Мабуть, недарма в Законі України «Про Конституційний Суд України» встановлено право суду зажадати письмові підтвердження виконання його рішення чи дотримання висновку.

Можливість отримати підтвердження виконання власного рішення чи висновку, так само як і норма закону про те, що невиконання рішень та недотримання висновків Конституційного Суду України (КСУ) тягнуть за собою відповідальність згідно з Законом, свідчать про надзвичайну важливість для суспільства та держави цього державного органу та його діяльності, - єдиного органу конституційної юрисдикції в Україні.

Очевидно, що такий орган мав би хоча б інколи або принаймні кілька разів з моменту створення реалізувати дане право і поцікавитись долею своїх рішень та висновків: чи виконуються? Якщо так, - то яким чином, якщо ні, - з яких причин. І взагалі, хто б мав здійснювати перевірку виконання рішень КСУ?

Яким чином на сьогодні повинні виконуватись рішення і висновки Конституційного Суду України?

Згідно ст. 150 Конституції України, Конституційний Суд України ухвалює рішення, що є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. Вони підлягають опублікуванню у “Віснику Конституційного Суду України” та в інших офіційних виданнях України.

У відповідності до чинних норм Закону «Про Конституційний Суд України», копії рішень і висновків Конституційного Суду України надсилаються наступного робочого дня після їх офіційного оприлюднення суб’єкту права на конституційне подання чи конституційне звернення, з ініціативи якого розглядалася справа, до Міністерства юстиції України, а також до органу влади, що прийняв правовий акт, який був предметом розгляду в Конституційному Суді України.

У разі необхідності, Конституційний Суд України може визначити у своєму рішенні, висновку порядок і терміни їх виконання, а також покласти на відповідні державні органи обов’язки щодо забезпечення виконання рішення, дотримання висновку. Офіційне тлумачення даного положення (а це частина друга статті 70 вказаного Закону) здійснено Конституційним Судом України в Рішенні Конституційного Суду N 15-рп/2000 14.12.2000. Суд роз’яснив, що положення частини другої статті 70 Закону України “Про Конституційний Суд України” щодо порядку виконання рішень, висновків Конституційного Суду України, треба розуміти як право Конституційного Суду України у разі необхідності визначити у своєму рішенні, висновку порядок і терміни його виконання та покласти обов’язок на відповідні державні органи забезпечити це виконання. Незалежно від того, чи визначено в рішенні, висновку Конституційного Суду України порядок його виконання, відповідні державні органи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Однак, очевидно, що чітко визначеного механізму виконання рішення КСУ в законодавстві досі не встановлено.

Чому Конституційний Суд України не слідкує за виконанням своїх рішень та дотриманням висновків?

Інформаційно-правовий центр «Наше право» зацікавився такими питаннями: наскільки існує та підтримується у Конституційному Суді України (КСУ) двосторонній зв’язок з приводу виконання його рішень, дотримання висновків; чи здійснюється хоча б якийсь моніторинг притягнення до відповідальності за невиконання його рішення чи дотримання висновку? Відповідний письмовий запит містив такі питання:

• Чи орган конституційної юрисдикції – Конституційний Суд України отримував письмові підтвердження стосовно виконання відповідного рішення, додержання висновку Конституційного Суду України, в порядку ст.70 Закону України «Про Конституційний Суд України»?

• Якщо так, то з яких саме рішень? Які органи надавали такі підтвердження? Просимо також надати копії таких письмових підтверджень або повідомити про їх зміст.

• Чи існує в Україні практика притягнення до юридичної відповідальності за невиконання рішень Конституційного Суду України?

У відповіді Секретаріату Конституційного Суду України № 4-12-16720 від 21.06.20011 році нам було повідомлено, що в порядку статті 70 Закону України «Про Конституційний Суд України» будь-яких письмових підтверджень щодо виконання рішень, додержання висновків Конституційного Суду України даний орган не отримував; відомості щодо наявності практики притягнення до юридичної відповідальності за невиконання рішень Конституційного Суду України в даному органі відсутні!

Таким чином, Конституційний Суд України жодного разу не скористався своїм правом отримати підтвердження про виконання свого рішення чи додержання висновку, його не цікавить доля власних рішень та висновків, чи виконуються (дотримуються) вони, чи притягають до відповідальності винних осіб за їх невиконання (недотримання)!

Однак, до перевірки мали б включатись принаймні рішення суду, в яких визначений порядок і строки їх виконання, а також у яких покладений на відповідні державні органи обов’язок щодо забезпечення їх виконання, та рішення, в тексті яких містяться рекомендації, які пов’язані з проблематикою виявленою при підготовці рішення, що можуть бути адресовані, зокрема, законодавцю, тому логічним є те, що слід перевірити чи взагалі мало місце реагування на порушене питання. Інакше виникає питання: а нащо тоді рішення КСУ і сам КСУ, якщо ніхто не цікавиться чи виконуються його рішення?

Не так складно, як видається, проводити перевірку виконання рішень КСУ. Так, інформацію для перевірки можна брати з Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, офіційного сайту Верховної Ради України (розділ «Законотворча діяльність Верховної Ради України»).

Перевірка виконання рішень може здійснюватись: щодо неконституційності нормативно-правового акту повністю або в окремій частині (шляхом послідовного спостереження за ходом законотворчої роботи щодо усунення прогалин, які викликані рішенням суду); щодо тих рішень, у яких визначено порядок їх виконання (варто перевіряти наявність відповідного реагування на офіційному сайті Верховної Ради України - законопроекти, планування та порядок розгляду питань, розгляд питань порядку денного, стенограми пленарних засідань, парламентські слухання; акти з офіційного сайту Кабінету Міністрів України та засідання Уряду та урядових комітетів, взаємодія з Верховною Радою України; акти з офіційного сайту Президента України).

Може бути використано метод підготовки та надання запитів до відповідних органів державної влади щодо письмового підтвердження виконання рішень, додержання висновків суду згідно ст.70 вищенаведеного закону, а також виступи Голови Конституційного Суду України з офіційною заявою щодо стану виконання рішень (передбачено у Регламенті суду, абзац 14 пункт 1 параграф 2).

Доцільним могло б бути і налагодження зв’язку з відповідним комітетом Верховної Ради України, а також встановлення зв’язку з відповідальним працівником даного комітету.

Більше труднощів виникає з виконанням рішень КСУ, в яких здійснено офіційне тлумачення норм права. Подеколи, зрозуміти, що саме є обов’язковим для виконання, особливо пересічним громадянам, важко. Але, таке рішення Суду є обов’язковим для застосування в будь-якому випадку. Тому, на нашу думку, щоб ліквідувати проблеми у застосуванні таких норм і рішень КСУ, варто вдосконалювати норми, офіційне тлумачення яких здійснено судом як найскоріше після прийняття відповідного рішення КСУ, виклавши їх таким чином, щоб вичерпно і повно відобразити у них офіційне їх розуміння. Це, одночасно, зніме питання щодо виконання таких рішень ,оскільки, виконати норму права і перевірити виконання норми права значно простіше , ніж виконати і перевірити виконання того чи іншого рішення КСУ, яке (без вдосконалення на його основі норми права) стоїть ніби то «осторонь» від нормативного акту і не всі знають про його існування та можуть чітко зрозуміти зміст.

До того ж, Генеральна прокуратура України на запит Центру від 21.06.11 р. № 23-66 вих-11 з таких питань:

• Чи притягалися до відповідальності за невиконання рішень та недодержання висновків Конституційного Суду України ті чи інші суб’єкти ?

• Якщо так, то за невиконання яких саме рішень Конституційного Суду України таабо недодержання яких саме висновків?

• Якщо так, то за якими нормами чинного законодавства такі суб’єкти притягалися до відповідальності?

• Якщо так, то яка загальна кількість таких випадків, які види цих суб’єктів, та які санкції застосовувались як міра відповідальності у запитуваних випадках?

• Чи були такі випадки з рішень наведеного суду, які виносились за конституційними зверненнями суб’єктів права на конституційне звернення? Якщо так, з яких саме рішень?

надала таку відповідь: відповідальність за невиконання судового рішення передбачена - кримінальна, відповідно до ст. 382 Кримінального кодексу України; органами прокуратури України у 2010-2011 роках кримінальні справи за фактами невиконання рішень та недодержання висновків Конституційного Суду України не порушувалися та не розслідувалися, особи за цими фактами до кримінальної відповідальності не притягувалися.

Взагалі, можна стверджувати те, що наразі є неможливим притягнення до кримінальної відповідальності у разі невиконання рішень КСУ за ст. 382 Кримінального кодексу України, оскільки, суб’єктом злочину, передбаченого даною статтею є службова особа, яка відповідно до своїх повноважень повинна була вчинити дії по виконанню судового рішення. Такими особами, відповідно до Кримінального кодексу України можуть бути керівники та інші службові особи підприємств, установ, організацій, державні виконавці, тощо. А суб’єктами виконання рішень КСУ є найвищі органи та особи держави (наділені спеціальним статусом відповідно до законодавства), або необмежене коло осіб, тобто не лише службові особи.

Якщо орган, котрий виносить рішення, взагалі не цікавиться його долею, якщо відсутні факти притягнення до відповідальності за невиконання рішення цього органу, коли є спірною можливість притягнення до відповідальності за невиконання рішення Конституційного Суду України - то це означає відсутність уваги державних органів до питання юридичної відповідальності за невиконання рішення Конституційного Суду України, свідомо створена ситуація для панування «безвідповідальності» в даній сфері чи констатація факту, що в Україні всі рішення Конституційного Суду України завжди виконують, а висновків дотримують?