Унікальний центр творчого розвитку дітей «Радуга», створений силами ентузіастів з колективного підприємства «Кінотеатр імені Старостіна», працює в Одесі вже більше 7 років. Сотні дітей віком від 1,5 до 15, в тому числі таких, що мають вроджені хвороби, мають можливість розкрити тут свої здібності: навчаються малюванню, логіці, математиці, декоративно-прикладному мистецтву, проводять виставки і свята, ставлять вистави, на які традиційно збираються повні зали глядачів.

Малюки займаються у школі раннього розвитку і дошкільного навчання. Учні «Радуги» - лауреати численних творчих фестивалів і конкурсів, а сам центр має безліч подяк і грамот за плідну і благородну працю. Діти, що мають серйозні проблеми зі здоров’ям, займаються в центрі безкоштовно.

Власними коштами та за допомогою батьків центр придбав все необхідне обладнання для занять з дітьми і творчої роботи: меблі, учбове і наочне приладдя, інструменти, мольберти, шафи, комп’ютери, сценічне обладнання, величезну кількість театральних костюмів і декорацій. Силами і коштами центру і просто небайдужих громадян було приведено в рабочий стан колись напівзруйноване приміщення кінотеатру ім. Старостіна (вул. Акад.Воробйова, 26)

Однак несподівано на сесії Одеської міської ради в жовтні 2008 року було прийнято рішення про створення нового комерційного культурного центру «Слободка», який нібито розширить асортимент надаваних громадянам освітніх послуг. При ознайомленні депутатів з проектом стало зрозуміло, про які послуги йдеться: сауни, солярії, нічні клуби, гральні автомати, бари, кегельбани тощо. Але ні слова про дітей. Проект викликав бурхливе обговорення, і при його прийнятті більшість цих «культурних послуг», які власне і планував надавати новий заклад, було з переліку прибрано, і навіть додано пункт про заняття з дітьми. Рішення було прийнято депутатами з перевагою в один голос. Адресою центра було вказано… вул. Академіка Воробйова, 26!

Директор новоствореного «культурного закладу» Тетяна Случанська швиденько вручила керівництву «Радуги» вимогу про звільнення приміщення кінотеатру. Тобто – про викидання дітей і майна центра просто на вулицю. Побачивши обурення директора «Радуги» Алли Вікторівни Ліханіної, вона вирішила піти іншим шляхом, і повідомила, що пільгова оренда, яку досі надавав «Радузі» міськвиконком, з січня 2009 року закінчується, а нова орендна плата буде складати близько 200 тисяч гривен на місяць (Причому така здирницька орендна плата буде тільки для «Радуги» - КЦ «Слободка» отримає кінотеатр в безкоштовне користування). Щоб розвіяти усі сумніви, у приміщенні кінотеатру пообіцяли відімкнути всі комунальні послуги.

У відповідь на звернення колективу «Радуги» до мера Едуарда Гурвіца (від 11.11.2008, № 95) було отримано відписку від 01.12.2008 за підписом заступника мера Тетяни Фідірко, в якій повідомлялося, що рішенням міської ради за вказаною адресою було створено комунальне підприємство «Культурний центр «Слободка». І все. Жодного натяку про те, що планує мерія зробити з 250 дітьми, яких викидає за двері разом з «невигідним» творчим центром.

3 лютого Тетяна Случанська під’їхала до центру «Радуга» вже у супроводі «групи підтримки» з підконтрольної міській владі організації «Свободная Одесса». Молодики почали висаджувати двері і ламати замки, а при появі міліції схопилися за мобільні телефони. Отримавши «інструктаж», вони почали переговори з правоохоронцями, після чого було складено протокол і міліція покинула місце події, запропонувавши викладачам «Радуги» подати на мерію в суд.

7 лютого за закликом директора «Радуги» Алли Ліханіної відбулися збори батьків, чиї діти відвідують центр, і всіх небайдужих громадян. Перед залом з’явилися і представники міської влади, зокрема вищезгадана Тетяна Фідірко (перед виступом якої люди просто встали і вийшли на вулицю, не бажаючи слухати) і депутати міської ради Ігор Марков і Світлана Фабрикант, які вибачалися за те, що депутати «зачастую не знают, что кроется за принятыми ими решениями», і закликали створити робочу групу для залагодження конфлікту. Дивно, до речі, наскільки цинічно пані та панове народні обранці спочатку заганяють своім голосуванням дітей у глухий кут, а потім використовують створену власноруч ганебну ситуацію для самореклами, вдаючи з себе «рятівників поневолених».

Але особливо обурено батьки учнів зустріли Геннадія Сиротіна, голову громадської організації «Любимый город», яка нібито займається створенням того самого КЦ «Слободка» . Не зважаючи на численні обіцянки пана Геннадія щодо безхмарного майбутнього дітей «Радуги», присутні у залі батьки відверто освистали його промову.

Пан Геннадій до речі сам позиціонує свою організацію як «посередника між міською владою і громадянами». Віддячуючи за можлівість бути «посередником», організація регулярно бере участь у замовних акціях проти опонентів чинного мера Едуарда Гурвіца, а спонсорують її благодійні заходи бізнесмени, наближені до міської влади. «Любимый город», створений у липні 2008 року зі статутним фондом 5 тисяч гривень, зручно розташувався у солідному офісі в двох кварталах від Дерибасівської і рекламується на численних лайтбоксах в історичному центрі міста.

Що надалі буде з дитячим центром «Радуга», залежить від міської влади. Чи вдасться робочій групі, яку вирішили створити учасники зборів, вплинути на мера і зупинити дію рішення міськради, чи то хоча б добитися, щоб КЦ «Слободка» було виділено інше приміщення (яких, до речі, в місті багато, тільки їм потрібен належний ремонт) – поки невідомо.

Керівництво центру направило листа з проханням про підтримку до Голови Наглядової ради благодійного фонду «Україна-3000» Катерини Ющенко. Під листом підписалися десятки батьків, чиї діти відвідують «Радугу» і з радістю чекають кожного дня, проведеного в центрі.

Алла Ліханіна, директор Дитячого творчого центру «Радуга»: Ми не просимо продати чи віддати це приміщення нам – нехай воно й далі належить місту. Ми не просимо грошей з бюджету – ми самі знайшли спонсорів, громадян Одеси, яким не байдужа доля дітей нашого міста. В нас є колектив ентузіастів, які люблять дітей і вміють з ними працювати. Ми хочемо тільки одного: щоб наш центр міг продовжувати свою роботу. Дайте нам можливість створити для міста, для України справжній дитячий оазіс, де усі діти, незалежно від материального рівня їх батьків, будуть почуватися як вдома.