Для більшості велосипед - це лише забава на вихідні, щоб покататися в парку. Рідко хто сприймає його як альтернативний засіб пересування по місту. Але, бачачи сучасну екологічну ситуацію, чи не варто замінити автомобіль на більш економний та корисний велосипед?

Можливо, велолюбителів в Україні стало б значно більше, якби для них були створені належні умови. На жаль, навіть столиця не може похвалитися наявністю розвиненої велосипедної інфраструктури. Якщо поглянути на велосипедну мапу Києва,



то кількість велосипедних парковок і доріжок викликає співчуття до тих, для кого велосипед є постійним засобом для пересування. Хоча не варто бути песимістами, адже певні зрушення в столиці все ж помітні. Про них (і не тільки) розповіла ГУРТу в рамках PRоГОну Ірина Бондаренко – координатор проектів Асоціації велосипедистів Києва.


Для прикладу, в 2010 році в Києві було відкрито першу велосипедну доріжку (всього їх у столиці дві), а вже в січні 2012 року в Дарницькому районі з’явився перший у столиці велосипедний світлофор (його розміщено на новозбудованій частині проспекту Григоренка, на перехресті з вулицею Здолбунівською).

                      ^{Новий "велосипедний" світлофор. Київ (Фото: Віктор Загреба)}

«Асоціація велосипедистів Києва долучилася до розробки транспортної частини Стратегії розвитку Києва до 2025 року. Деякі з наших рекомендацій були враховані. Це дуже важливо, адже Стратегія – це набір певних пріоритетних напрямків у розвитку столиці, і якби наші інтереси не були включені до цього документу, то ситуація щодо велосипедної інфраструктури залишалася незмінною до 2025 року. – Ділиться успіхами Асоціації пані Ірина. – Нашим досягненням також є те, що почали нарешті в Києві встановлювати велопарковки. Якщо раніше ми телефонували до торгових центрів та офісів і прохали їх встановити, то зараз ситуація кардинально інша: телефонують нам із питаннями, як краще це зробити».

Щодо велосипедної культури в місті Києві, то пані Ірина каже, що вона знаходиться на початковому рівні: «Спочатку в країні, де немає розвиненої велоінфраструктури, велосипедисти їздять тільки зі спортивною чи рекреаційною метою, з часом з’являється прошарок населення, який починає їздити на велосипеді на роботу, але вони все ще притримуються тих тенденцій, що для цього потрібно використовувати спортивний велосипед і шолом, а також носити з собою змінній одяг і т.п. На цьому рівні ми знаходимося. Наступний етап – люди розуміють, що велосипед можна використовувати як транспорт. Я зараз намагаюся це робити: їжджу в звичайному одязі, на підборах… Запевняю, це досить зручно. Коли таких людей стане більше, то інфраструктура відповідно стане кращою. Останній етап розвитку – переважна кількість жителів міст їздять на велосипедах у звичайному одязі. Щонайменше потрібно цього чекати років 20. Щодо шолому… Статистика така, що при зіткненні автомобіля з велосипедистом зі швидкістю 30 км/год, останній помирає лише в 5% випадків, а зі швидкістю 60км/год, смертність спостерігається в 95% випадків. Це підтверджує те що, коли велосипедист сам впаде, нічого не станеться, а коли його зіб’є автомобіль, шолом його вже не врятує».

Ми запитали в водіїв автомобілів, чи створюють велосипедисти аварійні ситуації на дорогах і якщо так, то як цього уникнути.

До речі, за останніми даними Німецького клубу велосипедистів ADFC, понад 2 млн. німців їздять на роботу велосипедами. Жителі Швейцарії 2010 року купили більше велосипедів, ніж машин: у країні продали 351 тисячу нових велосипедів і лише 294 тисячі нових автомобілів. У Нідерландах більше велосипедів, ніж жителів: 18 млн. - на 16 млн. громадян. Звісно є й негативний досвід, для прикладу,  - в Росії: чиновники великих міст не вірять в ефективність велосипедів як виду міського транспорту, мовляв, за суворих російських зим підтримка велодоріжок у належному стані не є можливою.

Та нащо переймати негативний досвід чи вигадувати новий велосипед, коли багато країн демонструють чимало переваг у наявності розвиненої велосипедної інфраструктури – поліпшення екологічної ситуації, розвантаження доріг мегаполісів, урізноманітнення дозвілля городян, як-не-як – покращення здоров’я нації, адже, по-правді, не так багато часу ми присвячуємо спорту, а велосипед – як альтернатива. А ще суттєва перевага велосипеда над автомобілем – економність. Ірина Бондаренко, для прикладу, на свого двоколісного улюбленця витрачає не більше 500 грн. на рік.

Щоб розвивати велосипедну інфраструктуру в столиці, замало бажання самих активістів, треба ще й письмове благословення Київської мерії, а отримати його дуже непросто. Для цього й існує Асоціація, - щоб спонукати владу до дій. Час від часу їм щастить досягати перемог: минулого року, для прикладу, вдалося внести велосипед як транспортній засіб. Невдачі, на жаль, також присутні: «Ми пропонували зміни до правил дорожнього руху, які були б зручні для велосипедистів. Нам морочили голову два роки і, коли ми дійшли до останніх інстанцій, нам відмовили», - обурюється пані Ірина.

Асоціація активно займається популяризацією велосипеда серед населення, організовуючи різноманітні акції, велозабіги, велопаради в святковому та буденному одязі, також проводить конкурс «Велопрацедавець року», в рамках якого визначається, яка організація створила найзручніші для велосипедистів умови. Найінформативнішим, вважає Ірина Бондаренко, є «Європейський тиждень мобільності», мета якого – інформування громадян про складну екологічну ситуацію та переваги велосипеда над автомобілем.

«Задля підвищення безпеки на дорозі, Асоціацією були проведені навчання для велопочатківців, на яких вчили як правильно користуватися правилами дорожнього руху. Ще ми проводимо Велофорум, який збирає експертів у галузі інфраструктури з Європи та України. На ньому ми обговорюємо плани на наступний рік. Ми співпрацюємо з організацією «Мотохелп» - це проект Національної Асоціації Мотоциклістів України, завдання якого полягає в тому, що коли двоколісні засоби пересування (мотоцикли, велосипеди чи скутери) потрапляють в аварію, до них на допомогу виїжджає мотоцикліст, який надає першу медичну або юридичну допомогу. Ця служба безкоштовна. Звичайно, велосипедисти не можуть прибути на місце аварії раніше мотоциклістів, тому ми вдячні хлопцям за цю роботу. Також Асоціація, якщо велосипедист потрапив в аварію, намагається допомогти зібрати кошти на лікування. Ми допомогли вже двом людям, вони вижили, зараз в нормальному стані, і це, в деякій мірі, наша заслуга. Крім цього, ми намагаємося навчити юристів, які б допомагали відстоювати права велосипедистів у судах», - розповідає пані Ірина про діяльність Асоціації.



Всі свої ініціативи велосипедисти впроваджують на ентузіазмі. Адже, як розповіла ГУРТу Ірина Бондаренко, до 2011 року організація існувала лише за рахунок членських внесків, у 2011 році їм вдалося назбирати близько 7000 гривень, на 2012 рік покладають великі сподівання, бо, можливо, пощастить залучити міжнародне європейське фінансування.

У 2012 році велосипедисти планують провести ряд заходів, домогтися від мерії міста впровадження плану створення інфраструктури на Позняках, активно лобіюватимуть велодоріжки на мостах, тому що мости, за словами пані Ірини, - це дуже небезпечна зона, де велосипедисту, фактично, в разі небезпеки немає куди дітись.

Довідково: Історія Асоціації починається в 2004 році зі створення невеликої ініціативної групи «Зеленому місту – зелений транспорт», яка в 2008 році переросла в Асоціацію велосипедистів Києва. Основні цілі діяльності організації – створення безпечної та зручної інфраструктури в місті Києві: не тільки велодоріжки та велопарковки, а ще й велосмуги, вулиці з спільним простором; популяризація велосипеду як виду транспорту. Згідно зі статутом членом організації може стати особа віком від 14 років. Кількість членів у організації не так вже й багато – всього 50 осіб, щороку кожен з них платить членський внесок у розмірі 100 грн. Також Асоціація тісно взаємодіє з майже 300 волонтерами та співпрацює з профільними українськими та закордонними організаціями та вже три роки є членом Європейської федерації велосипедистів.

Над матеріалом працювали: Тетяна Маринченко, Аліна Марчук та Євгенія Кравченко

Р.S. У попередньому випуску PRоГОну ГУРТ писав про Київське товариство захисту тварин. Деталі читайте за посиланням.

Матеріал підготовлено в рамках проекту "Назустріч високим стандартам журналістики в громадському секторі України", який здійснюється Ресурсним центром ГУРТ в партнерстві з Центром волонтеріату "Добра Воля" за фінансової підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.