «Інакше це буде нерозумно», - каже Секесетер.

Протягом вже кількох років вона є ініціатором великої кількості успішних людей, серед яких є навіть колишній злочинець, який розпочав бізнес і невдовзі на нього працювало кілька людей. Сьогодні його бізнес має місячний оборот у 25 000 доларів США. Саме такі історії мотивують і керують Секесетер.

«Люди, які звикли використовувати свої власні ресурси, роблять ті речі, з яких інші виносять користь,  надаючи їм можливість відновити свою гідність та зрозуміти, хто вони такі», - пояснює вона.

І хоча те, чим займається Секесетер, не є унікальним явищем у Норвегії, соціальне підприємництво безсумнівно тут розвинуте.

«Ферд ЕС», провідна норвезька компанія, має окремий відділ соціального підприємництва. Його завданням є «визначати та робити інвестиції у компанії з необхідним потенціалом для того, щоб досягти значних соціальних змін та забезпечити тривалу корисність і залишити по собі чіткий слід». 

Власник компанії, Йоганн Андерсен, особисто залучений до цієї діяльності і часто виступає представником відділу. Нещодавно він відвідав «Вельфердскоференс», конференцію з питань вільного соціального підприємництва. Багато керівників «Ферд» також залучені до соціального підприємництва, а деякі навіть засідають у раді з підтримки підприємництва у компанії.

Зацікавлення Андерсена у соціальному підприємництві почалася у Давосі (Швейцарія), де він випадково зустрівся зі Скотсменом, у якого була ідея організації спеціального Світового кубку з футболу, де всі учасники були б бездомними. В той час Андерсен вважав неможливим здійснити цей задум. Сьогодні це вже щорічна подія.

«Ферд» підтримує  численні підприємства та організації, які сприяють соціальним змінам у різних формах. Наприклад, програма «Трівіудпрограмет» була спроектована для підвищення фізичної активності на шкільному подвір’і. Крім явної користі для здоров’я, школи, що застосували програму, помітили значне падіння хуліганства. Фінансова підтримка компанії зіграла ключову роль у швидкому розвитку програми та застосуванні її на практиці.

Іншим прикладом соціального підприємництва є «Форскерфабрікен» - програма, спроекто­вана для того, щоб залучити школярів до участі у наукових та дослідницьких заняттях у їхній вільний час.  Один випадок, яким Андерсен особливо пишається, є історія 14-річної дівчинки, яка хотіла стати моделлю. Але після відвідування дослідницьких занять у «Форскерфабрікен» вона вирішила обрати професію біохіміка. Ганн Фінстад, менеджер «Форскерфабрікен», є першим норвежцем, який став членом Ашоки, міжнародної мережі соціальних підприємств та найбільш престижних організацій у цій галузі.

На конференції «Вельфердскоференс» колишній олімпійський бігун на ковзанах Йоганн Олав Косс був нагороджений медаллю Короля Норвегії за його міжнародну підтримку бідних дітей. Косс створив організацію «Право на гру», яка сприяє розвитку, здоров’ю, благополуччю та взаєморозумінню між дітьми через спорт та ігриМетод окупився і Косс сподівається, що підтримка співпраці та взаємоповаги між дітьми матиме ще кращі наслідки протягом тривалого часу.

Джерело: www.theepochtimes.com/

Переклад: Павло Мальон

Редагування: Надія Самуляк

Коментарі

Катерина Деменнікова   4391 день тому   #  

Цікавий матеріал! Дякую!

  •   Пiдписатися на новi
Сумщенко Ірина   4390 днів тому   #  

Матеріал надзвичайно важливий!!!Бо наявність соціального підприємництва - це рішучий крок вперед, до економічного розвитку на будь-якої території!!Нам залишається мріяти і думати, як це зробити на Україні, в наших селах та містечках.

  •   Пiдписатися на новi
Василь Назарук   4389 днів тому   #  

Зростання кількості успішних практик соціального підприємництва спонукатиме наших громадян розвивати свої ідеї зі створення соціального підприємства. Гарний приклад - найкращий мотиваційний фактор.

  •   Пiдписатися на новi
Олександр Вінніков   4389 днів тому   #  

Нашим селам потрібні для цього мікрофінансові установи, якими можуть бути і гром. організації (цікавий досвід уже є в Криму, Львівській, Херсонській та деяких інших областях). А то якось асиметрично: в штаті Нью-Йорк, скажімо, якщо ефективна ставка кредиту (комісії, страховки, приховані проценти тощо) перевищують 40% річних, застосовується закон RICO (колективна кримінальна відповідальність усіх осіб, пов'язаних із racketeer influenced corrupted organizations), і років на 15-20 сядуть навіть "прості касири". А в Україні такі ставки - "звичайна ділова практика", і навіть великі підприємства мусять позичати на таких умовах. Інша річ, що повертають ці кредити або ні залежно від міцності політичного "даху" :-)

  •   Пiдписатися на новi
Сумщенко Ірина   4389 днів тому   #  

Дісно, Ви праві! Для розвитку в Україні соціального підприємництва потрібне законодавче підгрунття! Українське суспільство ще осмислює лише свої можливості щодо власної участі у законотворенні, нажаль...

  •   Пiдписатися на новi
Олександр Вінніков   4389 днів тому   #  

Про закони в Україні можна говорити довго, краще користуватися тими можливостями, які вже є. Наприклад, позики безпроцентні або не вище облікової ставки НБУ (наразі 7,75%) можуть надавати із власних коштів будь-які юридичні особи, це не фінансова послуга і ліцензія для цього не потрібна (Розпорядження Держкомфінпослуг № 5555 від 31.03.2006 р.). Звичайно, є певні ознаки бюрократичної маячні і в цій сфері, давно врегульованій ще римським правом, але я згадував досвід саме тих організацій, які не витрачають сили на нові закони

  •   Пiдписатися на новi
Ірина Кононова   4389 днів тому   #  

Скажите, чтобы напечатать этот материал в общественной газете нужно указывать первоисточник или ссылаться на Гурт?

  •   Пiдписатися на новi
Євгенія Кравченко   4388 днів тому   #  

І першоджерело і ГУРТ.
Пані Ірино, Ви можете зробити наступним чином.
У першому реченні згадати першоджерело: Хоча поняття «соціальне підприємництво» невідоме багатьом норвежцям, однак це бізнес, який швидко розвивається, - пише The Epoch Times.

А вкцінці статті вказати: Джерело: РЦ ГУРТ https://gurt.org.ua/

  •   Пiдписатися на новi
  •   Пiдписатися на новi



Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.