Не секрет, що українців зажди захоплювала воля – не одне сторіччя ми за неї боролися і продовжуємо боротися, можливо, не в таких масштабах як колись та все ж «полум’я не згасає». Ще більше українців манить усе те, що під грифом «вільно». Мабуть, через це велику популярність на теренах України здобула україномовна Вікіпедія, яка славиться як вільна енциклопедія.

Україномовна Вікіпедія займає друге місце в світі за темпами розвитку (відстає лише від китайців), 14 місце із 282 мовних розділів Вікіпедії – за кількістю статтей (у минулому році Україномовний розділ Вікіпедії відзначив створення 250 тис. статтей). Український сегмент енциклопедії налічує більше 1900 зареєстрованих користувачів.

У 2009 році для сприяння розвитку української Вікіпедії, була створена громадська організація «Вікімедіа Україна».

Про історію створення організації, її цілі, досягнення, слабкі та сильні сторони української Вікіпедії ГУРТу в рамках PRоГОну розповів виконавчий директор «Вікімедіа Україна» Юрій Пероганич.

 
Пане Юрію, як виникла громадська організація «Вікімедіа Україна»?

Традиційно вікіпедисти збираються на офлайнові Вікізустрічі, на яких знайомляться, обговорюють різні питання. На одній з таких Вікізустрічей, яка відбулася 1 березня 2009 року, я запропонував створити організацію. Не всі учасники підтримали цю ідею.

Не дивлячись на це, з кількома активістами ми відразу почали писати статут, який створювався як стаття в Вікіпедії, тому був відкритий до обговорення та редагування. Після цього ми зареєструвалися офіційно. Влітку того ж року нас визнав світовий «Фонд Вікімедіа», як їхнє відділення в Україні.

На що спрямована діяльність організації?

Популяризація Вікіпедії, залучення редакторів, ми прагнемо надати кожному можливість вільно створювати інформацію і знання, обмінюватися і мати доступ до них.

 

Як «Вікімедіа Україна» втілює в життя поставлені цілі?

Наша програма дій включає налагодження системи збору пожертв, популяризацію проектів через медіа, виступи з презентаціями та лекціями, випуск друкованих та електронних пам’яток і брошур, також організовуємо прес-конференції, презентуємо проекти на виставках, організовуємо Вікіконференції.

Крім того, розробляємо та лобіюємо ініціативи до закону про авторські права. Сучасне правове регулювання авторського права відстале від життя.

Основи його були закладені на початку 20 століття, коли ще не було інтернету і коли вартість копіювання не була такою дешевою. З появою інтернет технологій ціна створення копії і ціна її поширення значно знизилася.

Зокрема, в найрозвиненіших країнах світу (Німеччина та США) речі, створені за кошти платників податків, є надбанням суспільства і можуть вільно використовуватися та поширюватися. В нас це не практикується.

Наприклад, в Інтернеті за рахунок держбюджету створена база «Орфографічний словник України». Але цю інформацію перенести до Вікісловника ми не можемо, тому що вона захищена авторським правом. У нас навіть інформація, опублікована на сайті Кабінету Міністрів чи Президента України, не може вільно використовуватися.

Ми намагаємося привернути увагу до цієї проблеми в засобах масмедіа, надсилаємо листи до Комітету Верховної Ради України.

Обов’язок нашої організації – проведення конкурсів. Зараз триває конкурс, присвячений благодійності, який ми організували в співпраці з благодійним фондом, котрий для його проведення виділив нам грант у розмірі 5000 гривень.

Також ми організовуємо Вікіекспедиції, ініціаторами яких, зазвичай, є краєзнавці.

А скільки областей уже відвідали в рамках Вікіекспедиції?

Перша експедиція відбулася до Макарівського району. Ми об’їздили абсолютно всі села за 2 дні і зробили понад 1000 фотографій для ілюстрації статей. Наступна експедиція – до Коростенського району та м. Васильків. Найвіддаленіша з експедицій відбулася до Молдови. В рамках Вікіекспедицій ми плануємо співпрацю з інститутами туризму, в яких студентів направляють у краєзнавчі експедиції. Наша організація візьме на себе оплату проїзду і харчування.

Хто фінансує організацію?

Пожертви – це єдине джерело фінансування. Наша громадська організація не є комерційною і Вікіпедія – це не прибутковий сайт, там немає реклами. Пожертви збираються централізовано головним відділенням, а потім надаються нам у вигляді грантів, якщо ми запросимо і обґрунтуємо їхню необхідність. У минулому році ми отримали грант 6000 доларів від центрального віділення Вікімедіа, і ще один грант в розмірі 6000 євро від французького відділення (гроші було пожертвувано на проведення конкурсу «Французька осінь»).

Скільки коштів «Фонд Вікімедіа» залучив у 2011 році?

Таке дослідження ще не проводилось, але, наприклад, у 2010 році Фонд залучив 25000 доларів із території України, які пішли централізовано. А отримали – 6000 доларів. У 2011 році очікується, що сума буде не меншою, адже в світі було зібрано в 2010 році 16 млн. доларів, а в 2011 – 20 млн. доларів. Крім того, зростає відвідування.

З ким співпрацює «Вікімедіа Україна»?

Ми розвиваємо відносини з центральним та периферійними відділеннями фонду. Також співпрацюємо з галереями, бібліотеками, архівами та музеями. Зараз готуємо меморандум з Інститутом історії, вони випускають Енциклопедію історії України в електронному варіанті. Домовляємося про те, щоб вона вийшла не під копірайтом цього інституту, а під ліцензіями Вікіпедії, що дозволить вільно копіювати та поширювати ці знання.

У Канаді студентам заборонено готувати реферати з посиланням на Вікіпедію. Пане Юрію, українську Вікіпедію можна вважати надійним джерелом інформації?

Науковці інтенсивно використовують Вікіпедію, як основне джерело інформації. Як і будь-яка енциклопедія, Вікіпедія – це не первинне джерело, але під кожною статтею є посилання на деякі першоджерела. Можна вважати, що довіра до Вікіпедії ґрунтується на довірі до посилань на першоджерела.

Якщо говорити про якість, то в англомовній Вікіпедії, для прикладу, вона вже давно не стоїть під сумнівом. 6 років тому в Великобританії було проведено дослідження, яке показало, що число фактичних помилок в сотні навмання взятих статей з Вікіпедії та наукової енциклопедії Британіки було майже однакове.

До речі, Вікіпедією потрібно вміти користуватися, адже кожна стаття містить історію редагувань, що дозволяє переглянути всі попередні варіації. Енциклопедія містить статті про хвороби та лікарські препарати. На таких сторінках є попередження, що їх не можна використовувати як основне джерело інформації і що Вікіпедія в разі чого не несе відповідальності.

У чому сильні і слабкі сторони української Вікіпедії порівняно з іншими?

У чомусь ми сильні, в чомусь – слабкі. Якщо говорити про редагування Вікіпедії з території України, то 50% всіх редагувань – це редагування саме української Вікіпедії, 40% - редагування російської і 10% - інші. Вважаю нашою сильною стороною – вільний Інтернет, чим не можуть похвалитися в Китаї чи Білорусі.

З цієї причини сьогодні на 1000 людей, що розмовляють українською мовою, припадає 9 статей в українській Вікіпедії (для порівняння, в російській Вікіпедії на 1000 людей, що розмовляють російською, припадає лише 3 статті), якщо говорити не про кількість статей, а про інтенсивність їх збільшення, то ми в списку лідерів. Звісно, є й кращі показники: в поляків 17 статей на 1000 мовців, у норвежців – 70 статей, у естонців – 120.

Ми одна з небагатьох Вікіпедій, яка містить інформацію про всі населені пункти України, інше питання – наскільки ці статті якісні. Слабкі сторони – те, що Інтернет має мале проникнення на території України, зокрема в селах.

Пане Юрію, скільки редакторів налічує українська Вікіпедія?

Вікіпедію переглядає 2/3 всіх користувачів Інтернету в Україні (старше 15 років), тобто близько 15 млн. чоловік, які є активними користувачами мережі. З них – 10 млн. хоча би раз на місяць відвідують сайт Вікіпедія.

Число редакторів значно менше. Одне редагування протягом місяця робило близько 1800 осіб, (для порівняння, російську Вікіпедію редагують у десять разів більше). Якщо говорити про активних редакторів, 5 редагувань за місяць – близько 700, більше 100 редагувань - 180. За минулий рік було створено 101 тис. статей.

Які плани в команди «Вікімедіа Україна» на 2012 рік?

Плануємо зібрати більше коштів, об’їздити більше селищ у рамках Вікіекспедиції, залучити більше користувачів і редакторів. Крім цього, плануємо налагодити співпрацю з владними структурами, а також вишами і безпосередньо з викладачами, щоб студенти замість рефератів писали статті до Вікіпедії. 

Над матеріалом працювали: Тетяна Маринченко та Євгенія Кравченко.

У попередньому випуску PRоГОну ГУРТ писав про Асоціацію велосипедистів Києва. Детальніше читайте тут.

Матеріал підготовлено в рамках проекту "Назустріч високим стандартам журналістики в громадському секторі України", який здійснюється Ресурсним центром ГУРТ в партнерстві з Центром волонтеріату "Добра Воля" за фінансової підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.