На блогозапис “Як стати відомим” відгукнулися в різний спосіб чимало організації, які висловили бажання розповісти про свою діяльність на сторінках порталу ГУРТ. Серед них - Медико-соціальний реабілітаційний центр "Дорога життя". Про діяльність Центру ГУРТ в форматі PRоГОну дізнавався в заступниці директора Ірини Рошкович.

ГУРТ: Пані Ірино, коли Центр розпочав діяльність?

3 жовтня 1999 року в Ужгороді відбулося відкриття Центру “Дорога життя”. «Дорога життя» – благодійна організація, яка займається комплексною реабілітацією дітей та молоді з обмеженими можливостями, здійснює соціальний захист прав, інтересів клієнтів та їх сімей.

ГУРТ: А кому належить ідея створення Центру?

Ідея належить активістам з Асоціації громадян міст-побратимів Корвалліс-Ужгород. Коли вони почали відвідувати Ужгород на початку 90-х років, то не бачили осіб , у тому числі й дітей, з особливими потребами на вулицях міста. І їх цікавило, де ж вони? За Радянських часів для дитини, яка народилася з проблемами розвитку, було два шляхи - інтернат або ж чотири стіни вдома. Центрів денної активності/зайнятості не було. Американці, вивчаючи цю проблему, у співпраці з громадською організацією "Оптиміст" (єдиної на той час громадської організації, яка займалась захистом прав людей з інвалідністю), Ужгородським міськвиконкомом та Ужгородською міською Радою ініціювали створення Центру "Дорога життя".

До речі, спершу установа також мала назву “Оптиміст”. Це вже згодом, коли Центр став на власні ноги, перейменувалася на “Дорогу життя”. Тепер саме під цією назвою Центр знають далеко за межами міста та області.

ГУРТ: А на що спрямована діяльність Центру “Дорога життя”?

Наша команда працює в дев’яти напрямках, а саме: раннє втручання, психолого-педагогічна реабілітація, абілітаційне навчання, соціальний супровід інклюзивного навчання, післяшкільна адаптація молоді з інтелектуальними проблемами, соціально-трудова реабілітація, медична реабілітація, психологічна підтримка та соціальний супровід сімей, а також захист прав дітей та молоді з особливими потребами. Послуги Центру - безкоштовні.

ГУРТ: А хто складає команду Центру?

Команда Центру мільтидисциплінарна, тобто працюють педагоги, психологи, логопеди, соціальні працівники, медичний персонал (лікарі, медсестри, масажисти, фізичні реабілітологи). Загалом - 35 осіб. Директор та заступник директора працюють на громадських засадах. Також є 5 волонтерів, які відвідують дітей у Центрі.

ГУРТ: Пані Олю, скількох діток зараз обслуговує Центр? Яка вікова категорія?

Центр охоплює своєю діяльністю практично всіх дітей з інвалідністю, що проживають в Ужгороді. Крім того, на базі Центру проходять курсову реабілітацію діти, що проживають в інших містах області. Ми обслуговуємо за різними програмами близько 250 сімей, в яких виховуються діти та молодь із обмеженими можливостями, вікова категорія від народження до 35 років. На щоденній основі Центр відвідує 63 дітей та молодих людей.

ГУРТ: Чи тяжко інтегрувати в суспільство дітей з обмеженими можливостями?

Звичайно є певні складнощі у питаннях інтеграції, але не через обмеження дітей, а через те, що є ще питання інфрастуктури і ставлення суспільства. Ми постійно працюємо над покращенням ставлення суспільства до дітей з особливими потребами, показуючи їхні можливості, досягнення і, однозначно, ставлення стає більш толерантним. Важливо, аби медична й соціальна допомога надавалася дітям-інвалідам якомога раніше, щоб у сім’ї займалися з малятами, котрі мають проблеми. Спільними зусиллями можна домогтися, наприклад, щоб дитину з синдромом Дауна взяли в звичайний садочок. Майбутнє – за інтеграцією людей з особливими потребами в суспільство. Важливо змінити світогляд людей, їхнє ставлення до інвалідів, а для самих інвалідів – робити все для покращення якості їхнього життя.

ГУРТ: Ви робите досить вагомий пласт роботи, який, впевнена, потребує й “вагомого” фінансування. Хто підтримує Центр фінансово?

Постійну фінансову допомогу надає Ужгородський міськвиконком, але ця допомога частково покриває видатки на заробітну плату працівників, комунальні послуги та транспортну програму Центру, адже ми забезпечуємо довіз дітей на щоденні заняття. Для підтримки своєї діяльності Центр намагається знаходити різні джерела фінансування. Вже було реалізовано проекти, які фінансувалися МФ “Відродження”, Фондом розвитку Карпатського Єврорегіону, Єврокомісією, Фондом “Україна 3000”. Крім того, активно намагаємося залучати спонсорські кошти, проводити благодійні акції (концерти, виставки-продажі, благодійні аукціони).

Загалом, фінансове забезпечення поточної діяльності - це одна з найбільших проблем, з якими зіштовхується Центр. Хоча і є постійна підтримка з боку місцевих органів влади, але не на 100 %, тому актуальним є питання фандрайзингу; інновації розвиваємо через проекти. Звертаємося до приватних підприємців, керівників підприємств. Є вже постійні спонсори Центру, є ті, які допомагають періодично, по можливості.

ГУРТ: На останок, про хороше. Що вже вдалося досягти Центру і які плани на майбутнє?

Слава Богу, хорошого чимало! Це і персональні історії успіху, і успіх Центру щодо формування моделі надання послуг із комплексної реабілітації сім'ям, у яких виховуються діти з особливими потребами.

За час існування Центру діти були інтегровані в заклади освіти (серед них є і діти, що знаходяться в інвалідних візочках). 15 дітей з інвалідністю відвідують ЗОШ №20, де 5 з них навчаються за загальноосвітньою програмою, а 10 за індивідуальною. Перший поверх школи пристосований до потреб дітей з обмеженими можливостями здоров’я.

Пишаємося тим, що в 2010 році при Свято-Преображенській греко-католицькій парафії м. Ужгорода було відкрито майстерні, де молодь з особливими потребами за допомогою соціальних працівників мають змогу проводити свій час та здобувати навички у працетерапії.Тут розміщено кілька майстерень – по виготовленню свічок, виробів з кераміки, вишивки бісером та ін.

Успіх - також співпраця Центу з Ужгородським Палацом дітей та юнацтва «ПАДІЮН», спортивно-хореографічною студією «Вікторія», коледжем мистецтв ім. А. Ерделі Закарпатського художнього інституту, завдяки яуій ми реалізовуємо програми інтеграції дітей та молоді з обмеженими можливостями здоров’я через культурно-мистецькі проекти.

А плани? Плани - невпинно працювати і продовжувати реалізовувати ряд програм, які сприятимуть інтеграції дітей і молоді з обмеженими можливостями здоров’я.

Читайте також:

Асоціація професійних підприємців: саморегулювання проти контролю держави