Увiйти
5 типових «неправд», які треба припинити казати донорам
19.10.2011
В останньому випуску серії блогів Financing Not Fundraising («Фінансування, а не фандрейзинг») йдеться про те, як бути надзвичайно відвертими та чесними з нашими донорами. Якщо неприбуткові організації справді хочуть вийти із замкнутого кола фандрейзингу, вони мусять мати сміливість сказати тим, хто їх фінансує, як все є насправді.
І зокрема – оскільки члени управління є найближчими прихильниками та (я сподіваюся) донорами організації – також припинити казати їм побрехеньки.
Якщо Ви хочете звільнитися від виснажливого циклу фандрейзингу, основний крок – це стати відвертим та чесним із тими, хто фінансує Вашу діяльність.
Ось від яких п'яти основних неправдивих тверджень слід відмовитися:
1. X% внеску донора піде на програми.
Розмежування між «програмними витратами» (program expenses) та «адміністративними» (overheads) насправді не має ніякого сенсу як таке і є деструктивним. Не може бути програми без персоналу, технологій, місця, систем, оцінки, дослідження та розвитку. Це химерне уявлення, ніби можна відмежувати кошти, які витрачаються на програми, від тих, які витрачаються для підтримки цих програм. Донори повинні зрозуміти, а ви повинні пояснити їм, що «адміністративні витрати» – це не погані слова. Неприбуткові організації існують задля реалізації програм. І все, що організація робить, спрямоване на те, щоб ці програми були кращі, більші, сильніші, ефективніші.
2. Ми можемо реалізувати таку саму програму за менші гроші.
Ви не можете. Ви знаєте, що Ви не можете. Ви вже й так ледве зводите кінці з кінцями. Не приймайте чек від донора, який хоче геть усе, що ви запропонували, але ще за менші гроші. Поясніть усі реальні кошти, які потрібні вам, щоб досягнути результату, включаючи адміністративні. Ввічливо, але впевнено поясніть: менші інвестиції – менший результат. Якщо вони не мають таких коштів, то заохочуйте їх знайти партнерів, однодумців, які зможуть співфінансувати програму.
3. Ми можемо почати нову програму, що не відповідає нашій місії чи стратегії.
Так, великий грант, який донор може надати Вам, справді «спокушає». Але якщо заради нього ваша організація почне рухатися у зовсім іншому напрямку, ніж це визначено Стратегією, або вам потрібні будуть зовсім інші компетенції, то прийняти його – велика помилка. Неприбуткові організації найбільше мають бути впевнені та демонструвати, що місія та кошти пов'язані, вони ідуть разом. Інакше організація просто розрізнено займатиметься незліченними напрямками, працівники будуть виснажені, а донори заплутаються. Не дозволяйте донорам повести вас таким шляхом.
4. Ми можемо розвиватися без додаткових людей та без додаткових ресурсів.
Відомо, що більшість працівників неприбуткових організацій працюють більшу кількість годин із меншими ресурсами. Вони стали просто майстрами – робити чим більше, коли всього дедалі менше. Але має настати час, коли це закінчиться. Лідери неприбуткових організацій не повинні критися з донорами, що їхній персонал і наявні ресурси уже використовуються на повну потужність. Якщо цього не визнати, результати програми ймовірно постраждають і не відповідатимуть очікуванням та інвестиціям донора.
5. 100% членів правління віддані нашій організації.
Якщо це правда, то Ваша організація – у меншості в неприбутковому секторі. Усі знайомі мені неприбуткові організації мають певні проблеми з членами органів врядування. Декотрі члени ігнорують сплату внесків, дехто не бере активної участі у засіданнях, є такі, які просто пропускають засідання. Звичайно, донори хочуть бачити, що кожен член врядування робить свій внесок. Але замість підтримувати міф про те, що 100% є досяжним результатом, будьте чесними з донорами.
Поясніть їм, що робота кожного члена врядування аналізується, оцінюється їхній внесок (фінансовий, інтелектуальний, часовий) та в організації є чіткий план розвитку потенціалу органів врядування. 100%, мабуть, ніколи не стануть реальністю. Краще продемонструвати, що Ви невтомно працюєте в напрямку 90%.
Давайте зупинимо це божевілля.
Припинімо казати донорам те, що вони хочуть чути, замість того, щоб проклинати їх за їхніми спинами за нереалістичні очікування. Донори мають бачити реальну дійсність неприбуткового сектора, якщо вони справді хочуть допомогти впровадити зміни.
Серія блогів Financing Not Fundraising присвячена тому, як неприбутковим організаціям відійти від вузького розуміння того, що традиційний ФАНДРЕЙЗИНГ (звернення до індивідуальних донорів, благодійні заходи, гранти від фондів) зможе забезпечити усі потрібні ресурси для діяльності організацій. Натомість варто працювати над ширшими, більш стратегічними підходами до забезпечення ФІНАНСУВАННЯ, потрібного для впровадження соціальних змін.
Усі випуски цієї серії можна почитати тут.
Про автора
Автор статті Нел Едінгтон є президентом Social Velocity – консалтингової компанії, яка працює з провідними неприбутковими організаціями задля досягнення кращого соціального впливу та забезпечення фінансової стабільності. Social Velocity допомагає неприбутковим організаціям розвивати свої програми, залучати більше коштів та використовувати ресурси ефективніше.
Переклад: Василина Дибайло, Директор Партнерства "Кожній дитині"
Джерело: socialvelocity.net
38
Коментарі
Василино, дякую за чудову статтю!
Сподіваюсь, вона надихне багатьох діячів-фандрейзерів громадського сектору говорити те, про що пише автор :)
Василино, щиро Тобі дякую!!!
Дуже корисна стаття і дуже важливо, щоб її прочитали ДОНОРИ! Адже саме вони сьогодні замовляють і напрями діяльності і види витрат. Глянемо правді в очі - організації сьогодні займаються тим, на що даються гроші, а не тим, що визначено в Стратегії: усі тільки тренінгують, навчають, моніторять та досліджують, і мало хто просто бере і робить - саджає дерево, чистить ставок, доглядає інвалідів чи людей похилого віку.
Думаю, що донори все це і так знають, їм і читати нема чого. Навіть, коли донор запитує, а які ж потреби має та чи та громада або країна, все одно у них вже є відповідь на своє питання, принаймні часткова.
робити вигляд, "що знаєш" і ЗНАТИ - це дві ДУЖЕ великі різниці! міжнародні донори переважно імітують "знання" специфіки країни, де працюють. і це не мої слова - це частина матеріалів Паризької декларації та Акрівського плану дій - документів, кілька років тому прийнятих на найвищому міждержавному рівні, які визнають неефективність існуючої системи міжнародної технічної допомоги і покликані змінити цей стан. але як же ще далеко від Паризької декларації до щоденних практик переважної більшості донорів, сьогодні присутніх в Україні...
Ну, вони може не знають специфіки, але (думаю) знають, чого хочуть досягти.
Статья действительно классная и нужная,но иногда ой так трудно доказать донорам ,что административные расходы это тоже очень нужные, у нас один проект донор раскритиковал за то что мы показали работу волонтеров как свой вклад .и усомнился из за этого в прозрачности нашей работы,сколько стоило терпения и времени чтобы убедить и показать ,что волонтеры у нас действительно работают на безоплатной основе,а стимулы для их работы мы находим другие.А насчет того что никто не сажает деревья: сажаем, и кормим бездомных,собираем теплые вещи (к стати доноры на это деньги практически не дают) но проводим и тренинги , и "мониторим" и таких организаций в Украине много.
оууу.... це щось нове... точніше це те нове, яке мабуть повинно змінити підхід та мотивацію, висловити чітко свою позицію иа потреби для тих пихатих функціонеріів, які розпоряджаються донорськими коштами...
Дякую Василино!
За останні 15 років своєї участі у неприбутковому секторі усі наведені твердження я проходив. часом самому було дивно, що говорячи НЕ правду, так звані функціонери, погоджувалися надати фінансування. А коли чітко та вмотивовано відстоював свою позицію та потреби - завжди отримував відмову... Останній приклад, поданий мною проект у МФ відродження - цьому підтвердження...
Вони ТУПО хочуть те що собі самі придумають... посилаючись на загальні фрази у пріоритетах... і небажають прислухатися чи поцікавитися про ту чи іншу ініціативу...
І не дай Боже переконувати або наводити ЇМ аргументовані приклади - функціонери сприймають це як образу...
донори та ті ГОшки, які отримують їх ресурси для реалізації своїх чи не завжди своїх проектів - це дві складові однієї системи :) функціонери, пробачте - лідери ГОшек, несуть таку саму відповідальність за недосконалість системи як і функціонери донорів. скільки разів я вислуховував в кавопаузних кулуарах соплі "скривджених донорами" лідерів ГОшек, а вже за кілька хвилин спостерігав вилизування задів "донорських функціонерів" цими ж лідерами в охвіційному хворматі якогось там круглого столу! не можна сподіватись на зміни в системі тільки звинувачуючи донорів. автор цієї статті закликає до іншого: до зростання рівня свідомості та відповідальності самих ГОшек!!!
ооооооооууууууууууууууу єєєєєєєєєєє!
Дякую за розяснення!!! Богдане!
Меніі завжди здавалося, та й здається що це абсолютно різні системи! Якщо ГОшники намагаються втілити свої ідеї та якісь нові позитивні зміни - то пріоритети фонду інші. а саме:
1. Показати свою владу та високо інтелектуальну освідченівсть. (насправді це часто так тупо виглядає...)
2. по знущатися з ініціативи (задаючи дурнуваті та не втему запитання та кидаючи НЕ розумні зневажливі твердження) на кшталт: "я маю організацію яка те саме зробить за менші гроші", або як мені заявив О.Беца "ми подібне вже робили..." а те що це було одноразове і те що це був 1995 рік. - йому "по-барабану"
3. створити якомога більше Пі-Ар собі та своєму фонду...
4. За якигось не визначених мною інтересах і мотивах, "похоронити" - ініціативу, ГО...
Богдане, цю систему ніхто не хоче змінювати, вона зручна.
Якщо б хотіли - зі мною давно вже б зконтактувалися!!!
А так якась фіктивна "програмна рада", якщо така існує??? - не хоче брати на себе додаткових ініціатив і бояться бути "неумєстним" для своїх ідеологів... і незважаючи свою поважність та інтелігентність бояться взяти на себе власне цю відповідальність змін...
Тарасе, цю систему потрібно змінювати і вона зміниться, або загине :) навіть якщо "вони" не хочуть, а Ви і я хочемо - ми можемо почати зміни... з себе :) принаймні в ГУРТі ми давно намагаємось не використовувати згадані у статті "5 неправд", і знаєте що - спочатку було дуже важко і менше грошей :), але зараз ЗМІНИ В НАС почали давати результати і тепер МИ ВІДМОВЛЯЄМО донорам, якщо їх пропозиції чи вимоги непристойні. я знаю ще кілька організацій, що йдуть подібним шляхом. якщо ТАКИХ стане критична маса - система зміниться. донори зацікавлені в нас не менше, ніж ми в них. без нас вони нікому не треба. якщо ми не погоджуватимемось на дурню - дурня зникне :)
мммм... клас! Вітаю!
але... у нас баагато ГО, і цей дурнуватий донор, знайде собі підходящого... і запропонованим методом, - відчутні зміни відбудуться років через 15.... так що "хай живе дурня нав'язана донором!"
зміни не відбудуться НІКОЛИ, якщо їх не розпочати. а ГОшек, які можуть продукувати результати у нас (та й в усьому світі) дуже небагато :) це донори розуміють, а головне - це розуміють донори донорів :) сорос не спить, він ВСЕ бачить :)
ой... не вірю...
усім, - усе "по-барабану". От коли побачу зміни, в реалі...
А Сорос немає часу на такі дрібнички...
гроші - це не дрібнички, особливо для соросів :) почитайте ще раз уважно інтерв'ю з Девідом Хелмером на порталі ГУРТ, і Ви побачите, що не всім все по...
... Богдане. це так само як податківці та сан-епід, ГАЇ та різні там нагляди - мають плани штрафів...
Так само ті "розумники" - мають плани роздачі бабла...
...Тарасе, почуваюсь як в ситуації, коли немає ТРЕТЬОГО :) п'ятничне звернення до користувачів порталу: хтось таки буде третім у цій дискусії? :)
Дякую за запрошення ! Стаття супер, коменти живі. У мене є питання щодо правди до донорів - практична більшість донорських програм без заробітньої плати персоналу ГО - це мода ?!! Наразі впроваджуємо 6 проектів досить практичних з усіх сторін соціально - економічних, екологічних і тільки по одному проекту персонал отримує з/п і то, як фіз особи (прийшлось призупинити ПП) за дуже смішні кошти, робота в "полях" з місцевими громадами,майже не залишається сил тусоватись в інтє. І те, що проекти, програми робимо на 100 - 120 % і так звана фокус група задоволена і прокидаються для донора не головне . Навчені волонтери після морального задоволення ідуть заробляти гроші в іншому місці. Скажете - а де платні послуги ГО - ми вже привчили "фокус - групи" до безкоштовних консультацій, а бюджетні замовлення, в більшості випадків теж, без врахування з/п. Спрацьовує давній стереотип - громадська діяльність на громадських засадах. Це було прийнятним 15 років тому в "рожевий" період розвитку ГО , зараз, коли маємо професійний підхід -даний стереотип не підходить. Щодо дотримання стратегії ГО - повністю підтримую це чесно і морально , але... бідно, багато ГО не витримують спокус.
дуже дякую за статтю! з донорами все нормально, то ми продавати не вміємо свої послуги їм:)
Фрагмент з Харківського Ярмарку у тему дискусії
https://www.youtube.com/watch?v=qSZiMDlUCz0
От тут прозвучала в обговорені хороша фраза Богдана Маслича - "А хто буде третім у цій дискусії?" Чомусь мені здається, що варто розглянути можливість створення інструменту якогось ;) апеляційно - незалежного (тритєйського суду) до якого можна було б звернутися при невмотивованому припинені фінансування донором, при необхідності захистити свої права організації. Бо ситуація коли (як справедливо пише Марина Коняк) - донор вимагає зменшити фінансування на 30%, залишаючи проект без змін почастішали аж занадто. Ну десь так. Ідея поки що сирувата, та ми спробуємо її реалізувати у ВІЛ-сервісі. А там і хтось, можливо підтягнеться.
Не думаю, що скорочення бюджету можна віднести до вмотивованої відмови фінансування. Часто організації завищують витрати, а фонд грантів у донора не гумовий. Якщо порушено умови договору донором можна апелювати до суду. А якщо Го порушує умови договору і технічного завдання (проекту), донор вправі припинити фінансування. Він - Замовник і кошти виділяє БЕЗВОЗВРАТНО, бо в нього є свої цілі та очікування. Та заради справедливості треба сказати, що методи, фінансовані багатьма донорами для досягнення його очікувань сьогодні довели свою неефективність, а вони вперто продовжують підтримувати випуск макулатури, балачки за круглими столами частіше між самими ГО (влада на них не ходить), тренінги, моніторинги. І Ви очікуєте змін? У цій дискусії відчуваються натяки на один фонд. Це тому, що він більше за всіх надає грантів? Та зарплати, доречі теж. А як же інші? Східна Європа, UNITER, Світовий банк, фонди Посольств.
Думаю, варто ініціювати зустрічі ГО з донорами, як це було в Харкові "День донора". Але не лише з їхньою презентацією, а з конкретним діалогом щодо потреб нашого суспільства і третього сектору. Можна спитати і щодо ефективності їхніх програм.
Саме тому що тут відчуваються натяки НЕ на один фонд - варто подумати над механізмом апеляції.
... цікавий хаос... як на цьому фото:
https://lh4.googleusercontent.com/-7Zxi7AWeBU4/Tqr45iBnPlI/AAAAAAAACIQ/XSQYn4i_sqw/s600/marazm-058.jpg
як на мене, у цій дискусії не треба "натякати" на один-два-три "фонди" - проблема в усій системі грантових подачєк, вона порочна та брехлива, тому й не ефективна. дуже давно не радів повідомленням наших змі - сьогодні зрадів за укрзалізницю http://podrobnosti.ua/economy/2011/11/01/801172.html якщо навіть такі совкові монстри змушені мінятись аби не загнутись, то хіба нам, завзятим будівельникам громадянського суспільства, не до снаги змінити на краще систему надання грантів міжнародними донорами :) але звісно починати міняти систему варто з себе... ;)
Богдане - підскажи як?
Свіжий приклад:
Я написав проектну пропозицію у Ф.Відродження приблизно рік тому. Я вже забув та втратив будь-яку надію на нього та й час ситуація змінилася...
Тут приходить мейл... що моя проектна пропозиція підтримана. Поки я чухався "що ж тепер з цим робити?" ( через кілька днів за цей час я з ніким не контактував) - приходить наступний мейл, що мовляв проектна пропозиція буде підтримана якшо ви зміните певну частину... одним словом змінили усе...
- от я і опинився перед вибором:
1. Або відстоювати свою першочергову ціль річної давності. Та напрягатися по повній щоб відпрацювати проект.
2. Або погодитися і таким чином підтримати популярну та потрібну ініціативу нашої ГО, яка на даний час не має підтримуючого фінансування. В той же час залишаючись у конфлікті із собою... та збільшуючи гнів на Ф.Відродження.
Результат - на даний час я є керівником проекту до якого не маю жодного відношення... те що цей проект відпрацюють - я немаю жодного сумніву. Але, першочергова пропозиція була "тупо" проігнорована "добрими" функціонерами "прекрасного" Ф.Відродження...
Тарасе, мені здається, що тут немає "секретної" підказки - все дуже банально: припинити брехати донорам, про що пише автор статті :) навчитись казати донору НІ у відповідь на донорські неадекватні пропозиції - важлива навичка, яку треба розвивати українським ГО, аби потім не виникало питань "що ж тепер з цим грантом/проектом робити"... знаю, що багато хто скаже: ГУРТ просто з жиру біситься, а у нашому "селі" так пльохо, що ми на все згодні аби "завести в громаду троха гривень". насправді, аби мати спроможність говорити з донорами на рівних, ми в ГУРТі ЩОДНЯ ДУМАЄМО І ПРАЦЮЄМО так, щоб не почути від донора типове "хто ти такой". а це ДУЖЕ НЕ ПРОСТО! в старій пісні Наутілуса "Апостол Андрєй" є цікава думка: не можна навчитись ходити по воді, поки не повисиш достатньо на хресті...
... і тан і ні... як такої прямої брехні ніби й не було... фонд лише висловив своє побажання - психологи такі речі називають МАНІПУЛЯЦІЯ
пройшов майже рік часу, від " стрімкого бажання" фонду сприяти розвитку "громадського сусіпльства" - до прийняття рішення...
1/ багато речей змінилося, у тому числі і мої можливості...
2/ вони ніби і добру річ підтримали...
3/ і нафіга ГО тоді взагалі потрібні, якщо є верховна рада - яка все знає краще? - от нехай і запроваджують усі ініціативи "самостоятельно!"... а то якісь конкурси оголошують... усіх підтримують навіть Ромів а де прості українці які потерпають у соціальній прірві? Для них допомоги нема... а може і не треба... пацани у ВР - краще знають що потрібно сільській раді Лисинич, Пустомит чи міській раді Кременчуга... і навіть не бачать потреби з кимось порадитися... - ось і такий манер "соціальних ініціатив" запроваджує Відродення...
4/ ще цікавий факт, я відправляв 5 проектних пропозицій - зареєстрованих було тільки 2 ????? - можливо у них план по збору макулатури... (9 примірників)
5/ "у селі" завжди на Київ дивляться як на "столичних босів"... але там працюють такі самі вихідці з ГО, які замість того щоб сприяти - або просто "випендрюються", або виконують чітку вказівку "діда" Бистрицького, якого вже мабуть "за заслуги розвитку відкритого суспільства", - треба відправити на пенсію... чи він як Брежнєв? Тільки "смерть" розлучить їх... Звичайно я йому цього не бажаю, хай живе довго та щасливо... Але і хай дає жити іншим! А то ці теми які їх величності потрібні -ті ГО жирують, а небажаним - "тупо" закручують гайки... - (ось тут філософських гуманітаріїв - я попрошу назвати цей метод згідно філософського вчення)
6/ Я, на жаль, небачу варіантів вирішення цього питання.... воно надто вже вкореніле... і чи це питання соціальних ГО ?
7/ Це внутрішня анархія донорів. Як на мене це питання більше до правових ГО... а більшість правових ГО, - мають гранти від Відродження... і проти "пахана" не підуть... і все...
8/ А створювати якісь там контролюючі органи, робити якісь надбудову - це ускладнювати собі та й іншим життя... вважаю що користі від цього буде мало.
9/ Я певний час ходив на роботу у львівську міську раду. Це був період, коли що-вечора переглядав новини по різних каналах, намагався бути вкурсі усіх і вся... Я часто зауважував що те, що я бачив ввечері по "телеку" - потім я чув/бачив у реалі від різних чиновників... (манера поведінки, фрази, сленг, розставлення акцентів) - ой... щось мені думка втікла... пізніше допишу...
Погоджуюсь з Богданом, що треба навчитись не брехати донорам, не обіцяти їм виконати проект, який не властивий цілям діяльності організації. У чому проявится така чесність? Просто не подавати заявки на конкурси, пріоритети яких не лежать у сфері місії організацій. А те, що знайдуться інші, хіба це погано? Хтось має вміти будувати, хтось лікувати, а хтось просто красиво говорити. А МФ Відродження чи не єдиний з усіх донорів принаймні вивішує для обговорення свою стратегію, треба долучатись і давати пропозицій, коментарі, критикувати, якщо є за що.
п.Ларисо,
Дійсно Відродження вивішують для обговорення... Але чомусь усі мої коментарі та пропозиції - "хтось" видаляє... і залишають те що вигідно... - я так розумію це такий новий метод "стратегічного розвитку громадського суспільства"...
https://www.youtube.com/watch?NR=1&v=m-Z3GyAshaE
https://www.youtube.com/watch?v=v0btF9FAZDs&feature=related
https://www.youtube.com/watch?v=pSzRNFE5NOc&feature=related
Думаю, учасникам цієї дискусії варто переглянути це відео https://gurt.org.ua/blogs/%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81%20%D0%A2%D0%B8%D0%BC%D1%87%D1%83%D0%BA/875/
https://www.youtube.com/watch?v=UtALDZ0PyPU&feature=related
Колись в блозі "ФБ для покійників" Тарас Тимчук порадив почитати книжку Жозе Сарамаго "Перебои в смерти". Я дочитався до стор. 198 і натрапив на те, що так добре пояснює поведінку менеджерів різного звєна багатьох донорських організацій: "...если по прошествии известного срока никто не сунет нос, интересуясь тем, как именно справляется некто с возложенными на него обязанностями, то с полнейшей определенностью можно предречь: он или она, сами того не замечая, очень скоро начнут вести себя так, словно ПОВЕЛЕВАЮТ и БЕЗРАЗДЕЛЬНО ВЛАДЕЮТ всем, что делают, причем определяют не только, ЧТО делать, но также - КАК и КОГДА."
Забавно? :)